61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
22.10.2025 Справа №905/892/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Комунального підприємства «Добро» Добропільскої міської ради (85001, Донецька область, місто Добропілля, провулок Луганський, будинок №2А; код ЄДРПОУ 40507613)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» (85004, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Театральна, будинок №20; код ЄДРПОУ 21996558)
про стягнення 48 570,22 гривень
без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Добро» Добропільскої міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» про стягнення 48 570,22 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №72/20 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.02.2020, в частині повної оплати послуг за постачання теплової енергії в період січень - березень 2025 року.
За приписами частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.
Суд зазначає про неможливість надсилання копії ухвали від 02.09.2025 до електронного кабінету відповідача в системі "Електронний суд" у зв'язку з його відсутністю. Тож, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.09.2025 була направлена на електронну адресу відповідача bti-dobropol@yandex.ua, зазначену у позовній заяві. Проте, його не було доставлено через помилку.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 85004, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Театральна, будинок №20.
Зміну місцезнаходження/місця реєстрації відповідача не встановлено.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Добропільська міська територіальна громада Донецької області віднесено до територій активних бойових дій з 26.06.2025.
Тому суд був фактично позбавлений можливості надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження засобами поштового зв'язку.
Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Судової влади України.
Таким чином, судом вжито всі необхідні та можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вважає, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про наявність даного спору.
Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції на довів.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
01.02.2020 між Комунальним підприємством «Добро» Добропільської міської ради, (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» (відповідач, споживач) було укладено договір №72/20 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії (договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору, виконавець зобов'язався надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Пунктом 2 договору визначено вимоги до якості послуги:
1) температура теплоносія повинна відповідати температурному графіку теплової мережі в частині температури подавального трубопроводу (в залежності від температури зовнішнього повітря), який складається у довільній формі, і додається до цього Договору у Додатку №1.
2) тиск теплоносія становить від Ро-15 до Рп-85 метрів водяного стовпа, що відповідає гідравлічному режиму теплової мережі.
3. Інформація про споживача:
1) адреса: м. Добропілля, вулиця Театральна, 20;
опалювана площа (об'єм) будівлі споживача - 279,1 кв. метрів;
теплове навантаження будівлі 0,02810 Гкал/год.
4. У будівлі відсутній індивідуальний тепловий пункт.
5. Будівля обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку (далі - ВКО) теплової енергії № 2674492, показання на дату укладення: 10462,0000, місце встановлення - підвал, дата повірки 31.07.2018, дата наступної повірки 31.07.2022.
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця з 29 по 31 число з 8.00 до 16.00 годин виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.
У такому разі виконавець зобов'язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку споживачем через електронну систему обліку розрахунків споживачів (п.18 договору).
За п.21. договору поживач вносить плату виконавцю, яка складається з:
- щомісячної плати за послугу постачання теплової енергії, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги;
- щоквартальної плати внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.
Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо.
Ціна Договору визначається з урахуванням розділу 5 Податкового кодексу У країни №2755-VI від 02.12.2010р. Загальна ціна цього Договору може бути зменшена в залежності від реального фінансування видатків згідно Закону України «Про публічні закупівлі».
Діною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу постачання теплової енергії становить 1366,51 гривень з ПДВ 20% за 1 Гкал.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідних органів у спосіб, встановлений законом.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору у спосіб, встановлений законом (п.22. договору).
Згідно з п.23. договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить:
- за послуги постачання тепловоїенергії з 01 по 30-31 числа кожного місяця;
- внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку з 01 по 30-31 числа місяця кожного кварталу.
За п.24. договору виконавець формує та не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає споживачу рахунок на оплату послуги та підписаний з боку виконавця акт реалізації наданих послуг (далі - Акт).
Рахунок та Акт надаються виконавцем споживачу на паперовому носії до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Споживач погоджує Акт, підписує, скріплює печаткою (за наявності) та повертає акт виконавцю не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати його отримання. У разі наявності з боку споживача зауважень до Акту, то споживач повинен звернутися до виконавця не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання Акту з письмовою відмовою від підписання Акту з описом зауважень, недоліків до Акту для їх виправлення. У разі ненадання споживачем виконавцю підписаного Акту або мотивованої відмови від підписання Акту у зазначений у цьому пункті Договору строк Акт вважається підписаним з обох сторін та є обов'язковим для виконання обома Сторонами за Договором.
Відповідно до п.25. споживач здійснює оплату за послугу постачання теплової енергії щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, на рахунок, зазначений в розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору.
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору (пп. 29.1. договору).
Виконавець має право вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації житлових приміщень, санітарно-гігієнічних правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг (пп. 31.1. договору).
Згідно пунктів 40-41 цього договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії вказаного договору, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за ним були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
За твердженнями позивача на виконання умов зазначеного договору позивачем здійснено постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії та рахунками, які долучено до позовної заяви, а саме:
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №99 (72/20) від 31 січня 2025 року на суму 21 747,31 гривень та рахунок №95 від 31.01.2025 на суму 21 747,31 гривень;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №394 (72/20) від 28 лютого 2025 року на суму 22 455,92 гривень та рахунок №370 від 28.02.2025 на суму 22 455,92 гривень;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №671 (72/20) від 31 березня 2025 року на суму 14 366,99 гривень та рахунок №637 від 31.03.2025 на суму 14 366,99 гривень.
Вищевказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з січня 2025 року по березень 2025 року підписані представником теплопостачальної організації. Споживачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписані.
До матеріалів справи долучено акт про відмову від підпису вищенаведених первинних документів від 08.08.2025, що підписаний представниками позивача щодо відмови відповідача від підписання актів та рахунків.
На підтвердження наявної заборгованості позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків за період 31.01.2025-01.08.2025, згідно з яким станом на 01.08.2025 заборгованість за договором №72/20 від 01.02.2020 становить 48 570,22 гривень. Акт звірки підписаний представником позивача.
Також в матеріалах справи наявна претензія №210 від 12.06.2025 про сплату суми боргу у розмірі 48 570,22 гривень адресована відповідачу.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №72/20 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.02.2020 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту теплову енергію позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Добропільське бюро технічної інвентаризації» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергією у розмірі 48 570,22 гривень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вище встановлено судом та не заперечується сторонами, правовідносини між ними у справі щодо постачання теплової енергії виникли на підставі договору №72/20 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.02.2020.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» виробництвом теплової енергії є господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За приписами ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з ч.7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 затверджено «Правила надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила).
Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Статті 16, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають постачання теплової енергії безперервно, крім часу перерв, зокрема, на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.
Пунктом 31 Правил передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії за договором надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з постачання теплової енергії та рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії за період з січня 2025 року по березень 2025 року на загальну суму 48 570,22 гривень.
Вищевказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період січень 2025 року - березень 2025 року підписані представником теплопостачальної організації. Споживачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписані.
Доказів надсилання наведених актів та рахунків споживачу за спірний період суду не надано, водночас в матеріалах справи наявний акт позивача від 08.08.2025 про відмову відповідача від підпису актів надання послуг, рахунків на оплату за період з січня 2025 року по березень 2025 року.
Враховуючи вищезазначене на момент звернення до суду не оплаченою залишилась сума боргу в розмірі 48 570,22 гривень.
Зазначені вище акти та рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування за теплову енергію в опалювальний період з січня 2025 року по березень 2025 року.
При цьому у відкритому доступі в мережі Інтернет (на сайті Добропільської міської військової адміністрації) наявне розпорядження Начальника Добропільської міської військової адміністрації «Про встановлення тарифу на теплову енергію та постачання гарячої води споживачам Добропільської міської територіальної громади» №701 від 30.09.2024.
З наданих актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з постачання теплової енергії та рахунків за спірний період вбачається використання вказаного у розпорядженні тарифу при формування ціни за поставлену теплову енергію.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Споживач здійснює оплату за послугу постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, на рахунок, зазначений в розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору. (пункт 25. договору).
Отже, враховуючи положення чинного законодавства та умови договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії, строк оплати за спожиту теплову енергію за спірний період є таким, що настав.
Суд зазначає, що строк оплати послуг згідно умов договору не залежить від підписання відповідачем відповідних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з постачання теплової енергії.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 48 570,22 гривень є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні з позовом до суду позивачем за заявленими вимогами було сплачено судовий збір у сумі 3 028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 29.08.2025 №1657.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зауважує, що в даному випадку позивач звернувся з позовом до суду через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі, а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже в даному випадку підлягав сплаті судовий збір у сумі 2 422,40 гривень. Переплата складає 605,60 гривень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, з огляду на сплату позивачем судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір у сумі 605,60 гривень може бути повернутий платнику за його клопотанням.
У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Добро» Добропільскої міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» про стягнення 48 570,22 гривень - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» (85004, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Театральна, будинок №20; код ЄДРПОУ 21996558) на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільскої міської ради (85001, Донецька область, місто Добропілля, провулок Луганський, будинок №2А; код ЄДРПОУ 40507613) 48 570,22 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 15.09.2025.
Позивач: Комунальне підприємство «Добро» Добропільскої міської ради (85001, Донецька область, місто Добропілля, провулок Луганський, будинок №2А; код ЄДРПОУ 40507613)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» (85004, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Театральна, будинок №20; код ЄДРПОУ 21996558)
Суддя С.М. Фурсова