ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2025Справа № 910/2272/25
За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ТОРГ ЛТД»
простягнення 613 423,04 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Панасюк Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Пічугіна С.С.;
від відповідача: Коновалов А.А.; Литвиненко М.В.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2272/25 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі також - позивач АТ «Укрзалізниця») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Торг ЛТД» (далі також - відповідач, ТОВ «Київ Торг ЛТД») про стягнення пені в розмірі 613 423,04 грн.
Ухвалою від 03.03.2025 суд відкрив провадження у справі № 910/2272/25, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
18.03.2025 відповідач подав відзив, у якому також заявив заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику. Свої заперечення відповідач обґрунтував тим, що надані позивачем докази, а саме - Рознарядка на поставку Товару від 10.06.2024 року, не містить фізичні підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але на першій сторінці у нижньому лівому кутку наявний QR- код та інформація щодо накладання КЕП вищезазначеними особами. Відповідач зазначає, що намагався здійснити перевірку дійсності підписання вказаного документа шляхом наведення камери смартфону на QR-код, результат перевірки вказаного QR-коду не дав змоги встановити чи дійсно вказаний документ був підписаний уповноваженими особами позивача та чи взагалі цей документ видавався саме позивачем. При цьому сертифікат електронного цифрового підпису до Рознарядки до позовної заяви не додано.
Позивач, у свою чергу, 23.03.2025 подав відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача щодо підписів у Рознарядці.
З огляду на надходження відзиву, відповіді на відзив, а також враховуючи потребу в усуненні суперечностей у доводах та доказах сторін, суд вирішив розглядати справу № 910/2272/25 за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.
06.05.2025 позивач подав клопотання про долучення доказів.
Відповідач, у свою чергу, 07.05.2025 надав письмові заперечення щодо поданих позивачем 06.05.2025 доказів.
Суд наголосив, що позивач, звертаючись із клопотанням від 06.05.2025 про долучення доказів не зазначає поважних причин пропуску строку, передбаченого ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
19.05.2025 до суду від позивача надійшло клопотання від 16.05.2025 про огляд веб-сайту (сторінки) відповідно до якого позивач просив:
- з метою встановлення та фіксування зашифрованого змісту кріпторами, оглянути текст сканованого QR-коду, розміщеного в лівому нижньому куті першої сторінки аркушу рознарядки на поставку продукції від 10.06.2024 року шляхом наведення сканера мобільного пристрою і приєднати до матеріалів справи отриману інформацію;
- долучити до справи додаткові докази відправлення відповідачу рознарядки на поставку продукції що були надіслані 10.06.2024 року в альтернативний спосіб на електронну адресу відповідача kievtorgltd@gmail.com працівником філії «Пасажирська компанія» ОСОБА_3 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1.
10.06.2025 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення із запереченням проти прийняття до розгляду поданих позивачем 06.05.2025 та 15.05.2025 доказів.
Позивач, у свою чергу, на виконання вимог суду 16.07.2025 надав клопотання про визнання дослідження нових обставин справи поважною причиною несвоєчасного подання доказів 06.05.2025.
Заслухавши доводи представників сторін та зважаючи на предмет спору в справі, суд, керуючись ч. 8 ст. 80 ГПК України визнав поважними причини пропуску строку позивачем для подання доказів та задовольнив клопотання від 06.05.2025, 16.07.2025 повністю, а клопотання від 16.05.2025 частково, в частині долучення до справи додаткових доказів відправлення відповідачу рознарядки на поставку продукції, що були надіслані 10.06.2024 року в альтернативний спосіб на електронну адресу відповідача kievtorgltd@gmail.com працівником філії «Пасажирська компанія» ОСОБА_3 з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1.
З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 09.10.2025.
Безпосередньо в судовому засіданні 09.10.2025 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача, натомість, проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст. ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
За результатом проведеної закупівлі № UA-2024-03-05-004976-a, 26.04.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Торг Лтд» (як постачальником) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ПК/МТЗ/24207/Ю (далі також - договір), за умовами п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору, найменування товару (ПК-24Т 076 ВО) код ДК 021:2015 - 31210000-1 Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл (Вироби електроустановочні).
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації № 1 (Додаток № 1) до цього договору (п. 1.3. договору).
У розділі 4 договору сторони погодили, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (поставка з оплатою мита) відповідно до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу. Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 10 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.
Відповідно до п. 4.5. договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника, зазначену в цьому договорі, скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу.
Згідно з п. 4.6. договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі товару або видаткової накладної.
Відповідно до положень розділу 6 договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору. Загальна ціна договору становить 2 465 720,00 грн та ПДВ 20 % в розмірі 493 144,00 грн, а всього 2 958 864,00 грн.
У пункті 7.2. договору передбачено, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 45 календарний день з дати поставки товару за умови реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, при наявності документів, зазначених у п. 5.4. цього договору.
Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024 (п. 16.1. договору).
Як стверджує позивач, 10.06.2024 постачальнику була направлена рознарядка від 10.06.2024 за №ПК-07/1229 на поставку товару у кількості 5853 шт. на загальну суму 2528496,00грн. відповідно до п.4.2 Договору. Рознарядка відправлена 10.06.2024. Граничним строком поставки Товару є дата 20.06.2024.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач поставив товар з порушенням передбачених в договорі строків. У зв'язку з простроченням строків поставки товару, позивач нарахував до стягнення з відповідача штрафні санкції на загальну суму 613 423,04 грн.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилався, здебільшого на наступне:
- позивачем не було надано жодного належного доказу на підтвердження того, яким саме чином та коли була надана Рознарядка на відповідача відповідно до п. 4.5. договору про закупівлю матеріально технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24207/Ю від 26.04.2024;
- позивачем не було доведено факт порушення умов договору поставки товару в частині дотримання строків поставки;
- у рознарядці на поставку товару від 10.06.2024 року, відсутні фізичні підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, але на першій сторінці у нижньому лівому кутку наявний QR-код та інформація щодо накладання КЕП вищезазначеними особами, відповідач намагався здійснити перевірку дійсності підписання вказаного документа шляхом наведення камери смартфону на QR-код, результат перевірки вказаного QR-коду не дав змоги встановити чи дійсно вказаний документ був підписаний уповноваженими особами позивача та чи взагалі цей документ видавався саме позивачем.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до пп. 9.3.1. договору, при порушенні строків поставки постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах передбачених п. 4.2. договору, а прострочення понад 15 днів додатково сплачується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.
Позивач стверджує, що він направив на адресу відповідача рознарядку від 10.06.2024 № ПК-07/1229 на поставку товару в кількості 5853 шт. на суму 2 528 496,00 грн 10.06.2025.
На підтвердження своїх доводів позивач також наголошував, що договірну рознарядку від 10.06.2024 було підписано заступником директора філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 та заступником директора філії "Пасажирська компанія" АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_2 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі електронного документообігу "Megapolis.Doc.Net", про що свідчить, реєстраційний QR-код, де міститься інформація про АЦСК, підписантів, мітки часу ЕП, мітки часу даних, технологічні підписи даних в QR-code (optional) підписантів, що відповідає п. 4.3. укладеного договору. Інформація про реєстраційний номер документу та його підписантів чітко відображається після наведення сканера web-браузера Google Chrome на QR-код отриманої відповідачем Рознарядки.
Безпосередньо в судовому засіданні 09.10.2025 судом за участі представників сторін було досліджено QR-code, який міститься в рознарядці та встановлено, що при переході за відповідним посилання наявна інформація про КЕП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 10.06.2024.
Також, на підтвердження факту надіслання рознарядки відповідачу саме 10.06.2024, позивач долучив скріншот (знімок екрану) з електронної пошти.
Проте, відомості на знімку не мають відношення до договору № ПК/МТЗ/24207/Ю від 26.04.2024, а містять посилання зовсім на інший правочин - від 27.03.2024 № ПК/МТЗ/24172/Ю.
Предметом розгляду справи є стягнення штрафних санкцій по договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24207/Ю від 26.04.2024 року.
Отже, електронний доказ, що був поданий позивачем (скріншот з електронної пошти) 06.05.2025 не є належним доказом в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, який би підтвердив дату надіслання постачальнику рознарядки від 10.06.2024.
Враховуючи наведені вище обставини, позивач не довів прострочення відповідачем поставки товару за рознарядкою від 10.06.2024, оскільки з наданих доказів неможливо встановити дату отримання рознарядки відповідачем та початок перебігу передбаченого договором строку для поставки товару. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 231, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2025 року.
Суддя Ю.О.Підченко