майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/735/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Крапівцева О.О., довіреність №11753-К-Н-О від 23.07.2024 (в режимі
відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ)
до ОСОБА_1 (с.Куліші Звягельського району Житомирської області)
про стягнення 120 085,07грн боргу (з урахуванням часткової сплати).
Процесуальні дії по справі та виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 129085,07грн заборгованості, з яких: 112 154,46грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 16 930,61грн заборгованості за процентами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, які виникла на підставі кредитного договору №31537224334-КД-1 від 17.06.2022 в частині повернення кредитних коштів.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.08.2025 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відкладено розгляд справи по суті на 30.09.2025.
У зв'язку з тим, що з 11год.51хв. до 12год.42хв. у Житомирській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі №906/735/25 не відбулось; ухвалою суду від 30.09.2025 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.10.2025.
17.10.2025 від представника позивача надійшла заява, до якої додані актуальний розрахунок заборгованості станом на 17.10.2025, також в даній заяві уповноважений представник вказує, що після подання позивачем позовної заяви відповідачем частково сплачена заборгованість за кредитним договором №31537224334-КД-1 від 17.06.2022 (тілом кредиту) в розмірі 9 000,00грн, а саме 21.06.2025 в сумі 2 000,00грн, 01.07.2025 в сумі 1 000,00грн, 19.07.2025 в сумі 2 000,00грн, 02.09.2025 в сумі 2 000,00грн, 30.09.2025 в сумі 2 000,00грн; станом на 17.10.2025 заборгованість за кредитним договором №31537224334-КД-1 від 17.06.2022 становить 120 085,07грн, з яких 103 154,46грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 16 930,61грн заборгованості за процентами (а.с.117).
Ухвалою суду від 20.10.2025 закрито провадження у справі №906/735/25 в частині стягнення 9 000,00грн заборгованості, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
У засіданні 20.10.2025 представник позивача підтримала заявлені вимоги за предметом та підставами позову, просила задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин такої неявки, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не направив, хоча про дату, час та місце цього засідання повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надіслання копії ухвал суду від 17.06.2025, 12.08.2025 та 30.09.2025 за його місцезнаходженням, зазначеним у інформаційній довідці Центру надання адміністративних послуг Ємільчинської селищної ради за №1181 від 10.06.2025.
04.07.2025, 04.09.2025 та 13.10.2025 до суду повернулися без вручення копії ухвал від 17.06.2025, 12.08.2025 та 30.09.2025, надіслані ОСОБА_1 , з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Будь-які інші адреси відповідача, окрім вищевказаної, а також офіційна електронна адреса суду не відомі; заяв про зміну місцезнаходження відповідача під час розгляду справи не надходило; зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "НУРМАТ ЛТД" не має.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).
Для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (зі змінами).
Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.
Також суд бере до уваги, що відповідач мав об'єктивну можливість ознайомитися з ухвалою суду у справі №906/735/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".
Судом в межах наданих йому повноважень були створені всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України). Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч.4 ст.161 ГПК України).
Відповідач не скористався процесуальними правами участі в судовому засіданні та подати письмовий відзив на позовну заяву.
Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17.06.2022 між АТ КБ "ПриватБанк" (далі - банк/позивач) та ФОП ОСОБА_1 (далі - позичальник/відповідач) укладено кредитний договір №3153724334-КД-1 (а.с.10-15), за умовами якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п.п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни/строки (п. 1.1. договору).
Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. (п. А.1. договору).
Ліміт цього договору: 700 000,00грн, на поновлення обігових коштів. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання/повернення фінансової/матеріальної допомоги (п. А.2. договору).
Кінцевий термін повернення кредиту 01.06.2025 року (включно). (п. А.3. договору)
Виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується: договором поруки, укладеним з ОСОБА_1 (п. А.5. договору).
Тип процентної ставки за цим договором - фіксована (п. А.6. договору).
За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,62% річних від суми непогашеної заборгованості за кредитом. (п. А.6.1. договору).
Датою сплати процентів за користування кредитними коштами є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору. Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, що наведений в додатку № 1 до цього договору (далі - графік погашення кредиту), який є невід'ємною частиною цього договору (п. А.8. договору).
Сторони узгодили, що для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору, банк на свій вибір здійснює повідомлення позичальника: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку, які дають змогу встановити дату відправлення такого повідомлення (системи клієнт-банк, систему "Приват24 для бізнесу", SMS-повідомлення або інші засоби. Сторони узгодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів визначений цим пунктом для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього договору. Сторони підтверджують, що направлення банком повідомлень, зазначених у цьому пункті договору, електронними каналами зв'язку, прирівнюється до письмових повідомлень і вони мають однакову юридичну силу (п. А.11.1. договору).
Відповідно до п.6.1. договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в п. А.3 цього договору, або до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором, в залежності від того, яка подія настане раніше.
Цей Договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п. 7.1. договору).
17.06.2022 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору (а.с.19-20), відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно із п. 2.1. додаткової угоди, за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додаткової угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 13.62 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:
- Індекс UIRD (3 місяці) + 7%;
- але не більше Індекс UIRD (3міс)+7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.
де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розміру базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди, у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і /або процентів в розмірі, зазначеному в п.2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї Додаткової угоди + 5% річних;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Пунктом 2.7. додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.
Додатком №1 до Договору є графік платежів, відповідно до якого погашення кредиту здійснюється першого числа кожного місяця по 19 444,44грн та 01.06.2025 - 19 444,60грн (а.с.14 на звороті).
Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок НОМЕР_1 (п. А.4. кредитного договору).
Згідно із п. 2.10. додаткової угоди, у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А3 договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.
17.06.2022, на виконання умов договору, згідно з випискою з 17.06.2022 по 27.05.2025 по рахунку ФОП ОСОБА_1. АТ КБ "ПриватБанк" перерахувало на рахунок відповідача 700 000,00грн із зазначенням призначення платежу: "Перерахування коштів згідно з кредитним договором №3153724334-КД-1 від 17.06.2022 без ПДВ" (а.с.24).
З наданої позивачем виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1. вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював кредитні платежі.
АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до ОСОБА_1 з повідомленням-вимогою від 20.02.2025 №20617К1F7S02D, в якому повідомило, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором №3153724334-КД-1 від 17.06.2022 заборгованість станом на 19.02.2025 складає: кредит 126 686,39грн, в т.ч. прострочений кредит 48 908,47грн; проценти 16 517,07грн, в т.ч. прострочені проценти 16517,07грн. Загальний розмір заборгованості за кредитом 143 203,46грн, з яких прострочена заборгованість 65 425,54грн. Позивач зазначив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості до 20.03.2025 - строк (01.06.2025), що узгоджений п. А.3. кредитного договору №3153724334-КД-1 від 17.06.2022 буде вважатися таким, що настав 20.03.2025 (а.с.54-55).
Згідно з наданими позивачем доказами надсилання вказаного повідомлення-вимоги, останнє надіслано відповідачу 24.02.2025 (а.с.56-57).
Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.
Суд враховує, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність юридичної особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено за його рішенням 22.10.2024.
Згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. (ст. 51 ЦК України)
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. (ч. 2 ст. 52 ЦК України)
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ч. 1 ст. 205 ЦК України)
В силу ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч. 2 ст. 639 ЦК України)
Як уже встановлено судом, кредитний договір та додаткова угода підписані за допомогою електронного цифрового підпису з одного боку банком та з іншого - Позичальником.
Відповідно до пп. 11, 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. (ч. 6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги")
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання. (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги")
З урахуванням викладеного, зважаючи на надані позивачем витяги з онлайн сервісу перевірки кваліфікованого електронного підпису, суд дійшов висновку, що сторони підписали відповідний договір та додаткову угоду із дотриманням вищевказаних положень Закону.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України)
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.1, 3 ст.1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України).
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Суд встановив, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу 17.06.2022 кредит в сумі 700 000,00грн з кінцевим строком повернення остаточного платежу 01.06.2025.
Договір містить погоджений графік платежів, за яким відповідач прострочив платежі.
Як уже встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою про дострокове погашення заборгованості, в якому повідомив, що у випадку непогашення простроченої заборгованості до 20.03.2025 - строк (01.06.2025), що узгоджений п. А.3. кредитного договору №3153724334-КД-1 від 17.06.2022 буде вважатися таким, що настав 20.03.2025.
Такими діями позивач, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, змінив строк виконання кредитного зобов'язання. Зважаючи на наявність заборгованості, відповідач у випадку непогашення простроченої заборгованості повинен був виконати зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі до 20.03.2025 включно. Вказана вимога позивача залишена відповідачем без належного реагування, та прострочена заборгованість не була погашена.
Відповідач доказів проведення розрахунків суду не надав.
За розрахунком позивача, який підтверджений наданими до справи виписками по рахунку, залишок несплаченої частини кредитних коштів становить 103 154,46грн та заборгованість за процентами, які нараховані до 28.05.2025 становить 16 930,61грн.
У ст.526 ЦК України закріплено загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із принципів належного виконання є його виконання у строк (термін), встановлений договором. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, порушення відповідачем строку виконання зобов'язання за договором порушує права позивача, як іншої сторони за договором, та дає підстави для виконання зобов'язання примусово, у тому числі, шляхом пред'явлення до суду вимоги про дострокове повернення частини кредитних коштів на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України та умов кредитування.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач доводів позивача не спростував, документально обґрунтованого контррозрахунку заявленої до стягнення суми або доказів повернення кредитних коштів не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 120 085,07грн боргу, з яких 103 154,46грн заборгованості за кредитом та 16930,61грн заборгованості за процентами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 2422,40грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (вул.Грушевського, 1 Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570)
- 103 154,46грн заборгованості за кредитом;
- 16 930,61грн заборгованості за процентами;
- 2 422,40грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
2 прим.
1- у справу;
2- позивачу через "Електронний суд";
3- відповідачу РНОКПП НОМЕР_2 (рек. з повідом).