30.09.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5703/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 14.04.2025 р. та додаткове рішення від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130", м. Дніпро
про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації, -
У грудні 2024 р. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації.
Позовні вимоги мотивовані порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування на них. Позивач зазначає, що її не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів щодо створення ОСББ, внаслідок чого вона була позбавлена права голосу щодо встановлення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24:
- заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу - задоволено;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" 15 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Не погодившись з цими рішеннями господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулася ОСОБА_1 , в яких просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю; скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 апелянт, зокрема, зазначає, що її права та законні інтереси порушені тим, що вона, як співвласник будинку № 130 не повідомлялась належним чином про проведення загальних зборів з питання створення ОСББ, через що не приймала в них участі, в чому вбачає порушення її права на участь у створенні юридичної особи. Також вважає, що установчими зборами були прийняті незаконні рішення щодо встановлення розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території, через що апелянт несе необґрунтовані витрати та не отримує належних послуг з обслуговування будинку.
Оскільки підставою цього позову є порушення відповідачем вимог закону під час проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, які не можуть бути усунуті та призводять до недійсності їх рішень, апелянт вважає, що належним способом захисту у цьому випадку є звернення до суду з позовною вимогою щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації.
В обґрунтування апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 апелянт, зокрема, зазначає, що відповідачем не доведено саме сплата 15 000 гонорару, не зазначено за які саме послуги сплачена ця сума, вказана сума складає більш ніж 5 % від доходів позивача. Апелянт вказує, що не має іншого доходу, ніж пенсійні виплати, які за півроку складають 21 562,64 грн. При цьому позивач за станом здоров'я працювати не може, членів сім'ї, які б могли їй допомагати не має.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.09.2025 р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у цій справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.09.2025 р.
Представником Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 - залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач, зокрема, стверджує, що усі співвласники квартир були належним чином повідомлені про час, місце, дату та порядок денний загальних зборів ОСББ, зокрема й позивач, про що остання розписалася у відомостях 26.08.2022 року.
Також відповідач зазначає, що установчими зборами питання затвердження статуту об'єднання було проголосовано після питання створення об'єднання, а отже усі подальші питання порядку денного в частині необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення регулювалися виключно статутом ОСББ, тобто для прийняття цих рішень достатньо було більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Крім цього відповідач стверджує, що скаржник по всім питанням порядку денного голосувала "за", отже не може заперечувати дійсність рішень, прийнятих на установчих зборах.
Відповідач вважає, що відсутні підстави для прийняття рішення судом про ліквідацію ОСББ, адже скаржник не позбавлений права ініціювати загальні збори об'єднання з питання ліквідації ОСББ та його права прийнятими рішення установчих зборів жодним чином не порушені.
У судовому засіданні апелянт та його представник доводи апеляційних скарг підтримали у повному обсягу та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечив, вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційні скарги позивача безпідставними, у зв'язку з чим просив залишити оскаржувані рішення без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 18.09.2022 протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення ОСББ "Донецьке шосе 130" та затверджено статут ОСББ.
Відповідно до змісту Протоколу № 1 від 18.09.2022 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку вирішено наступне:
- створено ОСББ за адресою: АДРЕСА_1 та надано йому назву ОСББ "Донецьке шосе 130";
- затверджено статут ОСББ "Донецьке шосе 130";
- уповноважено Філатова С.В. підписати Статут Об'єднання у нотаріуса від імені співвласників;
- головою Правління обрано Філатова Сергія Валерійовича;
- передано Об'єднанню усі функції з управління багатоквартирним будинком;
- затверджено з 01.10.2022 розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком в розмірі 8,80 грн за м2 загальної площі квартири або нежитлового приміщення;
- затверджено участь Об'єднання у Програмах державного, обласного та міського рівня, спрямованих на розвиток ОСББ тощо;
- доручено Правлінню Об'єднання провести моніторинг ринку ЖКП та визначити оптимального (по співвідношенню "ціна-якість") виконавця послуг "технічне обслуговування ліфтів", в Голові Правління Об'єднання укласти договорів з виконавцем цієї послуги;
- доручено Голові Правління Об'єднання укласти договір за окремим обліком з АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на поставку та розподіл електричної енергії для ліфтів та освітлень місць загального користування.
19.09.2022 ОСББ "Донецьке шосе 130" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 1002241020000101151.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" про визнання недійсним вказаного рішення установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації, в обґрунтування чого послалася на порушення процедури скликання установчих зборів та порядку голосування на них.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість цих вимог, оскільки позивач, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Статтею 1 Закону передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
Загальний порядок створення юридичної особи унормовано ст. 87 ЦК України.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Статтею 57 Господарського кодексу України передбачено, що рішення про утворення суб'єкта господарювання є установчим документом суб'єкта господарювання.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).
Статтею 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут. Установчі документи об'єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування («за», «проти», «утримався»), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.
Як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Позивач вважає, що сукупність порушень норм чинного законодавства, які були допущені при створенні ОСББ «Донецьке шосе 130» та їх зміст дають підстави для припинення ОСББ «Донецьке шосе 130» шляхом ліквідації. При цьому позивач не вказує яким чином це (ліквідація юридичної особи) відновить його права та які саме права, жодних обґрунтувань щодо цього ні позовна заява, ні апеляційна скарга не містять.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні об'єднанням і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Отже, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання, які вирішуються виключно установчими або загальними зборами співвласників. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20.
Саме по собі створення ОСББ жодним чином не позбавляє Позивача можливості реалізувати своє право на участь в управлінні будинком. Водночас ліквідація ОСББ, може призвести до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку.
З огляду на заявлені Позивачкою обставини, суд має приділити увагу дослідженню питання балансу інтересів співвласників ОСББ та з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 5.23 Постанови від 26.10.2021 року у справі № 335/14210/18 зазначив, що посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, навіть у випадку його доведення, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 916/4625/15, який є релевантним до спірних правовідносин у цій справи в аспекті застосування встановленого законом способу захисту порушеного права.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом зі статтею 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України суб'єкти, вказані у цій частині, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
Враховуючи предмет позову в цій справі, рішення установчих зборів щодо створення ОСББ безпосередньо стосується відносин створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке шосе 130», як юридичної особи, отже судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача визнати це рішення недійсним спрямовані на припинення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке шосе 130», а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від № 910/9672/20 від 22.06.2021.
Обрання Позивачем способу захисту його прав, який спрямований не на вирішення спору з його опонентом, а на ліквідацію самого опонента, порушує межі здійснення прав, визначені статтею 13 ЦК України, а також принцип пропорційності, який передбачає забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими та мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Окремо слід наголосити, що інтереси окремого власника чи власників можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що задоволення судом цього позову, який направлений на припинення діяльності створеної юридичної особи, фактично буде свідчити про втручання суду у діяльність Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та призведе до порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції правильно врахував, що позивач не довів ні обставин порушення його прав та/або інтересів самим фактом створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130", а також правомірності та законності свого інтересу у ліквідації юридичної особи - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не обґрунтував співмірності балансу своїх прав, прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення відповідача.
За таких обставин, судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги належним чином необґрунтовані, оскільки позивач, вказуючи у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні ОСББ, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи, а отже суд ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Разом з цим, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 по справі № 904/5703/25 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" про визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації.
15.04.2025 до суду першої інстанції від представника відповідача адвоката Патики А.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просив покласти на позивача судові витрати, понесені Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" на професійну правничу допомогу, в сумі 15 000,00 грн.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України врегульовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
З матеріалів справи вбачається, що 06.01.2025 між Відповідачем (Замовник) та адвокатом АО "Погрібної Ольги та Патики Андрія" в особі керуючого партнера Патики Андрія (Виконавець) укладено договір про надання професійної правової допомоги № 04 (далі Договір) предметом якого є надання правової допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
За змістом укладеного Договору вбачається, що сторони узгодили, що під професійною правничою допомогою розуміють надання адвокатами АО "Погрібної Ольги та Патики Андрія" - представництва/захисту Замовника в Господарському суді Дніпропетровської області по справі № 904/5703/24.
В свою чергу п. 2.3.1. Договору встановлено, що за цим Договором Замовник зобов'язаний належним чином оплатити послуги, які надаються Виконавцем.
З пункту 3.1. Договору вбачається, що вартість послуг (фіксована ставка адвокатського гонорару) сторонами узгоджена в сумі 15 000,00 грн.
Оплата гонорару здійснюється Клієнтом наступним чином:
- 7 500,00 грн сплачується протягом 2-х банківських днів з дня підписання даного до говору;
- 7 500,00 грн сплачується протягом 20-ти календарних днів з дня ухвалення Господарським судом Дніпропетровської області рішення у справі № 904/5703/24, яким у задоволенні позовних вимог до Клієнта буде відмовлено.
У вартість даної послуги також входить складання та подача відзиву на позовну заяву, заперечення, заяви, клопотання, письмові пояснення, участь в судових засіданнях.
Оплата здійснюється на підставі рахунку.
На виконання вимог п. 3.1. Договору про надання професійної правової допомоги № 04 від 06.01.2025 представником долучено наступні документи:
- копію рахунку №1 від 06.01.2025 про сплату за професійну правничу допомогу на суму 7 500,00 грн;
- копію платіжної інструкції № 238 від 06.01.2025, що свідчить про сплату ОСББ "Донецьке шосе 130" за професійну правничу допомогу на суму 7 500,00 грн;
- копію рахунку № 2 від 14.04.2025 про сплату за професійну правничу допомогу на суму 7 500,00 грн;
- копію платіжної інструкції №267 від 14.04.2025, що свідчить про сплату ОСББ "Донецьке шосе 130" за професійну правничу допомогу на суму 7 500,00 грн;
- акт виконаних робіт від 14.04.2025 за Договором про надання професійної правової допомоги № 04 від 06.01.2025 на загальну суму 15 000,00 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення у цій справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, до стягнення належать 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, вказані витрати є справедливими та співмірними.
Надаючи оцінку цим висновкам суду першої інстанції, судова колегія зазначає наступне.
Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Враховуючи наведені вище норми, дослідивши матеріали справи та документи, на підставі яких відповідач просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного суду вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 15 000,00 грн, в той час, як:
- предметом спору у цій справі було визнання недійсним рішення установчих зборів та припинення ОСББ шляхом ліквідації, а судова практика щодо такої категорії справ є сталою і не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- справа не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась нетривалий час та у справі відбулось лише 3 судових засідання;
- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.
За таких обставин, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, врахувавши, що справа не є складною, судова колегія дійшла висновку, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу є сума 5 000,00 грн, яка підлягає стягненню з позивача.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування цього рішення господарського суду відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7 267,20 грн слід покласти на останнього.
Водночас апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 підлягає частковому задоволенню, оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню із частковим задоволенням заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правову допомогу у сумі 5 000,00 грн.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 р. у справі № 904/5703/24 - змінити, частково задовольнивши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Донецьке шосе 130" (49125, м. Дніпро, шосе Донецьке, буд. 130; ідентифікаційний код юридичної особи 44754482) 5 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Видачу наказу, на виконання цієї постанови, у відповідності до ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 21.10.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд