майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"16" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/228/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І. В.,
секретар судового засідання Шовтюк І. В.
без участі представників учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірнього підприємства "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного
комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -
Фізична особа - підприємець Чайківський Сергій Михайлович
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волд Вуд"
про стягнення 24412,57 грн
Позивач подав до Господарського суду Житомирської області позовну заяву про стягнення з ТОВ "Волд Вуд" 24412,57 грн, з яких 13838,69 грн основного боргу, 1731,16 грн 3% річних, 8842,72 грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем в повному об'ємі обов'язку з оплати отриманого товару за договором купівлі - продажу №69 від 20.05.2020.
Ухвалою від 27.02.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання; витребував, зокрема, у позивача належним чином засвідчену якісну копію ТТН серії ЖКА №841529 від 14.12.2020 (а. с. 37).
18.03.2025 до суду повернулась як не вручена відповідачу копія ухвали господарського суду від 27.02.2025 із зазначенням "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 39, 40).
24.03.2025 до суду від позивача надійшла заява з копією витребуваної судом товарно - транспортної накладної серії ЖКА №841529 від 14.12.2020 (а. с. 41, 42).
Ухвалою від 24.03.2025 господарський суд відклав підготовче засідання, постановив повідомити відповідача про дату і час засідання суду телефонним зв'язком (а. с. 44).
Однак, як вбачається з довідки секретаря судового засідання Шовтюк І.В., відсутня можливість повідомити відповідача про дату і час судового засідання за вказаним номером телефону у зв'язку з находженням абонента поза зоною досяжності (а. с. 46).
В засіданні суду 24.04.2025 представник позивача позов підтримав, однак, зазначив, що договір відповідачем не підписаний, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, а також те, що товар передано водію Пруту В.О., працюючого у перевізника ФОП Чайківського С.М., з яким, імовірно, відповідач уклав договір перевезення.
Ухвалою від 24.04.2025 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 27.05.2025, відклав підготовче засідання на 15.05.2025 о 09:30 (а. с. 49, 50).
Ухвалою від 15.05.2025 господарський суд, серед іншого, залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ФОП Чайківського С.М., у якого витребував відповідне пояснення (а. с. 54, 55).
25.06.2025 до суду від ФОП Чайківського С.М. надійшла заява від 25.06.2025 про розгляд справи без його участі оскільки є військовослужбовцем ЗСУ, в якій також повідомлено про відсутність договорів між ним та ТОВ "Волд Вуд" (а. с. 63, 64).
27.06.2025 до суду поштовим зв'язком надійшла вказана заява ФОП Чайківського С.М. від 25.06.2025 (а. с. 73, 74).
Ухвалою від 21.07.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті (а. с. 77).
Ухвалою від 05.09.2025 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 16.10.2025 об 11:30; витребував у позивача податкову накладну з відміткою податкового органу щодо спірної господарської операції; постановив повідомити відповідача про дату і час судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області (а. с. 89; 91).
08.09.2025 до суду від позивача надійшла заява з копією податкової накладної від 14.12.2020, в якій у графі "Отримувач (покупець)" зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Волд Вуд", код ЄДРПОУ 43541950, а також сума коштів, яка підлягає сплаті з врахуванням ПДВ - 13838,60 грн (а. с. 92 - 94).
16.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному об'ємі та розгляд справи за відсутності повноважного представника (а. с. 96).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, про дату і час засідань суду повідомлявся шляхом направлення відповідних ухвал господарського суду на його електронну адресу (а. с. 38, 45), а також шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області (а. с. 79, 91).
За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки його представника в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в попередніх судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
У позовній заяві позивач посилається на те, що 30.05.2020 року між Дочірнім підприємством "Новоград - Волинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волд Вуд" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі - продажу №69, на виконання умов якого на підставі товарно - транспортної накладної серії ЖКА №841529 від 14.12.2020 позивачем було передано у власність відповідача лісопродукцію на загальну суму 13838,69 грн.
Згідно з товарно - транспортною накладною серії ЖКА № 841529 від 14.12.2020 Дочірнім підприємством "Новоград-Волинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Волд Вуд" лісопродукцію на загальну суму 13838,69 грн (а. с. 16).
На підтвердження факту поставки товару відповідачу, позивач також надав докази складення та реєстрації ДП "Звягельський лісгосп АПК" податкової накладної в ЄРПН щодо поставки товару на суму 13838,69 грн (а. с. 99).
Наказом Житомирського обласного комунального агролісгосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради №8 від 14.02.2023 Дочірнє підприємство "Новоград - Волинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" перейменовано на Дочірнє підприємство "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (а. с. 33 - 34).
У зв'язку з не проведенням розрахунків, 03.09.2024 ДП "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" направило на адресу відповідача претензію від 30.08.2024 з вимогою перерахувати на рахунок продавця 13838,69 грн боргу за отриманий товар (а. с. 17, 18).
Відповідач відповіді на вимогу позивача на надав, що стало підставою для звернення до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волд Вуд" про стягнення 24412,57 грн, з яких 13838,69 грн основного боргу, 1731,16 грн 3% річних, 8842,72 грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Підставою отримання відповідачем товару позивач зазначає договір купівлі - продажу №69 від 20.05.2020 між ДП "Новоград - Волинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" та ТОВ "Волд Вуд" (а. с. 13, 14). В процесі дослідження доказів судом встановлено, що даний договір зі сторони відповідача не підписано.
Вказану обставину представник позивача в судовому засіданні визнав та усно зазначив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості.
Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч.1 ст 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Оскільки представник позивача в судовому засіданні визнав, що відповідач не підписував договір купівлі - продажу №69 від 20.05.2020, а у господарського суду відсутній сумнів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання позивачем, вказана обставина на підставі ч. 1 ст. 75 ГПК України доказуванню не підлягає.
Крім того, судом також взято до уваги, що у товарно - транспортній накладній серії ЖКА №841529 від 14.12.2020, згідно з якою здійснювався відпуск товару, відсутнє посилання на договір купівлі-продажу №69 від 20.05.2020, як підставу одержання товару.
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Таким чином, між сторонами існують правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, підтвердженням чого є товарно - транспортна накладна серії ЖКА №841529 від 14.12.2020, згідно з якою позивачем передано у власність відповідача товар на загальну суму 11532,24 грн без ПДВ, 13838,69 грн з ПДВ.
За своєю правовою природою до правовідносини, що склалися між сторонами, застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 ЦК України.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
3. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 13838,69 грн основного боргу.
3.1. Як встановлено судом, між сторонами виникло зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, отриманий за товарно - транспортною накладною серії ЖКА №841529 від 14.12.2020 на суму 13838,69 грн, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ст. 692 ЦК України.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо проведення з позивачем розрахунків за товар не виконав.
Позивач направив на адресу відповідача претензію від 30.08.2024 (а. с. 17, 18), в якій просив перерахувати на рахунок продавця 13838,69 грн боргу за отриманий товар.
Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, розрахунки з позивачем не провів.
Станом на час розгляду даної справи, заборгованість в сумі 13838,69 грн відповідачем не сплачена, докази які підтверджують протилежне в матеріалах справи відсутні.
3.2. Щодо повідомлення перевізника ФОП Чайківського С.М. у заяві від 25.06.2025 стосовно відсутності договорів між ним та ТОВ "Волд Вуд" (а. с. 63, 64).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц та п. 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19).
Таким чином, кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Разом з тим, відповідач не спростував обставин, зазначених позивачем у позовній заяві.
На підставі викладеного, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Волд Вуд" на користь ДП "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" 13838,69 грн основного боргу.
4. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 8842,72 грн інфляційних втрат та 1731,16 грн 3% річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
За поданим позивачем розрахунком, відповідачу нараховано 8842,72 грн інфляційних втрат та 1731,16 грн 3% за період з 20.12.2020 по 18.02.2025 (а. с. 7 - 8).
Суд, перевіривши вказані нарахування за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", встановив, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Разом з тим, оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині їх донарахування, тому задоволенню підлягають інфляційні втрати в межах заявлених позовних вимог, тобто 8842,72 грн.
Крім цього, за розрахунком суду, здійсненому за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", за період з 20.12.2020 по 18.02.2025 стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 1729,99 грн, тому у стягненні 1,17 грн 3% річних слід відмовити.
5. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Разом з тим, зважаючи на ч. 9 ст. 129 ГПК України, якою визначено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково, незалежно від результатів вирішення спору, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волд Вуд" (10004, м. Житомир, вул. Героїв Десантників, 1, кв. 54; код ЄДРПОУ 43541950) на користь Дочірнього підприємства "Звягельський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (11706, Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель, вул. Ярослава Остапчука, буд. 9; код ЄДРПОУ 30816653):
- 13838,69 грн основного боргу;
- 1729,99 грн 3% річних;
- 8842,72 грн інфляційних втрат;
- 3028,00 грн судового збору.
3. Відмовити у стягненні з відповідача 1,17 грн 3% річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 22.10.25
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (Електронний суд)
3 - ФОП Чайківському С. М. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1