ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/9781/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства «Укртехпром-2001»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Солюшн»
про стягнення 2 697 073,88 грн.
від позивача: Мухінський В.О.
від відповідача: не з'явився.
Приватне підприємство «Укртехпром-2001» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Солюшн» про стягнення 2 697 073,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором від 17.10.2024 № 241017/1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2025.
Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 11.08.2025 о 16:54.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 11.08.2025.
Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав 09.09.2025 підготовче засідання відкладено на 23.09.2025.
Позивачем 22.09.2025 сформовано у системі «Електронний суд» клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 23.09.2025 судом поновлено позивачу строк для долучення додаткових документів у справі, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.10.2025.
Представник відповідача у судове засідання 14.10.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Відповідачем відзив суду не надано, позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Сторонами у справі 17.10.2024 укладено договір поставки товарів № 241017/1 (далі договір), за умовами пункту 1.1 якого відповідач зобов'язався поставити (передати у власність) в погоджені строки на умовах, викладених у договорі та додатках до нього товари сільськогосподарського призначення (мінеральні добрива), а позивач - оплатити їх вартість.
Відповідно до пункту 1.2 договору, номенклатура (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії встановлюються сторонами за погодженням в додатках до договору і вказуються в розрахункових документах та/або у відвантажувальних документах (рахунках-фактурах, видаткових накладних тощо) на товар.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що вартість кожної окремої партії товару визначається сторонами у відповідних додатках на кожну окрему партію товару. Загальна вартість товару, що постачається за договором (загальна сума договору) визначається шляхом складання вартості всього товару, поставленого за договором.
Умовами пункту 3.1 договору визначено, що кількість товару, що поставляється за договором, визначається сторонами в додатках до договору, складених та підписаних обома сторонами. Фактична кількість і вартість тієї або іншої партії товару вказується в видаткових документах на товар (видаткові накладні та/або акти прийому-передачі товару).
Відповідно до пункту 4.2 договору, зобов'язання постачальника по поставці товару в рамках договору виникає після підписання сторонами відповідного додатку до договору та отримання від покупця попередньої оплати в порядку та у строки, визначені у додатках до договору.
Згідно з пунктом 5.1 договору, ціна за одиницю товару в гривні та загальна ціна партії товару встановлюється сторонами в додатках до договору.
Відповідно до пункту 6.8 договору, за результатами поставки товару, сторони підписують видаткову накладну або акти прийому-передачі товару, які складаються відповідачем.
Позивач зобов'язався оплатити товар прямим банківським переказом на умовах 100% попередньої оплати повної вартості партії товару (якщо інше не передбачене сторонами в додатках до договору), яка зазначена у додатку до договору або в рахунках на кожну окрему партію товару. Строки оплати певної партії товару зазначаються сторонами у відповідному додатку до договору.
Відповідно до пункту 11.1, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє по 31 грудня 2025 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених договором і додатками до нього, якщо їх виконання розпочалося чи повинно було розпочатись до закінчення дії договору.
Одночасно з договором, сторонами підписано 17.10.2024 додаток № 1 до договору, за умовами якого погоджено партію товару, що відвантажується, зокрема, сечовина (карбамід) марки В, у кількості 300 т., вартістю 16 083,35 грн. без ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 5 790 006,00 грн.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач 21.10.2024, 22.10.2024 та 23.10.2024 здійснив попередню оплату товару у загальному розмірі 4 632 004,80 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 21.10.2024 № 12360 на суму 1 389 601,44 грн., від 22.10.2024 № 12361 на суму 1 852 801,92 грн., від 22.10.2024 № 2480 на суму 463 200,48 грн. та від 23.10.2024 № 2481 на суму 926 400,96 грн.
Відповідно до пункту 10 додатку № 1, відповідач зобов'язався поставити повний об'єм товару до 15 листопада 2024 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищенаведене, строк здійснення поставки товару є таким, що настав 15.11.2024.
Відповідачем здійснено часткову поставку товару 14.01.2025 у кількості 125,60 тонн, загальною вартістю 2 424 082,51 грн., що підтверджується видатковими накладними від 14.01.2025 № 250114-6 на суму 1 003 601,04 грн. та № 250114-10 на суму 1420 481,47 грн., а також, актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2025.
Відповідачем не поставлено позивачу товар на загальну суму 2 207 922,29 грн.
Позивач, у зв'язку із частковою поставкою товару, 06.06.2025 направив відповідачу вимогу від 04.06.2025 № 04/06, якою повідомив відповідача про втрату інтересу до поставки товару та вимагав здійснити повернення попередньої оплати у розмірі 2 207 922,29 грн.
Відповідач дану вимогу отримав 09.06.2025, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, проте наведені у ній вимоги не виконав, грошові кошти позивачу не повернув.
Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Умовою застосування частини другої статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо.
Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором.
Доказів поставки відповідачем товару чи повернення попередньої оплати у розмірі 2 207 922,29 грн. суду не надано.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 2 207 922,29 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 462 958,98 грн., нараховану за періоди часу з 16.11.2024 по 13.01.2025 на суму 4 632 004,80 грн. та з 16.11.2024 по 13.01.2025 на суму 2 207 922,29 грн.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що за порушення строків поставки товару з вини відповідача, відповідач зобов'язався сплатити на вимогу позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення строків поставки товару.
Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням дати прострочення, у межах періоду розрахунку позивача, суд встановив, що позовні вимоги, в частині стягнення нарахованої пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 462 940,26 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 8 529,23 грн. та інфляційних втрат у розмірі 17 663,38 грн., за прострочення повернення попередньої оплати, нарахованих за період часу з 09.06.2025 по 25.07.2025.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем не вірно визначено початок періоду нарахування прострочення повернення попередньої оплати.
Направленою відповідачу вимогою від 04.06.2025 № 04/06 позивач повідомив відповідача про втрату інтересу до поставки товару та вимагав здійснити повернення попередньої оплати у розмірі 2 207 922,29 грн. у строк до 15 червня 2025 року.
Враховуючи, що 15.06.2025 був вихідним днем, відповідач мав зобов'язанння повернути позивачу грошові кошти за недопоставлений товар у розмірі 2 207 922,29 грн. до 16.06.2025. Прострочення почалось з 17.06.2025.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленої судом дати прострочення, у межах періоду розрахунку позивача, суд встановив, що позовні вимоги, в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 7 077,45 грн., а в частині інфляційних втрат суд відмовляє у задоволенні повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 19 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем не надано заперечення щодо відшкодування зазначених витрат.
У матеріалах справи містяться ордер серія СА № 1131152, виданий позивачем адвокату Мухінському В'ячеславу Олександровичу та свідоцтво про право на зайняття останнім адвокатською діяльністю.
Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем та Адвокатським бюро «Чорноіваненко і партнери» 03.06.2025 укладено договір про надання правової допомоги № 13, за умовами якого адвокат зобов'язався надати правову допомогу, а позивач - оплатити її вартість.
Відповідно до акту приймання-передавання наданих послуг від 28.07.2025 та платіжної інструкції № 12724, адвокат надав позивачу правову допомогу, загальною вартістю 19 000,00 грн.
Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про надання правової допомоги, її вартість та оплату.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
У той же час, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, керуючись принципом справедливості та верховенства права, встановив, що розмір витрат на адвоката, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, є співрозмірним із складністю справи та часом, витраченим адвокатом, а також, ціною позову.
Відповідно частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 865,21 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс Солюшн» (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 15, офіс 10; ідентифікаційний код 44950104) на користь Приватного підприємства «Укртехпром-2001» (18005, місто Черкаси, вулиця Нижня Горова, будинок 88; ідентифікаційний код 31278463) 2 207 922,29 грн. основного боргу, 462 940,26 грн. пені, 7 077,45 трьох відсотків річних, 32 135,29 грн. судового збору та 18 865,21 грн. витрат на правничу допомогу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.10.2025.
Суддя Т.Ю. Кирилюк