вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4751/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/4751/25
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 30.07.2025 за вих. №7656/32 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) про стягнення 2.128,11 грн, з яких: 1.779,03 грн заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку, 59,24 грн трьох процентів річних, 289,84 грн інфляційних втрат.
Позивач просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4751/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025.
Ухвалою від 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
12.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив.
15.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
16.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради №537 від 13.11.2019 відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" затверджено розміри внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», зокрема будинку №35 по вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць) у розмірі 83.614,20 грн.
Враховуючи, що у будинку 35 знаходиться 47 квартир (приміщень), то сума, яка підлягає сплаті кожною квартир (приміщенням), становить 1.779,03 грн.
Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.03.2008 року № 233 «Про дозвіл на передачу окремих приміщень на балансовий облік Головного управління юстиції у Дніпропетровській області» передано в оперативне управління та на балансовий облік Головному управлінню юстиції у Дніпропетровській області приміщення у будівлі на вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць), 35. (Жовтневий відділ РАЦ Криворізького МУЮ, площа 292,3 кв.м).
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 22.09.2022 №4011/5 «Про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції» реорганізовано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Позивач зазначає, що він є теплопостачальною організацією, що обслуговує відповідача та надає до його приміщення теплову енергію. Між позивачем та відповідачем діють договори про закупівлю теплової енергії.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за послуги з встановлення вузла комерційного обліку не виконав.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач зазначає, що співвласники будинку №35 по вул. Ф. Караманиць у м. Кривий Ріг вирішили встановити вузол комерційного обліку теплової енергії, відповідальним призначено Діденка О.І. 10.06.2019 вузол передано за актом приймання-передачі, його вартість становила 83.614,20 грн, внесок кожного співвласника становить 1.779,03 грн.
Відповідач зазначає, що не є співвласником будинку, а лише користується нежитловим приміщенням площею 292,3 кв.м, де розміщується відділ ДРАЦС. Також зазначає про те, що між позивачем та відповідачем не укладався договір про встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії саме з відповідачем, він не отримував рахунків чи актів виконаних робіт, тому відсутні підстави для реєстрації та оплати бюджетного зобов'язання через Казначейство відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну №309.
Крім того, відповідач зазначає, що на період дії воєнного стану згідно з постановою КМУ №206 від 05.03.2022 заборонено нарахування штрафів, пені, інфляційних втрат та 3% річних за заборгованість із житлово-комунальних послуг.
Відповідач вважає, що відсутні докази виникнення договірних відносин, також відсутнє належне підтвердження боргу, тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Стислий виклад позиції позивача (відповідь на відзив)
Позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що Рішенням виконкому Криворізької міськради від 12.03.2008 №233 приміщення площею 292,3 кв.м у будинку №35 по вул. Ф. Караманиць (колишня Ватутіна) передано на баланс Головного управління юстиції у Дніпропетровській області. Постановою КМУ від 09.10.2019 №870 органи реорганізовано в міжрегіональні управління, правонаступником яких є Південне міжрегіональне управління Мін'юсту (м. Одеса). Позивач є постачальником теплової енергії для приміщення відповідача, між сторонами укладено договори про закупівлю теплової енергії.
Згідно з п.19 Правил №830, комерційний облік здійснюється вузлами обліку. Закон №2119-VIII вимагає оснащення будівель такими вузлами, а витрати на їх встановлення сплачують споживачі. Методика №129 встановлює, що розміри внесків затверджує місцева влада.
Рішенням виконкому Криворізької міськради від 13.11.2019 №537 визначено внесок за встановлення вузла обліку теплової енергії в будинку №35 у розмірі 83.614,20 грн, або по 1.779,03 грн з кожного приміщення. За відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1.779,03 грн. Рахунки-фактури надсилалися відповідачу однак останнім не отримані.
Також, інформація про встановлення вузлів обліку публікувалась на сайті товариства та у «Домашній газеті» (вид. №21 від 22.05.2019). Співвласники будинку ухвалили рішення встановити вузол комерційного обліку, відповідальним призначено Діденка О.І. та 10.06.2019 він прийняв вузол теплової енергії вартістю 83.614,20 грн, що підтверджується актами введення в експлуатацію від 02.04.2019 та техогляду від 31.08.2022.
Щодо посилання відповідача на постанову КМУ №206 від 05.03.2022 то позивач вважає їх безпідставним, оскільки дана постанова стосується населення та окремих юридичних осіб, які розміщують ВПО і не отримують компенсації. Відповідач не довів, що підпадає під ці умови, тому постанова до нього не застосовується. Подібну позицію підтверджено постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 у справі №904/4862/22.
Стислий виклад позиції відповідача (заперечення на відповідь на відзив)
Відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає відсутніми підстави для визнання заборгованості 1.334,25 грн і її оплати. Крім того, зазначає, що за порядком реєстрації бюджетних зобов'язань будь-які договори мають бути зареєстровані Казначейством, чого не було зроблено.
Претензія позивача не містила доказів, розрахунків та повноважень підписанта, а строк відповіді суперечив ч. 6 ст. 222 ГК України.
Відповідач також посилається на обмеження, визначені порядком казначейських платежів у воєнний час, через які неможлива оплата послуг поза визначеною черговістю.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини пов'язані зі встановленням позивачем вузла комерційного обліку та виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної його оплати, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних у розрахованих позивачем сумах.
Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12.03.2008 року № 233 «Про дозвіл на передачу окремих приміщень на балансовий облік Головного управління юстиції у Дніпропетровській області» передано в оперативне управління та на балансовий облік Головному управлінню юстиції у Дніпропетровській області приміщення у будівлі на вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць), 35. (Жовтневий відділ РАЦ Криворізького МУЮ, площа 292,3 кв.м).
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2019 №870 територіальні органи Міністерства юстиції ліквідовані та утворені міжрегіональні органи Міністерства юстиції, які є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції України. Таким чином утворене Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 22.09.2022 №4011/5 «Про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції» реорганізовано Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією, що обслуговує відповідача та надає до його приміщення теплову енергію та між ними діють договори про закупівлю теплової енергії.
Відповідно до п. 10 розділу І Методики №129 споживачі сплачують виконавцю відповідної комунальної послуги внески за встановлення вузлів комерційного обліку встановлені рішенням місцевого самоврядування для відповідної будівлі. Відповідно до п. 6 ІІ розділу Методики № 129, розрахунковим періодом для оплати є квартал. Нарахування та оплата здійснюється на кожний календарний квартал.
Рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.11.2019 № 537 затверджено розміри внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», зокрема будинку АДРЕСА_1 ) у розмірі 83.614,20 грн.
Як зазначає позивач, враховуючи, те що у будинку 35 знаходиться 47 квартир (приміщень), то сума, яка підлягає сплаті кожною квартир (приміщенням), становить 1.779,03 грн.
АТ «Криворізька теплоцентраль» на своєму офіційному сайті оголошено повідомлення про перелік затверджених проектів встановлення комерційних вузлів обліку теплової енергії на потреби опалення житлових будинків, зокрема будинку АДРЕСА_1 ).
22.05.2019 у виданні «Домашняя газета», випуск №21 (1181), АТ «Криворізька теплоцентраль» проінформувала споживачів про намір здійснити оснащення вузлами комерційного обліку будинки, до яких товариство надає теплову енергію та послугу з централізованого опалення, зокрема до будинку АДРЕСА_1 ).
Відповідно до зазначеного вище, співвласники багатоквартирного будинку провели збори, у яких взяли участь 34 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ).
За результатами зборів співвласниками будинку АДРЕСА_1 ) прийнято рішення на надання згоди на встановлення вузлу комерційного обліку теплової енергії на їх будинок.
Відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку 35 по вул. Ватутіна (Федора Караманиць) відповідальною особою за збереження і цілісність вузла комерційного обліку визначено Діденка О.І.
10.06.2019 відповідно до акта приймання-передачі вузла обліку теплової енергії постачальник (позивач) передав, а покупець - Діденко О.І. прийняв вузол обліку теплової енергії Ергомера -125. Вартість товару з ПДВ становить 83.614,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, в будинку АДРЕСА_1 встановлено та введено в експлуатацію комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 02.04.2019 та атом технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 31.08.2022.
Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалювальній площі приміщення.
З розрахунку заборгованості по оплаті послуги за встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії вбачається, що заборгованість відповідача складає 1.779,03 грн за встановлення вузла комерційного обліку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна (після перейменування Федора Караманиць, буд. 35.
На адресу відповідача надсилались рахунки фактури за встановлення вузла комерційного обліку на загальну суму 1.779,03 грн, а саме:
- 31249 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31248 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31247 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31246 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31245 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31244 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31243 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31242 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31241 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31240 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31239 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31238 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31237 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31236 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31235 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 31234 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 27077 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 172 від 31.03.2024 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 173 від 30.06.2024 на суму 88,95 грн без ПДВ;
- 174 від 30.09.2024 на суму 88,98 грн без ПДВ.
Позивач надсилав на адресу відповідача претензію з вимогою розглянути її протягом семи днів та сплатити заборгованість за встановлення вузла комерційного обліку. В якості доказу направлення претензії до справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач отримав претензію 22.08.2023.
Таким чином, позивач зазначає, що сума заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку за період 31.12.2023 по 30.09.2024 складає 1.779,03 грн
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки відповідач не оплатив заборгованість за отримані від позивача послуги за встановлення вузла комерційного обліку.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 1.779,03 грн заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку, 59,24 грн трьох процентів річних, 289,84 грн інфляційних втрат.
За правилами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов'язку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно з умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", вузли комерційного обліку належить на праві власності власнику (співвласників) будинку. Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх мереж або на абонентський облік протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).
Частиною шостою статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначено, що витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку води та теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, крім випадків, якщо такі вузли комерційного обліку були встановлені власником (співвласниками) будівлі або були наявні при введенні в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж. У такому разі джерелом фінансування заходів із встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії є інвестиційна програма виконавця відповідної комунальної послуги.
Відповідно до пункту 6 розділу І "Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку та їх розподілу між споживачами комунальних послуг, власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання", затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №129, від 05.06.2018, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, розміри внесків, визначені на основі загального обсягу витрат за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку та розподілені між споживачами оператором зовнішніх інженерних мереж, підлягають встановленню органами місцевого самоврядування для споживачів відповідної територіальної громади.
Згідно з пунктом 10 розділу І Методики №129 споживачі сплачують виконавцю відповідної комунальної послуги внески за встановлення вузлів комерційного обліку встановлені рішенням місцевого самоврядування для відповідної будівлі.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Методики №129 розрахунковим періодом для доплати є квартал. Нарахування та оплата здійснюється на кожний календарний квартал.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №537 від 13.11.2019 "Про затвердження розмірів внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" затверджено розмір внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".
У будинку 35 знаходиться 47 квартир (приміщень), а тому сума, яка підлягає сплаті кожною квартир (приміщенням), становить 1.779,03 грн.
АТ «Криворізька теплоцентраль» на своєму офіційному сайті оголошено повідомлення про перелік затверджених проектів встановлення комерційних вузлів обліку теплової енергії на потреби опалення житлових будинків, зокрема будинку АДРЕСА_1 ).
22.05.2019 у виданні «Домашняя газета», випуск №21 (1181), АТ «Криворізька теплоцентраль» проінформувала споживачів про намір здійснити оснащення вузлами комерційного обліку будинки, до яких товариство надає теплову енергію та послугу з централізованого опалення, зокрема до будинку АДРЕСА_1 ).
Відповідно до зазначеного вище, співвласники багатоквартирного будинку провели збори, у яких взяли участь 34 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ).
За результатами зборів співвласниками будинку АДРЕСА_1 ) прийнято рішення на надання згоди на встановлення вузлу комерційного обліку теплової енергії на їх будинок.
Відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку 35 по вул. Ватутіна (Федора Караманиць) відповідальною особою за збереження і цілісність вузла комерційного обліку визначено Діденка О.І.
10.06.2019 відповідно до акта приймання-передачі вузла обліку теплової енергії постачальник (позивач) передав, а покупець - Діденко О.І. прийняв вузол обліку теплової енергії Ергомера -125. Вартість товару з ПДВ становить 83.614,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, в будинку АДРЕСА_1 встановлено та введено в експлуатацію комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 02.04.2019 та атом технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 31.08.2022.
На адресу відповідача надсилались рахунки фактури за встановлення вузла комерційного обліку на загальну суму 1.779,03 грн, а саме: - 31249 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31248 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31247 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31246 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31245 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31244 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31243 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31242 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31241 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31240 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31239 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31238 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31237 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31236 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31235 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 31234 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 27077 від 31.12.2023 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 172 від 31.03.2024 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 173 від 30.06.2024 на суму 88,95 грн без ПДВ; - 174 від 30.09.2024 на суму 88,98 грн без ПДВ.
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, однак з урахуванням встановлених обставин суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII усі будівлі, у яких здійснюється постачання теплової енергії, підлягають обов'язковому оснащенню вузлами комерційного обліку.
Пунктом 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ №830 від 21.08.2019, визначено, що комерційний облік здійснюється за допомогою вузлів обліку, а витрати на їх встановлення покладаються на споживачів. Згідно з Методикою визначення внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, затвердженою наказом Мінрегіону №129 від 05.06.2018, розмір таких внесків затверджується органом місцевого самоврядування.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.11.2019 №537 затверджено розміри внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для АТ «Криворізька теплоцентраль», у тому числі для будинку №35 по вул. Ф. Караманиць у розмірі 83.614,20 грн, що з розрахунку на одне приміщення становить 1.779,03 грн.
Судом також встановлено, те що рішенням виконкому Криворізької міської ради від 12.03.2008 №233 приміщення площею 292,3 кв.м у будинку №35 передано на баланс Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідач користується цим приміщенням, у яке позивач постачає теплову енергію, що підтверджується чинними договорами про закупівлю теплової енергії. Отже, відповідач є споживачем у розумінні Закону №2119-VIII та несе обов'язок зі сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку.
Посилання відповідача на відсутність окремого договору про встановлення вузла комерційного обліку суд вважає безпідставними, оскільки встановлення вузла є виконанням вимог закону, а не договірною ініціативою сторін. Відсутність окремого договору не звільняє споживача від обов'язку сплати визначеного внеску.
Доводи відповідача про неможливість оплати через органи Казначейства не спростовують факту виникнення зобов'язання. Порядок реєстрації бюджетних зобов'язань регулює процедуру фінансування, але не впливає на обов'язок споживача оплатити надану послугу (відповідач не надав доказів звернення до Казначейства для реєстрації такого зобов'язання або документів, що підтверджують відмову у його оплаті).
Щодо посилання відповідача на постанову КМУ №206 від 05.03.2022, суд зазначає, що зазначена постанова поширюється на населення та окремі юридичні особи, які розміщують внутрішньо переміщених осіб і не отримують компенсації, однак відповідач не належить до такої категорії, тому її положення не звільняють його від обов'язку сплати вартості послуги.
В свою чергу позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження заборгованості відповідача, а саме: копію рішення виконкому №537, акти введення вузла в експлуатацію, документи щодо приймання-передачі та технічного огляду, розрахунок вартості внеску, копії рахунків, направлених відповідачу. Ці докази підтверджують факт встановлення вузла комерційного обліку у будинку №35 по вул. Ф. Караманиць та наявність у відповідача обов'язку сплатити свою частку витрат на встановлення вузла комерційного обліку.
Натомість відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені обставини, не довів відсутності у нього статусу споживача теплової енергії та не підтвердив неможливість здійснення відповідного платежу.
Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а тому недоведеність позиції відповідача є підставою для відхилення його заперечень.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку у сумі 1.779,03 грн, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 08.06.2024 по 30.07.2025 на загальну суму 289,84 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 289,84грн.
Позивач нарахував інфляційні втрати за червень 2024 року по липень 2025 року на загальну суму 59,24 грн.
Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 59,24 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, проти задоволенні позову заперечив вцілому.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини у пункті 6 рішення від 05 жовтня 2023 року у справі «Леонтьєв та інші проти України» (Leontyev and оthers v. Ukraine) виснував, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов'язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов'язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09 грудня 1994 року у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15 листопада 2007 року у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява № 22750/02, пункти 42-47; від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, пункт 25; від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява № 5231/04, пункти 18, 19).
Також Європейський суд з прав людини вказував, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у розмірі 3.028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49619, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, будинок 21-А; ідентифікаційний код 43315529) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИЧНА, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850) 1.779,03 грн (одну тисячу сімсот сімдесят дев'ять грн 03 к.) заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку, 59,24 грн (п'ятдесят дев'ять грн 24 к.) трьох процентів річних, 289,84 грн (двісті вісімдесят дев'ять грн 84 к.) інфляційних втрат, 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк