вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.10.2025м. ДніпроСправа № 910/131/24
за позовом Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12", м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва, м. Київ
про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 05.02.2021, № 2 від 16.09.2021, № 3 від 12.10.2021, № 5 від 10.11.2021 до договору про закупівлю електричної енергії № 04/01/2021 від 04.01.2021 та повернення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 107 037,02 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Дніпровська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 05.02.2021, № 2 від 16.09.2021, № 3 від 12.10.2021, № 5 від 10.11.2021 до договору про закупівлю електричної енергії № 04/01/2021 від 04.01.2021 та повернення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 107 037,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 передано матеріали позовної заяви керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс пром 12" про визнання недійсним додаткових угод та стягнення 107 037, 02 грн. за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження у справі. Постановлено справу № 910/131/24 розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
25.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшли додаткові письмові пояснення щодо позову для долучення до матеріалів справи.
30.04.2025 до суду від Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшли додаткові письмові пояснення щодо позову для долучення до матеріалів справи.
07.11.2024 до суду від позивача надійшло повідомлення про відсутність заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.
Прокурор зазначив, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (ідентифікаційний код 03359813) провело закупівлю за переговірною процедурою UA-2020-12-29-005321-с щодо придбання електричної енергії з очікуваною вартістю 686 091,00 грн. із запланованим обсягом електричної енергії 320 000 кВт*год.
За результатами проведення переговорів між вказаним комунальним підприємством та Товариством з обмеженою відповідністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (ідентифікаційний код 34933742), яке на час має назву «КВІНТІС ПОРОМ 12», а також згідно Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури), з учасником погоджено обсяг закупівлі - 320 000 кВт*год та загальну суму товару у 2021 році - 686 091,00 грн. з ПДВ.
За результатами вказаної закупівлі 04.01.2021 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (Споживач) уклало відповідний договір №04/01/2021 (далі-Договір) з Товариством з обмеженою відповідністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») (Постачальник) на загальну суму 686 091,00 грн.
Предметом вказаного договору є: електрична енергія за кодом ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія», за ціною 2,144034375 грн. за 1 кВт*год, обсягом 320 000 кВт*год, загальною вартістю 686 091,00 грн., строк поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п.п. 2.1, 2.З., 5.1 Договору, п. 1.1 комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 13.1 Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 включно, а щодо проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно положень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Пунктами 5.1. 5.2 Договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору. Ціна (тариф) за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) ґрунтується на всіх фактичних складових ціни електроенергії та включає до себе, окрім закупівельної ціни на відповідному ринку, тариф, встановлений Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнку постачальника за послуги постачання електричної енергії.
При цьому, у разі коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення, постачальник письмово звертається до споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару з урахуванням коливання ціни такого товару на ринку, але не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, визначеною в Договорі. Разом із листом постачальник повинен надати оригінал довідки з НКРЕКП /Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення / ДП «Держзовнішінформ» / ДП «Укрпромзовнішекспертиза» / органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, із зазначенням зміненої ціни за одиницю товару на ринку України, яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю товару, встановленою у Додатку 2 до Договору. Довідка повинна надана постачальником споживачу не пізніше 30 числа місяця, що передує місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що розрахунковим періодом, за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 13.2. Договору передбачено, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч.: збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
В подальшому, як вказав прокурор, між сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №4 від 04.11.2021, №5 від 10.11.2021 до договору.
Відповідно до змісту додаткових угод №1, №2, №3, №5 збільшено ціну електричної енергії .
Прокурор зазначив, що підставами для підвищення ціни електричної енергії стали експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №124/21 від 05.02.2021, № 1759-1 від 03.08.2021, Житомирської торгово-промислової палати №В-3214 від 23.09.2021, Харківської торгово-промислової палати №2742/21 від 02.11.2021 відповідно.
Прокурор зауважив, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі»).
Також прокурор у поданому позові зазначив, що згідно Договору та додаткових угод до нього, а також згідно Звіту про виконання договору про закупівлю від 05.01.2022, протягом дії Договору Позивач спожив 270 075 кВт*год та сплатив Відповідачу 686 087,11 грн.
Прокурор зазначає, що Додаткові угоди №1, №2, №3, №5 укладено без достатніх на те підстав та підлягають визнанню недійсними, а тому Споживач повинен був сплатити:
230 488 кВт*год. х 2,144034375 грн. = 494 174, 20 грн. (сума переплати складає 107 037, 02 грн.).
За таких обставин, прокурор наполягає на тому, що правові підстави для зміни ціни одиниці товару за Договором згідно укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №5 від 10.11.2021 є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а надміру сплачені кошти підлягають поверненню.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач письмово викладеної правової позиції щодо суті спору не надав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
Третя особа не скористалась наданим правом на подання пояснень на позовну заяву.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про визнання недійним додаткових угод та стягнення безпідставно одержаних грошових коштів (переплати)у розмірі 107 037, 02 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити дотримання сторонами за договором №04/01/2021 від 04.01.2021 з урахуванням вимог ЗУ “Про публічні закупівлі» під час укладення додаткових угод до такого договору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (ідентифікаційний код 03359813) провело закупівлю за переговірною процедурою UA-2020-12-29-005321-с щодо придбання електричної енергії з очікуваною вартістю 686 091,00 грн. із запланованим обсягом електричної енергії 320 000 кВт*год.
За результатами проведення переговорів між вказаним комунальним підприємством та Товариством з обмеженою відповідністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (ідентифікаційний код 34933742), яке на час має назву «КВІНТІС ПОРОМ 12», а також згідно Повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури), з учасником погоджено обсяг закупівлі - 320 000 кВт*год та загальну суму товару у 2021 році - 686 091,00 грн. з ПДВ.
За результатами вказаної закупівлі 04.01.2021 Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (Споживач) уклало відповідний договір №04/01/2021 (далі-Договір) з Товариством з обмеженою відповідністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») (Постачальник) на загальну суму 686 091,00 грн.
Предметом вказаного договору є: електрична енергія за кодом ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія», за ціною 2,144034375 грн. за 1 кВт*год, обсягом 320 000 кВт*год, загальною вартістю 686 091,00 грн., строк поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021 (п.п. 2.1, 2.З., 5.1 Договору, п. 1.1 комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 13.1 Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 включно, а щодо проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно положень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Пунктами 5.1. 5.2 Договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору. Ціна (тариф) за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) ґрунтується на всіх фактичних складових ціни електроенергії та включає до себе, окрім закупівельної ціни на відповідному ринку, тариф, встановлений Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнку постачальника за послуги постачання електричної енергії.
При цьому, у разі коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення, постачальник письмово звертається до споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару з урахуванням коливання ціни такого товару на ринку, але не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, визначеною в Договорі. Разом із листом постачальник повинен надати оригінал довідки з НКРЕКП /Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення / ДП «Держзовнішінформ» / ДП «Укрпромзовнішекспертиза» / органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, із зазначенням зміненої ціни за одиницю товару на ринку України, яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю товару, встановленою у Додатку 2 до Договору. Довідка повинна надана постачальником споживачу не пізніше 30 числа місяця, що передує місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що розрахунковим періодом, за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 13.2. Договору передбачено, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч.: збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
В подальшому, між сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №4 від 04.11.2021, №5 від 10.11.2021 до договору.
Згідно вказаної додаткової угоди №1 від 05.02.2021 пункти 2.1., 5.1. Договору, Додаток 2 до Договору в комерційній пропозиції викладено у новій редакції, відповідно до якої з 01.02,2021 кількість електричної енергії визначено в обсязі 294 555 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в розмірі 2,358 грн., ціна договору на 2021 рік становить 686 090,43 грн.
При цьому сторони підтвердили виконану частину договору, згідно якої Споживач отримав від Постачальника 39 587 кВт*год за 84 875,89 грн., тобто за ціною 2,144034375 грн. за 1 кВт*год.
Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 320 000 кВт*год до 294 555 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,144034375 грн. до 2,358 грн., що на 9,98%, більше ніж передбачено первинним Договором.
На підтвердження підстав для укладення додаткової угоди №1 від 05.02.2021 щодо збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №124/21 від 19.01.2021.
Експертний висновок №124/21 від 19.01.2021 Харківської ТПП, виконаний на замовлення ТОВ «Екотехноінвест» від 19.01.2021 №20210116/4, містить інформацію про те, що середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за 2 декаду (11.01-20.01) січня 2021 року у порівнянні з 1 декадою (01.01-10.01) січня 2021 року зросла на 34,54%.
Зазначений експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №124/21 від 19.01.2021 не підтверджує наявність факту коливання ціни товару на ринку електричної енергії, оскільки зміна ціни за одиницю товару застосована не з початку розрахункового періоду, у якому відбулися зміни, що не відповідає пункту 5.5 Договору, яким встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Вказаний експертний висновок №124/21 складений 19.01.2021 містить інформацію про середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 20.01.2021 (кінець 2 декади), що, з урахуванням дати складання цього висновку, може свідчити про об'єктивну неможливість експерта визначити відповідні ціни на РДН наперед.
Окрім цього, обсяг та вартість закупівлі сторони погодили 29.12.2020 під час проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії, угоду уклали 04.01.2021. Проте, експертний висновок містить відомості щодо порівняння перших двох декад січня 2021 року, а не попереднього місяця, коли сторони домовились про ціну.
Вказаний експертний висновок містить інформацію про ціну без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії, хоча згідно умов п. 5.2. Договору до складової ціни (тарифу) за одиницю товару входять вказані показники.
Зазначений експертний висновок №124/21 Постачальник спрямував Споживачу повідомленням №20012021/41 від 26.01.2021, в якому просить погоди нову ціну за одиницю товару в розмірі 2,358 грн. з ПДВ за одиницю кВт*год. з 01.02.2021.
Проте, ані вказане повідомлення Постачальника, ані експертний висновок №124/21 від 19.01.2021, не містять підтвердження та обґрунтування, чому саме така ціна (2,358 грн. з ПДВ за 1 кВт*год) має застосовуватися з 01.02.2021, що суперечить вимогам п. 5.2 Договору. Порівнюючи ціну електроенергії на ринку за співмірні проміжки часу можна дійти висновку, що за аналітичними даними, оприлюдненими Державним підприємством «Оператор ринку», середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України станом на грудень 2020 (період, коли сторони за результом переговорів погодили ціну) складала - 1 541,52 грн/МВт год (без ПДВ та без тарифу на передачу та розподілу), станом на січень 2021 (період укладання основного договору) складала - 1 462,52 грн/МВт год (без ПДВ та без тарифу на передачу та розподілу). Тобто, ціна за одиницю товару (за МВт/год електричної енергії) знизилась на 5,1%.
Окремо суд зазначає, що експертний висновок №124/21 не є довідкою в розумінні п. 5.2. Договору, а також у ньому вказано, що довідка носить виключно фактографічно-інформаційний характер, джерелом інформації є офіційний веб-сайт ДП «Оператор ринку». Вказане свідчить про обґрунтований сумнів щодо експертності таких висновків.
Як вказано вище, Постачальник спрямував Споживачу повідомленням 26.01.2021, а нова ціна вже почала застосовуватися з 01.02.2021, тим самим відповідач порушив умови пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, яким встановлено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
Також Постачальник не надав Споживачу підтвердження виконання п. 5.3. Договору, згідно з яким інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Таким чином, належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії Договору, що слугувало підставою для укладання Додаткової угоди №1 від 05.02.2021 до Договору №04/01/2021 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії, ТОВ «Екотехноінвест» не надало.
Згідно вказаної додаткової угоди №2 від 16.09.2021 пункти 2.1., 5.1. Договору, Додаток 2 до Договору в комерційній пропозиції викладено у новій редакції, відповідно до якої з 16.09.2021 кількість електричної енергії зменшено та визначено в обсязі 283 784 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено збільшено до розміру 2,592 грн., ціна договору на 2021 рік становить 686 089,61 грн.
При цьому сторони підтвердили виконану частину договору, згідно якої Споживач вже отримав від Постачальника:
- 39 587 кВт*год за 84 875,89 грн., тобто за ціною 2,144034375 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
-135 662 кВт*год за 319 891,00 грн., тобто за ціною 2,358 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 294 555 кВт*год до 283 784 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,358 грн. до 2,592 грн., що на 9,92%, більше ніж передбачено попередньою додатковою угодою №1 від 05.02.2021.
На підтвердження підстави для укладання додаткової угоди №2 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» знову надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1759-1/21 від 03.08.2021, відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 3 декаду липня (21.07.-31.07) 2021 року складає - 1 623,28 грн./МВт.год, станом на 01.08.2021 - 2 119,14 грн./МВт.год, відсоток зміни ціни склав +30,55%.
З вказаного експертного висновку №1759-1/21 від 03.08.2021 слідує те, що порівнюється ціна за період з 21 по 31 липня 2021 року з ціною станом на 01.08.2021. Однак, додаткова угода №2 укладена 16.09.2021, тобто майже через півтора місяці після порівняння цін, без урахування їх можливої зміни за цей час.
У зв'язку з цим, встановлення збільшення ціни за одиницю товару менше ніж на розрахунковий період, який згідно договору прирівняний до календарного місяця, а фактично розрахунок коливання ціни станом на частину липня 2021 року та на 01.08.2021, не відповідає критерію пропорційності.
Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1759-1/21 від 03.08.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди №2 від 16.09.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №1 від 05.02.2021, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 Договору.
Таким чином, належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії Договору, що слугувало підставою для укладання Додаткової угоди №2 від 16.09.2021 до Договору №04/01/2021 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії, ТОВ «Екотехноінвест» не надало.
Згідно вказаної додаткової угоди №3 від 12.10.2021 пункти 2.1., 5.1. Договору, Додаток 2 до Договору в комерційній пропозиції викладено у новій редакції, відповідно до якої з 16.10.2021 кількість електричної енергії зменшено та визначено в обсязі 275 593 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено збільшено до розміру 2,844 грн., ціна договору на 2021 рік становить 686 087,77 грн.
При цьому сторони підтвердили виконану частину договору, згідно якої Споживач вже отримав від Постачальника:
- 39 587 кВт*год за 84 875,89 грн., тобто за ціною 2,144034375 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
-135 662 кВт*год за 319 891,00 грн., тобто за ціною 2,358 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
-16 101 кВт*год за 41 733,79 грн., тобто за ціною 2,592 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 283 784 кВт*год до 275 593 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,592 грн. до 2,844 грн., що на 9,72% більше, ніж передбачено попередньою додатковою угодою №2 від 16.09.2021.
Вказаний обсяг електричної енергії (275 593 кВт*год), що підлягає постачанню за Договором з урахуванням Додаткової угоди №3, не відповідає умовам проведеної процедури закупівлі та фактично призводить до зміни кількості (обсягу) товару у вигляді електричної енергії, що не відповідає положенням ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди №3 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» надіслало повідомлення №67 від 28.09.2021 разом із ціновою довідкою Житомирської торгово-промислової палати №В-3214 від 23.09.2021, відповідно до якого відсоток зміни середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за період з 01.08.2021 по 23.09.2021 складає+32,389%.
Вказана цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-3214 від 23.09.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ній відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання Додаткової угоди №3 від 12.10.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання Додаткової угоди №2 від 16.09.2021, у зв'язку з чим не містить належного обгрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 Договору.
Зазначена цінова довідка Житомирської торгово-промислової палати №В-3214 від 23.09.2021 не підтверджує наявність факту коливання ціни товару на ринку електричної енергії, оскільки зміна ціни за одиницю товару застосована не з початку розрахункового періоду, у якому відбулися зміни, оскільки розрахунковим періодом за п. 5.5. Договором є календарний місяць.
Серед іншого, як свідчать дані з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни без ПДВ на електроенергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України та на внутрішньодобовому ринку ОЕС за період дії Договору у 2021 році становили (за 1 МВт/год) у:
- січні - 1 462,52 грн.,
- лютому - 1 632,56 грн.,
- березні - 1 374,25 грн.,
- квітні - 1 450,22 грн.,
- травні - 1 018,74 грн.,
- червні - 1 425,14 грн.,
- липні - 1 444,05 грн.,
- серпні - 2 076,95 грн.,
- вересні - 2 230,78 грн.
Тобто аналіз вказаних вище цін свідчить про те, що фактично в період дії Договору та після укладення додаткової угоди №2 від 16.09.2021 мало місця як збільшення, так і зменшення ціни, однак при складенні цінової довідки від 23.09.2021 вказані дані не приймався до уваги.
Крім того, Постачальник спрямував Споживачу повідомленням із пропозицією зміни ціни 28.09.2021, а нова ціна вже почала застосовуватися з 16.10.2021, тим самим Відповідач порушив умови пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, яким встановлено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
Також Постачальник не надав Споживачу підтвердження виконання п. 5.3. Договору, згідно з яким інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніш ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Таким чином, належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії Договору, що слугувало підставою для укладання Додаткової угоди №3 від 12.10.2021 до Договору №04/01/2021 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії, ТОВ «Екотехноінвест» не надало.
Згідно вказаної додаткової угоди №5 від 10.11.2021 пункти 2.1., 5.1. Договору, Додаток 2 до Договору в комерційній пропозиції викладено у новій редакції, відповідно до якої з 16.11.2021 кількість електричної енергії зменшено до 270 075 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год збільшено до розміру 3,12 грн., ціна договору на 2021 рік становить 686 087,11 грн.
При цьому сторони підтвердили виконану частину договору, згідно якої Споживач вже отримав від Постачальника:
- 39 587 кВт*год за 84 875,89 грн., тобто за ціною 2,144034375 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
-135 662 кВт*год за 319 891,00 грн., тобто за ціною 2,358 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
-16 101 кВт*год за 41 733,79 грн., тобто за ціною 2,592 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
- 21 868 кВт*год за 62 192,59 грн., тобто за ціною 2,844 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 275 593 кВт*год до 270 075 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,844 грн. до 3,12 грн., що на 9,7% більше, ніж передбачено попередньою додатковою угодою №3 від 12.10.2021.
На підтвердження підстав для укладення додаткової угоди №5 про збільшення ціни за одиницю товару ТОВ «Екотехноінвест» разом із відповідним повідомлення №67 від 02.11.2021 знову надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2742/21 від 02.11.2021, відповідно до якого зміна середньозваженої ціни РДН ОЕС станом на 13.10.2021 до середньозваженої ціни РДН ОЕС станом на 01.11.2021 становить +17,22%.
Вказаний експертний висновок не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди №5 від 10.11.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №3 від 12.10.2021, у зв'язку з чим не містить належного обгрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 13.2 договору.
Зазначений експертний висновок торгово-промислової палати також не підтверджує наявність факту коливання ціни товару на ринку електричної енергії, оскільки зміна ціни за одиницю товару застосована не з початку розрахункового періоду, у якому відбулися зміни, оскільки розрахунковим періодом за п.5.5 Договору є календарний місяць.
Крім того, Постачальник спрямував Споживачу повідомленням із пропозицією зміни ціни 02.11.2021, а нова ціна вже почала застосовуватися з 16.11.2021, тим самим відповідач порушив умови пункту 3.2.4 глави 3.2 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, яким встановлено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
Також Постачальник не надав Споживачу підтвердження виконання п. 5.3. Договору, згідно з яким інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніш ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Отже, укладаючи додаткову угоду №5 від 10.11.2021 сторони безпідставно передбачили збільшення ціни на одиницю товару з 16.11.2021, що не відповідає вимогам ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та.
Таким чином, належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії Договору, що слугувало підставою для укладання Додаткової угоди №5 від 10.11.2021 до Договору №04/01/2021 від 04.01.2021 про постачання електричної енергії, ТОВ «Екотехноінвест» не надало.
Законом України “Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) (тут і в подальшому в редакції, чинної станом на момент укладання спірної додаткової угоди) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно ст. 3 Закону, закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Приписами статті 58 Конституції України унормовано, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття цими законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абз. 2, 4 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп/1997).
Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Конституційний Суд України також дійшов висновку, що конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (абзац 4 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Відтак при визначенні підстав відповідальності кола осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності, суд повинен керуватися тими нормами, які були чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме момент виникнення заборгованості ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12» перед Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату ВО КМДА, що спричинили збитки останньому.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі»).
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України “Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (ч. 4 ст. 36 Закону до внесення змін) дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11 жовтня 2023 року у cправі №903/742/22).
В постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі №922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі», уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.
У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» роз'яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі» (ч. 4 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі») істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №907/788/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №912/1580/18.
Надаючи оцінку змісту наданої до суду інформації про зміну цін на паливні матеріали слід зазначити про таке.
Насамперед слід звернути увагу на те, що надані постачальником експертні висновки Харківської та Житомирської торгово-промислових палат про середньозважені ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» у торговій зоні об'єднаної електроенергетичної системи України за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до нього у частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.
За таких обставин, саме надані постачальником висновки торгово-промислових палат не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту коливання ціни на товар у сторону збільшення у спірний період.
Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
У постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, прийнятій у подібних правовідносинах, Верховний Суд вже звертав увагу на: “сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару за звичайних умов не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.
Водночас, метою регулювання, передбаченого статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
З огляду на викладене, обставини справи можуть свідчити про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12»), бажаючи перемогти у відкритих торгах, могло навмисно занизити пропоновану ціну паливно-мастильних матеріалів. А після укладення договору збільшити ціну шляхом укладення додаткових угод.
Відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку паливно-мастильних матеріалів (тобто постійне коливання цін на паливо, їх зростання-падіння були прогнозованими).
А отже, дії відповідача з короткочасного та необґрунтованого підвищення ціни товару, в порівнянні з первісною ціною, встановленою у договорі, можуть бути кваліфіковані як недобросовісні.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону "Про публічні закупівлі".
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності обумовлених законом підстав для збільшення ціни електричної енергії, передбаченої у договорі №04/01/2021 від 04.01.2021.
З огляду на обставини справи, у відповідача не було підстав для збільшення ціни електричної енергії і відповідач не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору у частині збільшення ціни на електричної енергії у спірному періоді було б очевидно невигідним та збитковим.
А отже, додаткові угоди №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №4 від 04.11.2021, №5 від 10.11.2021 до договору №04/01/2021 від 04.01.2021 укладені з порушенням вимог ч. 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі». Оскільки її умови відрізняються від змісту тендерної пропозиції.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України “Про публічні закупівлі», договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
За таких обставин, додаткові угоди №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №4 від 04.11.2021, №5 від 10.11.2021 до договору №04/01/2021 від 04.01.2021 є нікчемними в силу ч. 1 ст. 37 Закону України “Про публічні закупівлі».
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду Верховного суду від 03.12.2020 у справі № 909/703/19, 27 липня 2021 року у справі №922/2030/20.
Як було вказано вище, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, а тому позовні вимоги щодо визнання недійними додаткових угод №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №4 від 04.11.2021, №5 від 10.11.2021 до договору №04/01/2021 від 04.01.2021 відхиляються господарським судом.
Щодо вимог прокурора про надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 107 037, 02 грн.
Відповідно до актів приймання-передачі активної електричної енергії (том 1 а.с. 59 - 69), згідно Договору та додаткових угод до нього, а також згідно Звіту про виконання договору про закупівлю від 05.01.2022, протягом дії Договору Позивач спожив 270 075 кВт*год та сплатив Відповідачу 686 087,11 грн.
В свою чергу, з урахуванням нікчемності додаткових угод до Договору, Споживач повинен був сплатити:
230 488 кВт*год. х 2,144034375 грн. = 494 174, 20 грн.
Тобто, сума переплати складає 107 037, 02 грн.
За приписами ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За таких обставин, слід застосувати наслідки недійсності нікчемності правочину - додаткові угоди №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №4 від 04.11.2021, №5 від 10.11.2021 до договору 04/01/2021 від 04.01.2021 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» на користь Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської ради безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 107 037, 02 грн.
Відповідно, позовні вимоги прокурора у цій частині є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Як було вказано вище, предметом позову у даній справі є вимога Прокурора про визнання недійсним додаткових угод та стягнення безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 107 037, 02 грн.
При зверненні із цим позовом в інтересах держави в особі позивача Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської ради Прокурор доводив у чому саме полягає бездіяльність вказаних уповноважених органів, які будучи обізнаними про порушення інтересів держави, за наявності відповідних повноважень, не вживали належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо поновлення права територіальної громади стосовно використання коштів місцевого бюджету.
При цьому, на переконання Прокурора, останнім встановлено виключний випадок для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави та вжиті усі можливі заходи в межах Закону України "Про прокуратуру" для захисту майнових інтересів держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Саме приписами ст. 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До таких осіб норми процесуального закону відносять прокурора та визначають підстави участі цієї особи у господарській справі.
Так, відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4 ст.53 ГПК України).
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
У постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено; прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України); участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"); щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду; підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Отже, у наведеній справі колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що для підтвердження судом підстав для представництва інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Однією з підстав для представництва, є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Водночас, необхідно відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 74, 77 ГПК України).
Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення Прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Втім, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив позицію відповідно до якої сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу; підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання ч. ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України та ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави.
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської ради з огляду на таке.
Відповідно ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 5 частиною 1 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Частиною 2 статті 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 викладений правовий висновок про те, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як сторона у зобов'язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).
Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).
За таких обставин, компетентним органом для здійснення відповідних функцій із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської ради.
Дніпровська окружна прокуратура міста Києва в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» спрямувала до Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідний запит №50-8537вих-23 від 09.11.2023 з приводу дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання та виконання додаткових угод до Договору №04/01/2021 від 04.01.2021, укладеного між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва та ТОВ «Екотехноінвест».
У відповідь листом від 16.11.2023 №077-5941 Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що не вбачає порушень за вказаними у запиті прокуратури фактами, оскільки підприємство дотрималося у своїй діяльності усіх вимог законодавства у сфері закупівель, зокрема Закону України «Про публічні закупівлі».
Тобто, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не вжив заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні та виконанні додаткових угод до договору постачання енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.
Вказане свідчить про нездійснення вказаним Департаментом захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів територіальної громади і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади.
Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про визнання недійсним внесення змін до договорів постачання електричної енергії щодо збільшення вартості одиниці товару призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальника, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.
Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.
За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Порушення ж інтересів держави у даному випадку полягає у неправомірній надлишковій переплаті бюджетних коштів за послуги, що були надані. Це, вочевидь, порушує інтереси держави в особі територіальної громади. Як було зазначено вище, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору.
А отже, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається прокурор, доводяться інформацією з електронної системи закупівель (том 1 а.с. 21-25), договором №04/01/2021 від 04.01.2021 з додатками (т. 1 а.с. 29-39), додатковими угодами до договору №04/01/2021 від 04.01.2021 (том 1 а.с. 40-58), актами приймання-передачі (том 1 а.с. 59-69), листуванням між прокурором та учасниками справи (том 1 а.с. 71-79, 103-107).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ТОВ «Квінтіс Пром 12» переплати в розмірі 107 037, 02 грн.
Позовні вимоги щодо визнання недійними додаткових угод №1 від 05.02.2021, №2 від 16.09.2021, №3 від 12.10.2021, №4 від 04.11.2021, №5 від 10.11.2021 до договору №04/01/2021 від 04.01.2021 відхиляються господарським судом згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 2 684, 00 грн.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (ідентифікаційний код 34933742; 49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 59) на користь Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 41819431; 04080, м. Київ, вул. Турівська, 28) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 107 037, 02 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінтіс Пром 12» (ідентифікаційний код 34933742; 49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 59) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684, 00 грн. на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019).
В решті вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 21.10.2025.
Суддя М.О. Ніколенко