вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. Справа № 910/10697/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва»
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 (повне рішення складене 27.06.2025)
у справі №910/10697/24 (суддя - Бойко Р.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ»
до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва»
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_2
про відшкодування шкоди.
У серпні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» звернулося з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про відшкодування шкоди у розмірі 16227,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» на підставі договору добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами №99-5001-21-00002 від 28.01.2021 та внаслідок настання 14.01.2022 страхової події (затоплення водою квартири) виплачено страхове відшкодування власнику квартири АДРЕСА_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач вважає, що шкода у розмірі 16227,00 грн підлягає відшкодуванню Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», оскільки шкода майну страхувальника була завдана неправомірними діями відповідача, які полягають у неналежному виконанні покладених на нього обов'язків щодо утримання внутрішньобудинкових мереж у будинку АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 відкрито провадження у справі №910/10697/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 постановлено здійснювати розгляд справи №910/10697/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача з одночасним виключенням зі складу учасників (третіх осіб) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 (повне рішення складене 27.06.2025) у справі №910/10697/24 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення процесуального права.
Доводи скаржника, в цілому, зводяться до наступного:
- відповідач не був балансоутримувачем та не виконував функцію управителя на момент залиття через аварію в системі холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 , а тому Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» не є особою, відповідальною за збитки;
- звіт №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023, складений суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем, як підтвердження розміру збитків, не є належним доказом, оскільки відповідач не приймав участі у проведенні оцінки, його представники не були присутніми під час роботи оцінювача. Вказане призвело до завищення вартості матеріального збитку.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 апеляційну скаргу у справі №910/10697/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 апеляційну скаргу у справі №910/10697/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.
До суду 21.07.2025 у встановлений процесуальний строк від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/10697/24, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.
Учасники справи у встановлений процесуальний строк не скористалися правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
До суду 29.07.2025 від Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» надійшло клопотання про розгляд справи з повідомлення (викликом) учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про розгляд справи №910/10697/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладений договір добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами №99-5001-21-00002, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, зазначеним в п. 3 цього договору, а також пов'язані з відшкодуванням страхувальником збитків, заподіяних ним третім особам, що виникають безпосередньо при володінні, користуванні та розпорядження майном, зазначеним в п. 3 цього договору.
У п. 3 договору сторонами визначено, що застрахованим майном є двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3 .
У пункті 4 договору сторонами погоджено страхові суми на умовах «STANDART».
Згідно з п. 7 договору страховими випадками є: а) пожежа, удар блискавки, вибух газу; б) стихійні явища; в) пошкодження водою; г) неправомірні дії третіх осіб; д) факт встановлення зобов'язання страхувальника відшкодувати збитки, завдані третім особам внаслідок подій, визначених у пунктах а), б) цього договору.
У пункті 8 договору вказано, що франшиза застосовується виключно до внутрішнього оздоблення та становить 1500,00 грн по кожному страхову випадку.
Строк дії договору встановлено з 29.01.2021 по 28.01.2022 (п. 9 договору).
14.01.2022 відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 водою внаслідок згнившої труби холодного водопостачання в перекритті між квартирами №18 та №21 у вказаному будинку.
20.01.2022 суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем було проведено огляд квартири АДРЕСА_1 , за наслідками якого складено звіт №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023, в якому встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого об'єкту оцінки, становить 17727,00 грн без ПДВ, а з ПДВ - 21272,40 грн.
За наслідками звернення власника квартири АДРЕСА_1 до ЖЕД 102 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» щодо обстеження квартири, 03.02.2022 комісією відповідача було проведено обстеження спірної квартири та складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.02.2022.
20.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 .
На підставі страхового акту №МН-2154 від 27.02.2024 позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди шляхом перерахування коштів у розмірі 16227,00 грн на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №58143 від 27.02.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що ним відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач вважає, що шкода у розмірі 16227,00 грн підлягає відшкодуванню Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», оскільки шкода майну страхувальника була завдана неправомірними діями відповідача, які полягають у неналежному виконанні покладених на нього обов'язків щодо утримання внутрішньобудинкових мереж у будинку АДРЕСА_2 .
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказав на те, що він не є належним відповідачем, оскільки підприємство не є балансоутримувачем жодного багатоквартирного будинку, зазначений будинок не знаходиться в його управлінні і договір управління між співвласниками зазначеного будинку і відповідачем не укладався. Будинок не передавався у господарське відання відповідача, відповідач не укладав з споживачами індивідуальних договорів з обслуговування внутрішньобудинкових систем, про надання відповідної комунальної послуги. Відповідач продовжує обслуговувати будинок та прибудинкову територію, а не окремо взяті житлові чи нежитлові приміщення багатоквартирного будинку. При цьому, відповідач зазначає, що затоплення квартири АДРЕСА_6 сталося внаслідок прориву стокової труби холодного водопостачання, яка згнила внаслідок тривалої експлуатації, у перекритті між квартирами №18 та №21 , які закладені плиткою. На думку відповідача, саме власники квартир №18 та АДРЕСА_7 повинні були за власні кошти проводити ремонт вказаних труб. Щодо поданого позивачем звіту про оцінку розміру матеріального збитку, то Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» вказує, що не приймало участі при призначенні та проведенні оцінки, представники відповідача не були присутніми при роботі оцінювача та не мали можливості бачити, що саме досліджував оцінювач, що на думку відповідача, призвело до завищення матеріального збитку. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що оцінювач не зазначає про попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що викликає сумніви щодо його правильності.
Позивач на спростування вказаних тверджень вказав на те, що рішенням Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014 Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» передано майно територіальної громади, в тому числі будинок АДРЕСА_2 та відтак відповідач є балансоутримувачем спірного будинку, є обслуговуючою вказаний будинок організацією та управителем, який надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а отже саме відповідач є відповідальним за стан системи водопостачання в перекритті між квартирами №№18 та 21 житлового будинку 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві. Також позивач звертає увагу, що твердження відповідача про те, що загальнобудинкові системи потребують капітального ремонту і це стало причиною аварії, нічим не підтверджено, крім тверджень відповідача, викладених у відзиві, як і не надано доказів на спростування визначеної звітом про незалежну оцінку №МН-2154 від 28.11.2023 суми збитку.
Відповідач, у свою чергу, вказав на те, що на власника квартири покладено обов'язок проводити за власні кошти її ремонт, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень, санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання іншого спільного майна будинку. Тобто, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» не є належним відповідачем у справі. Також відповідач вказує, що через закладення спірних труб плиткою у працівників Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» не було до них доступу, в той час як звернень від власників квартир №18 та АДРЕСА_7 щодо незадовільного стану труб не надходило.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив наступне:
- будинок АДРЕСА_2 був переданий Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» для утримання та обслуговування житлового фонду, що чітко вказано у рішенні Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014;
- керуючі компанії з обслуговування житлового фонду створювались в місті Києві та здійснюють свою діяльність для забезпечення належного функціонування будинків, які не передавались в управління особам на підставі договору управління, укладеного з співвласниками багатоквартирного будинку (тобто за відсутності прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку про створення ОСББ та/або передання будинку в управління певній особі). В свою чергу, утримання будинку/обслуговування будинку передбачає технічний нагляд за станом в тому числі труб централізованого водопостачання та здійснення ремонтних робіт (в тому числі поточного та капітального ремонту системи труб водопостачання);
- необґрунтованими є доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку забезпечувати справність труб холодного водопостачання у буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві, в тому числі в перекритті між квартирами №18 та №21, з огляду на те, що ним отримувались кошти за відповідну послугу від мешканців багатоквартирного будинку;
- саме на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» покладався обов'язок із забезпечення справності та функціонування труб холодного і гарячого водопостачання, які належать до спільного майна багатоквартирного будинку (тобто труб до точок відгалуження до квартир) буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві;
- у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов'язків щодо утримання мережі труб холодного водопостачання в належному стані, здійснення її технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій тощо (протиправна поведінка) відбулось залиття належної страхувальнику за договором квартири №18, внаслідок чого було завдано шкоди такій квартирі (причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою);
- зважаючи на відсутність в матеріалах справи іншого складеного суб'єктом оціночної діяльності звіту, який би спростував встановлені у звіті №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023 пошкодження та вартість відновлювального ремонту, суд дійшов висновку, що позивачем доведено вартість завданого матеріального збитку власнику квартири №18 у буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві внаслідок залиття.
Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду у їх сукупності та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 22 ЦК України унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).
Згідно усталеної судової практики (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 та постанов Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №924/814/21, 10.02.2022 у справі №910/18993/20), вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Як вказано в акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.02.2022 та визнається сторонами, залиття квартири №18 відбулося внаслідок згнившої труби холодного водопостачання в перекритті між квартирами №18 та №21 у буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві.
Позивач вважає, що за стан труб в перекритті між квартирами відповідає відповідач, який є балансоутримувачем спірного будинку.
Відповідач заперечує те, що він є балансоутримувачем спірного будинку, та вказує, що за стан труб в перекритті між квартирами відповідають співвласники багатоквартирного будинку. При цьому, відповідач звертає увагу, що у буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві не змінювались (не ремонтувались) труби холодного водопостачання з 1948 року, в той час як строк експлуатації цих труб сплив десятки років тому, проте співвласниками багатоквартирного будинку не вживались заходи для проведення ремонту (заміни) труб у будинку. Також відповідач вказує, що труби холодного водопостачання в перекритті між квартирами №18 та №21 були зашиті плиткою власниками квартир. На думку відповідача, наведені обставини виключають його відповідальність за завдання шкоди квартирі №18 внаслідок загнивання труби холодного водопостачання.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Визначення поняття «спільне майно багатоквартирного будинку» також викладене у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно якого це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Частинами 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
З огляду на наведене визначення вбачається, що труба між перекриттями квартир (стояк) до відгалуження до однієї із квартир є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, оскільки забезпечує водопостачання до кількох квартир (вверх по стояку), а відокремлення її частини є неможливим.
Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, труба холодного водопостачання у перекритті між квартирами №18 та №21 є спільним майном багатоквартирного будинку, а не власників квартир, що безпосередньо постраждали від залиття.
Рішенням Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014 перейменовано Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та віднесено його до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації; прийнято рішення про передання Комунальним підприємствами «Голосіївжитлосервіс», «Житлово-експлуатаційна організація - 103 Голосіївського району», «Житлово-експлуатаційна організація - 105 Голосіївського району», «Житлово-експлуатаційна організація - 107 Голосіївського району», «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району», «Житлово-експлуатаційна організація - 110 Голосіївського району», «Житлово-експлуатаційна організація - 111 Голосіївського району», «Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району» Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» житлового фонду, який був переданий до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 року.
Відтак, будинок №24/1 по вул. Великій Васильківській у м. Києві був переданий Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» для утримання та обслуговування житлового фонду, що чітко вказано у рішенні Київської міської ради №270/270 від 09.10.2014.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
- забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
За визначенням, наведеним у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 (надалі - Правила №76), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Ці Правила №76 визначають порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій:
- забезпечення нормального функціонування жилих будівель та прибудинкових територій протягом усього періоду їх використання за призначенням;
- проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.
У пункті 2 Правил №76 унормовано, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Зокрема, послуга із технічного обслуговування жилих будинків передбачає виконання організацію і планування поточного ремонту (п. 2.4 Правил №76) та організацію і планування капітального ремонту (п. 5.2 Правил №76).
Поточний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.
Капітальний ремонт - комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.
Утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України №150 від 10.08.2004 «Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд» (надалі - Перелік послуг).
Згідно Переліку послуг послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включає в себе, зокрема:
1.1.13.19. Усунення протікання в трубопроводах, приладах та арматурі;
2.12.1. Заміну ділянок трубопроводів;
2.12.3. Перекладення ліній водопровідних та каналізаційних труб внутрішньобудинкової системи;
2.12.6. Відновлення або улаштування нової системи централізованого водопостачання та водовідведення. Улаштування додаткових оглядових колодязів на дворових лініях або вуличних мережах у місцях приєднання;
2.12.11. Усі будівельні роботи, пов'язані з капітальним ремонтом системи централізованого водопостачання та водовідведення.
З наведених нормативно-правових актів, а також із самої назви відповідача вбачається, що керуючі компанії з обслуговування житлового фонду створювались в місті Києві та здійснюють свою діяльність для забезпечення належного функціонування будинків, які не передавались в управління особам на підставі договору управління, укладеного з співвласниками багатоквартирного будинку (тобто за відсутності прийняття рішення співвласниками багатоквартирного будинку про створення ОСББ та/або передання будинку в управління певній особі).
В свою чергу утримання будинку/обслуговування будинку передбачає технічний нагляд за станом в тому числі труб централізованого водопостачання та здійснення ремонтних робіт (в тому числі поточного та капітального ремонту системи труб водопостачання).
Фактично в розумінні наведеного законодавства керуючі компанії з обслуговування житлового фонду створювались в місті Києві виконують роль управителя будинків до прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про передання такого будинку в управління іншій особі.
Наведені висновки суду першої інстанції підтверджуються тим, що в структуру тарифу, встановленого за послуги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 24, на 1 кв. м входять, зокрема:
- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації - 0,4145 грн за 1 кв. м;
- поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розташовані на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) - 0,4581 грн за 1 кв. м.
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації передбачає вчинення відповідачем комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності в тому числі системи труб холодного водопостачання та водовідведення.
Таким чином, необґрунтованими є доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку забезпечувати справність труб холодного водопостачання у буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві, в тому числі в перекритті між квартирами №18 та №21, з огляду на те, що ним отримувались кошти за відповідну послугу від мешканців багатоквартирного будинку.
Також з огляду на викладені норми безпідставними є доводи відповідача з приводу того, що його послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем будинку 24/1 по вул. Велика Васильківська обмежуються перевіркою справності (оглядом) таких труб та складанням актів з констатацією стану таких труб.
Отже, саме на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» покладався обов'язок із забезпечення справності та функціонування труб холодного і гарячого водопостачання, які належать до спільного майна багатоквартирного будинку (тобто труб до точок відгалуження до квартир) буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві.
При цьому, посилання відповідача на застарілість труб та закладення стояка плиткою є необґрунтованими, оскільки останній, отримуючи плату за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем та поточний ремонт конструктивних внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, міг та повинен був провести ремонт таких труб в незалежності від тих чи інших обставин. До того ж, в аспекті наведених доводів відповідача виникає сумнів в якості проведення Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» огляду житлового будинку на предмет його стану (яким чином комісія відповідача доходила висновку про робочий стан мереж водопостачання, якщо такі мережі були закладені плиткою та відповідно до них не було доступу).
Як наслідок, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов'язків щодо утримання мережі труб холодного водопостачання в належному стані, здійснення її технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій тощо (протиправна поведінка) відбулось залиття належної страхувальнику за договором квартири №18, внаслідок чого було завдано шкоди такій квартирі (причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою).
На підтвердження розміру матеріальної шкоди позивач надав звіт №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023, складений суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем, в якому встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого об'єкту оцінки, становить 17727,00 грн без ПДВ, а з ПДВ - 21272,40 грн.
Відповідач, вважаючи завищеною вартість матеріального збитку, завданого квартирі №18 у буд. 24/1 по вул. Велика Васильківська у м. Києві, надав суду локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на ремонт квартири №18, згідно якого вартість ремонту такої квартири складає 2942,00 грн.
17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» і викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Верховним Судом у постановах від 29.01.2021 у справі №922/51/20, 31.03.2021 у справі №923/875/19 та 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на ремонт квартири №18 виконаний з урахуванням складеного комісією відповідача акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.02.2022.
В акті від 03.02.2022 зафіксовано наступні пошкодження квартири №18 внаслідок залиття:
- ванна кімната загальною площею ? 4 кв. м: стеля - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 4 кв. м, жовті плями;
- кладова кімната загальною площею ? 1,5 кв. м: стеля - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 1 кв. м; стіни - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 1 кв. м;
- кухня загальною площею ? 6 кв. м: стеля - водоемульсійне фарбування, площа залиття ? 2 кв. м; стіни - водоемульсійне фарбування, площа залиття ?? 2 кв. м.
Натомість, у звіті №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023 зафіксовані наступні пошкодження квартири №18 внаслідок залиття:
- санвузол загальною площею ? 4 кв. м: виявлено сліди від вологи із розбуханням оздоблення на стіні, що суміжна із кухнею, суміжною із складовою, на стелі сліди темного кольору від вологи, відшарування штукатурки;
- кладова кімната загальною площею ? 1,5 кв. м: виявлено сліди від вологи із розбуханням оздоблення на стіні, що суміжна із санвузлом, на стіні, що суміжна із кухнею (в тому числі і у ніші підвісної антресолі), на стелі відшарування штукатурки;
- кухня загальною площею ? 6 кв. м: виявлено сліди від вологи із розбуханням оздоблення на стіні, що суміжна із санвузлом та кладовою, на стелі присутнє відпадання штукатурки площею 0,5 кв. м, присутнє вимивання розчину між цеглою.
Наведені у звіті №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023 пошкодження зафіксовані на фотознімках, які були долучені як додатки до звіту та окремо до матеріалів справи.
Дослідивши фотознімки пошкоджень у квартирі АДРЕСА_1 внаслідок залиття, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що комісією відповідача у акті від 03.02.2022 було применшено як характер пошкоджень (наявність відпадання штукатурки, виїмки тощо), так і площу залиття (наприклад, у санвузлі залито було не лише стелю, а у й стіни).
Отже, виконаний на підставі акту від 03.02.2022 локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на ремонт квартири №18 не може вважатись достовірним та/або належним доказом розміру завданого матеріального збитку власнику спірної квартири.
При цьому, суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем в судовому засіданні 20.05.2025 надано пояснення з приводу визначених ним площ фарбування, якими було спростовано доводи відповідача з приводу завищення площ фарбування (завданої шкоди). Зокрема, оцінювач пояснив, що незважаючи на загальну площу приміщень, фарбуванню підлягала як стеля, так і стіни, тому площа фарбування (стелі і стін) є більшою ніж площа того чи іншого приміщення, яке рахується лише по площі підлоги.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи іншого складеного суб'єктом оціночної діяльності звіту, який би спростував встановлені у звіті №МН-2154 про незалежну оцінку від 28.01.2023 пошкодження та вартість відновлювального ремонту, суд дійшов висновку, що позивачем доведено вартість завданого матеріального збитку власнику квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття.
Отже, розмір матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , становить 17727,00 грн без ПДВ, а з ПДВ - 21272,40 грн. Оскільки виплата здійснювалась на рахунок страхувальника за договором - ОСОБА_1 , то позивачем правомірно було взято для розрахунку суми страхового відшкодування розмір матеріального збитку без ПДВ - 17727,00 грн.
Частиною 4 ст. 94 Закону України «Про страхування» передбачено, що договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка не перевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.
У п. 8 договору вказано, що франшиза застосовується виключно до внутрішнього оздоблення та становить 1500,00 грн по кожному страхову випадку.
Враховуючи визначений договором розмір франшизи та ліміт відповідальності за шкоду внутрішньому оздобленню - 30000,00 грн, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 16227,00 грн (17727,00 грн - 1 500,00 грн), а тому в цій частині право вимоги до особи, яка завдала шкоду, перейшло до позивача.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За таких обставин, позивачем доведено наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне виконанням ним як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов'язків щодо утримання мережі труб холодного водопостачання в належному стані, здійснення її технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій тощо), розмір збитків, право вимоги відшкодування яких перейшло до позивача, та причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками (внаслідок неналежного виконання ним як виконавцем послуг з утримання будинку своїх обов'язків відбулось залиття квартири, внаслідок чого дане майно було пошкоджене), в той час як зі змісту ч. 2 ст. 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 1166 ЦК України та презумпції вини заподіювача шкоди викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/12930/18.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що оскільки позивачем доведено наявність складу цивільного правопорушення, позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» підлягає задоволенню повністю, а з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» підлягає стягненню відшкодування шкоди у розмірі 16227,00 грн.
Як наслідок, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду про задоволення позову.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/10697/24 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/10697/24 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов