майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
09 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/360/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Воробйова І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Йосипівське"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оліївське"
про стягнення 608 400,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 608 400,00 грн. заборгованості за договором № 22/11/01-10 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.10.2024.
Також позивач просить зазначити в рішенні суду, що орган (особа), що здійснює примусове виконання рішення суду повинна нарахувати 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 20.03.2025 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу.
Розрахунок 3% річних здійснювати за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100
Де:
С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 608400,00 грн.);
Д - кількість днів прострочення;
К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Розраховану суму 3% річних стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оліївське" ( 12402, Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Садова, 4, код ЄДРПОУ 44594097) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Йосипівське" (09634, Київська область, Білоцерківський район, с. Синява, вул. Заросянська, 12А, код ЄДРПОУ 38770632).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав покладені на нього зобов'язання щодо вчасної сплати орендних платежів за договором № 22/11/01-10 від 01.10.2024.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
29.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх. № 01-44/1257/25 від 29.04.2025) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ "Йосипівське" доведено до відома суду, що відповідач частково оплатив заборгованість в сумі 183 000,00 грн. Тому позивач просить стягнути з СТОВ "Оліївське" 425 400, 00 грн., а також просить зазначити в рішенні суду, що орган (особа), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду має нарахувати 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 01.04.2025 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних слід здійснювати за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100 - де:
С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 425 400,00 грн.);
Д - кількість днів прострочення;
К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Крім того у заяві позивач просив повернути з державного бюджету України сплачений судовий збір у зв'язку із зменшення розміру позовних вимог в сумі 2 196,20 грн.
В судовому засіданні 01.05.2025 господарським судом прийнято до розгляду заяву (вх. № 01-44/1257/25 від 29.04.2025) про зменшення розміру позовних вимог у справі № 906/360/25.
Ухвалою суду від 10.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
09.10.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як встановлено судом, 01 жовтня 2024 року між Приватним сільськогосподарським підприємством "Йосипівське" (позивач/орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Оліївське" (відповідач/орендар) укладено Договір № 22/11/01-10 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне володіння та користування техніку, визначену у цьому договору (Техніка), а також зобов'язується забезпечити своїми силами її керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування Техніку під керуванням екіпажу орендодавця і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату (п.п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору, ознаки, кількість техніки, її характеристики тощо в розрізі кожної одиниці відображаються в додатках цього договору.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що орендодавець свідчить, що не має обмежень щодо свого права розпоряджатися нею, Техніка на момент укладення цього договору не надана в заставу.
Техніка використовуватиметься орендарем для виконання сільськогосподарських робіт (п.п. 2.1. договору).
Відповідно п. 3.1. договору Техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем в спосіб та в терміни, які вказані в додатках до цього договору.
Сторони домовилися, що оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України, в порядку, в розмірі та в строки, передбачені в додатках до цього договору (п. 4.1. договору).
Пунктом 5.1. договору, визначено такі обов'язки орендодавця:
- надати в оренду Техніку у технічно справному стані;
- протягом усього строку дії цього договору підтримувати Техніку у належному стані, включаючи проведення поточного та капітального ремонту і надання необхідного приладдя. При виході з ладу Техніки, орендодавець зобов'язаний найскоріше вжити заходів щодо усунення поломки, та не більше 1 (одного) робочого дня здійснити ремонт такої одиниці Техніки (або надати іншу одиницю Техніки в справному стані);
- забезпечувати своїми силами керування Технікою і його технічну експлуатацію відповідно до цілей оренди, зазначених у пункті 2 договору;
- забезпечити відповідність екіпажу (тракториста) і його кваліфікації до вимог звичної практики експлуатації транспорту цього виду та умов договору;
- нести витрати з оплати праці екіпажу (тракторист). Екіпажем (трактористом) є працівник орендодавця, він підпорядковується розпорядженням орендодавця щодо керування та технічної експлуатації і розпорядженням орендаря щодо комерційної експлуатації транспортного засобу;
- проводити технічний огляд Техніки, перевірку відповідності технічного стану до вимог законодавства, оформляти та сплачувати платежі, пов'язані з проведенням зазначених заходів;
- забезпечувати виконання екіпажем умов законодавства про охорону праці при керуванні Технікою.
Пунктом 5.2. договору визначено такі обов'язки орендаря:
5.2.1. своєчасно сплачувати орендні платежі;
5.2.3. здійснювати заправку Техніки;
5.2.4. надати місце для стоянки Техніки в період оренди;
5.2.6. надати автокран та інші технічні засоби, необхідні для розвантаження/завантаження Техніки орендодавця за власний рахунок;
5.2.7. не використовувати Техніку для підвозу аміачних польових бочок до заправки;
5.2.8. дбайливо ставитись до техніки та забезпечувати підготовку земельних ділянок (звільнення їх від зайвих предметів, які перешкоджатимуть нормальній і безпечній роботі Техніки).
Згідно п. 5.4. договору орендодавець має право одержувати орендні платежі в розмірах і у терміни, передбачені цим договором.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що повернення Техніки провадиться за актом приймання-передачі, аналогічним тому, який складається при передачі Техніки від орендодавця орендарю.
Додатком № 1 до договору оренди сільгосптехніки з екіпажем № 22/11/01-10 від 01.10.2024 визначено, що в оренду передається комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9500, 1996 року випуску, реєстраційним номером НОМЕР_1 , заводським номером НОМЕР_2 .
Згідно п. 1 Додатку № 1 до договору, орієнтовним розташуванням полів, де буде використовуватись орендована техніка є: с. Мала Зубівщина, с. Новаки, с. Зубівщина, Коростенський район, Житомирська область.
Пунктом 3 Додатку № 1 визначено, що орендодавець зобов'язується передати орендареві Техніку разом із екіпажем в строк до 01.10.2024.
Згідно п. 4 Додатку № 1 до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 22/11/01-10 від 01.10.2024, орієнтовними строками оренди є: 01.10.2024 - 05.11.2024.
Передача Техніки в оренду здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Техніка передається за адресою: с. Йосипівка, Малинський район, Житомирська область (п. 5 Додатку № 1).
Пунктом 7 Додатку № 1 сторони визначили, що Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами відповідного Акут приймання-передачі.
Згідно п. 8 Додатку № 1 до договору орендна плата за договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених орендарем орендодавцеві протягом дії договору на підставі акту приймання-передачі наданих послуг.
Також п. 9 Додатку № 1 до договору передбачає, що орендна плата визначається в акті приймання- передачі наданих послуг, що підписуються Сторонами. Вартість оренди техніки з екіпажем для виконання сільськогосподарських робіт, встановлюється згідно формули:
Орендна плата за користування = Кількість виконаних гектарів х Договірна вартість виконання робіт на одному гектарі, з ПДВ, грн., де Договірна вартість виконання робіт на одному гектарі становить 1560,00 грн.
Всі розрахунки за цим договором здійснюються в національній грошовій валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (п. 10 додатку № 1).
01.10.2024 сторонами підписано Акту приймання-передачі техніки до договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, згідно якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в оренду Техніку: комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9500, 1996 року випуску, реєстраційним номером НОМЕР_1 , заводським номером НОМЕР_2 .
05.11.2024 року між вищевказаними сторонами було підписано акт приймання-передачі (повернення) техніки до договору оренди с/г сільськогосподарської техніки з екіпажем, згідно якого Орендар повернув Орендодавцеві технічно справну техніку: комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9500 1996 року випуску, реєстраційним номером НОМЕР_1 , заводським номером НОМЕР_2 .
По результатам надання послуг по до Договору оренди сільгосптехніки з екіпажем № 22/11/01-10 від 01.10.2024, 04.11.2024 між позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт надання послуг № 41 від 04.11.2024, де зазначено, що надані послуги з оренди комбайна JOHN DEERE 9500 з 01.10.2024 до 04.11.2024 складають 608 400,00 грн.
04.03.2025 позивачем на адресу відповідача скеровано претензію № 135 з вимогою виплатити орендну плату в сумі 608 400, 00 грн. протягом 7-ми днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Приватного сільськогосподарського підприємства "Йосипівське", зазначений у договорі.
Вказана претензія № 135 від 04.03.2025 отримана відповідачем 11.03.2025, що підтверджується повідомленням про вручення.
Проте станом на день пред'явлення позову до суду жодних розрахунків зі сторони відповідача проведено не було, відповіді на претензію не надано.
31.03.2025 відповідач частково сплатив наявну заборгованість в сумі 183 000,00 грн., у зв'язку з чим позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 425 400,00 грн. Дана заява прийнята судом до розгляду.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 22/11/01-10 від 01.10.2024, на підставі якого виникли спірні правовідносини, за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Згідно з ч. 1, ч. 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення 425 400,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 22/11/01-10 від 01.10.2024 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вимоги позивача про здійснення нарахування пені та 3% річних до моменту виконання рішення на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Відповідно до ч. 10 ст.238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 вирішуючи питання щодо повноважень суду під час застосування частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) дійшла наступних висновків:
"95. За загальним правилом, у справах про стягнення суд визначає конкретну суму до стягнення з відповідача у справі станом на момент ухвалення судового рішення за наслідками вирішення спору по суті.
96. Правила частини десятої статті 238 ГПК України (частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з'ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.
97. Мета такого інституту передовсім полягає у процесуальній економії, оскільки надає можливість позивачу не звертатися до суду повторно з позовом про стягнення відсотків або пені за період після ухвалення судового рішення та його невиконання...
103. Зміст частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) про те, що суд може зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, дає можливість виснувати, що суд вчиняє такі дії на вимогу позивача. За власною ініціативою суд не може зазначити в рішенні про таке подальше нарахування відсотків або пені на майбутнє.
104. Таке розуміння відповідає змісту частини першої статті 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
108....нарахування коштів, передбачених частиною десятою статті 238 ГПК України та частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України, присуджується за невиконання відповідачем свого приватноправового обов'язку перед позивачем, який було підтверджено судовим рішенням, тому ці кошти захищають приватний інтерес позивача, а не публічний інтерес держави, а отже можуть накладатися судом саме за ініціативою позивача.
129. До того ж згадані норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов'язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Таке правило поведінки для суду, як «суд, приймаючи рішення …, може зазначити…», прямо передбачено у частині десятій статті 238 ГПК України, частинах десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України.
130. Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України).
132. Можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов'язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду".
Аналогічні висновки щодо застосування ч. 10 статті 238 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням наведеного та відзначаючи, що в межах даного спору вимога щодо стягнення 3% річних позивачем не заявлена та судом не вирішувалась, суд не застосовує приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України при вирішенні цього спору.
Водночас, суд звертає увагу позивача, на те, що позивач не позбавлений права звернутися в судовому порядку з позовом про нарахування 3% річних на суму боргу за період прострочення виконання грошового зобов'язання, в тому числі і до фактичного його погашення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 5 104,80 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оліївське" (12402, Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Садова, 4 , код ЄДРПОУ 44594097)
- на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Йосипівське" (09634, Київська область, Білоцерківський район, с. Синява, вул. Заросянська, 12А, код ЄДРПОУ 38770632) 425 400,00 грн. основного боргу, а також 5 104,80 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.10.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - представнику позивача Сірій А.В. в Електронний кабінет
3 - відповідачу в Електронний кабінет
4 - представнику відповідача Чернишу О.М. в Електронний кабінет