вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.10.2025 м. ДніпроСправа № 904/469/25 (904/5686/25)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ СЕРВІС ГРУП", м. Дніпро
до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава
відповідача-2 Фонду державного майна України, м. Київ
про визнання недійсним договору
Суддя Соловйова А.Є.
07.10.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від ТОВ "ЛІМ СЕРВІС ГРУП" надійшла позовна заява до відповідача-1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та відповідача-2 Фонду державного майна України про визнання недійсним договору.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/469/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/469/25 (904/5686/25).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 04.11.2025.
17.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надійшла заява про відвід.
Ухвалою суду від 20.10.2025 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вх.№1328/25 від 17.10.2025) про відвід судді визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді від розгляду справи №904/469/25 (904/5686/25) постановлено передати для визначення судді в порядку, встановленому частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 №434 матеріали справи №904/469/25(904/5686/25) передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про відвід судді Мартинюка С.В. від участі у розгляді справи №904/469/25(904/5686/25) передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.
Розглянувши подану заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про відвід судді Мартинюка С.В., суд зазначає наступне.
За змістом приписів ч.ч.1-3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до положень ч.ч. 7, 8 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування поданої заяви Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях зазначило, що дана справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Положеннями частини 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Відповідно до приписів п.п. 1-3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).
Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статей 126, 129 Конституції України).
Разом з тим, відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За викладених обставин, законодавцем наведено чіткий перелік підстав, наявність яких тягне за собою наслідки у вигляді відводу судді, в той час як заявником не наведено обставин, за результатом вивчення яких, суд може дійти однозначного висновку щодо наявності підстав для відводу судді, визначених приписами ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України,
В той час, як наведені в заяві Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях підстави для відводу судді від розгляду даної справи зводяться виключно до незгоди з процесуальними рішеннями судді, а саме з постановленням ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Доводи заявника щодо необхідності відводу судді з підстав незгоди з його правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №927/734/21, від 31.01.2022 у справі №910/8589/21, від 17.10.2022 у справі №873/214/21.
Відтак, обставини, наведені у заяві про відвід судді Мартинюка С.В. жодним чином не свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді, з огляду на що, господарський суд вважає безпідставними відповідні доводи представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про відвід судді Мартинюка С.В. від участі у розгляді справи №904/469/25(904/5686/25).
Керуючись ст. ст. 35-36, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про відвід судді Мартинюка С.В. від участі у розгляді справи №904/469/25(904/5686/25) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 22.10.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Є. Соловйова