вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" жовтня 2025 р. Справа№ 910/4693/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Попова В'ячеслава Євгеновича
на рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2025 р.
у справі № 910/4693/25 (суддя - Балац С.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Попова В'ячеслава Євгеновича
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва"
про стягнення 166724,95 грн,
У квітні 2025 року Фізична особа-підприємець Попов В'ячеслав Євгенович звернувся з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про стягнення 166724,95 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що з вини відповідача здійснено пошкодження нерухомого майна Кальмуцької Г.М. та завдана матеріальна шкода на загальну суму 166724,95 грн. Вказана сума відповідачем не сплачена, що призвело до звернення позивача як нового кредитора за договором про відступлення права вимоги № 01/06/2023 від 01.06.2023 р. до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/4693/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.06.2025 р. у справі № 910/4693/25 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Попову В'ячеславу Євгеновичу у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням, Фізична особа-підприємець Попов В'ячеслав Євгенович подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, обставини вини Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» у залитті, що відбулось 20.03.2023 р. в будинку АДРЕСА_1 , внаслідок якого було затоплено квартиру 65 та відповідно і квартиру 61, встановлені у рішенні Оболонського районного суду м. Києва та в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Попова В'ячеслава Євгеновича у справі № 910/4693/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4693/25 та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.
29.07.2025 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 14.07.2025 р. про відкриття провадження у справі № 910/4693/25 сторонам доставлено до електронних кабінетів 14.07.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 18.07.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 14.07.2025 р. у справі № 910/4693/25 оприлюднена у реєстрі 16.07.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 р., на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
20.03.2023 р. за адресою: АДРЕСА_2 відбулося залиття через порив трьохходового крана на стояку опалення, внаслідок якого було залито приміщення кухні, коридору та кімнат, що підтверджується актом про залиття квартири від 28.03.2023 р., складеним працівниками Обслуговуючої дільниці № 502.
Так, комісія у складі відповідального за організацію робіт з технічного обслуговування головного інженера Обслуговуючої дільниці № 502 ОСОБА_1 , інженера І кат. Рикало Н.В., відповідального за технічно справний стан мереж слюсаря-сантехніка ОСОБА_2 склали цей акт про те, що 20.03.2023 р. в будинку АДРЕСА_1 сталось залиття квартири АДРЕСА_3 , а саме: вирвало з трьохходового крану заглушку, яка була встановлена замість штока та не витримала робочий тиск в системі. Трьохходовий кран встановлений після точки приєднання до внутрішньо-будинкової мережі. Причиною зазначеного пошкодження, внаслідок якого сталося залиття, є: неналежне утримання власником квартири АДРЕСА_4 внутрішньо-квартирної системи централізованого опалення; самовільне втручання в систему централізованого опалення - демонтаж штока трьохходового крана внутрішньо-квартирної мережі опалення та встановлення замість нього заглушки. Провести огляд заглушки щодо технічного стану не видалось можливим, оскільки власник не надав доступ. Висновки та рекомендації комісії: власнику квартири АДРЕСА_4 забезпечити належний технічний стан внутрішньоквартирних інженерних мереж централізованого опалення.
Вказаний акт затверджений начальником Обслуговуючої дільниці № 502 ОСОБА_3 .
Вбачається, що квартира АДРЕСА_5 , належить ОСОБА_4 на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.12.2008 р., номер запису 2062 в книзі д. 927-135.
30.03.2023 р. між ОСОБА_4 (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Базурним Р.В. (далі - підрядник) було укладено договір підряду, відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати поточний ремонт квартири АДРЕСА_5 , після затоплення відповідно до акту № 169 від 28.03.2023 р., затвердженого начальником Обслуговуючої дільниці № 502 в порядку та на умовах, визначених цим договором.
30.03.2023 р. між сторонами договору підряду від 30.03.2023 р. підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-травень 2023 року від 30.05.2023 р. на суму 166724,95 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень-травень 2023 року від 30.05.2023 р. на суму 166724,95 грн.
01.06.2023 р. між ОСОБА_4 (далі - первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Поповим В'ячеславом Євгеновичем (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 01/06/2023 (далі - договір про відступлення права вимоги).
Відповідно до п. 2.1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги до боржника, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора щодо відшкодування збитків, завданих останньому в квартирі АДРЕСА_5 внаслідок залиття, яке мало місце 20.03.2023 р., факт якого підтверджується актом № 169 від 28.03.2023 р. про залиття, аварію, що сталася в системі централізованого опалення.
Згідно з п. 2.2 договору про відступлення права вимоги розмір заборгованості, який відступається за вказаним договором відступлення, становить 166964,00 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02.05.2024 р. у справі № 756/4786/23 встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_4 , відбулось за вини Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва".
24.01.2025 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" із вимогою № 24/01 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в сумі 166964,00 грн.
Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, як винна особа у залитті кв. АДРЕСА_6 з вище розташованої квартири АДРЕСА_7 , зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду як правонаступнику власника квартири АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
За ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Частинами першою, другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 57609,00 грн, моральної шкоди в сумі 100000,00 грн, а також визнання причиною залиття 20.03.2023 р. квартири АДРЕСА_7 неналежне технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи опалення відповідачем.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02.05.2024 р. у справі № 756/4786/23, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 25.11.2024 р., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 57609,00 грн, моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн, в іншій частині позову відмовлено.
Так, у вказаному рішенні судом було встановлено, що ОСОБА_6 є власником 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності та договором дарування, а також користувачем іншої 1/3 частки даної квартири відповідно до договору безоплатного користування майном від 27.04.2017 р., укладеного між нею та ОСОБА_7
28.03.2023 р. комісією в складі головного інженеру ОСОБА_1 , інженера ОСОБА_8 , та слюсаря-сантехника ОСОБА_2 , складено акт про залиття квартири АДРЕСА_7 , який затверджений начальником ОД-502 ОСОБА_3 . Відповідно до даного акту встановлено, що причиною залиття є пошкодження внутрішньоквартирної системи центрального опалення, а саме самовільний демонтаж мешканцями квартири АДРЕСА_4 штока трьохходового крана внутрішньоквартирної мережі опалення та встановлення замість нього заглушки, яка не витримала робочого тиску теплоносія в трубопроводі.
Враховуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив доведеним той факт, що залиття квартири ОСОБА_6 сталось саме з вини Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва».
Отже, вказаним вище рішенням встановлено вину Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» у залитті 20.03.2023 р. квартири АДРЕСА_7 , власником частки в якій є ОСОБА_6 .
При цьому, в рішенні Оболонського районного суду м. Києва не встановлено факту залиття 20.03.2023 р. квартири АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_4 , а також вини відповідача у такому залитті.
Крім цього, на підтвердження розміру завданих збитків внаслідок залиття 20.03.2023 р. квартири АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_4 , у розмірі 166724,95 грн, Фізична особа-підприємець Попов В'ячеслав Євгенович надав договір підряду від 30.03.2023 р., акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень-травень 2023 року від 30.05.2023 р. на суму 166724,95 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за квітень-травень 2023 року від 30.05.2023 р. на суму 166724,95 грн.
Однак позивачем не надано суду належних доказів про те, що вказаний у договорі підряду, акті обсяг будівельних робіт стосується тільки робіт внаслідок зазначеного вище затоплення та не включає інших ремонтних робіт у цій квартирі, які не стосуються самого затоплення.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Як передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», кваліфікаційне свідоцтво оцінювача є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.
У відповідності до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які відповідають вищевказаними вимогам чинного законодавства на підтвердження розміру завданих збитків внаслідок залиття 20.03.2023 р. квартири АДРЕСА_5 , яка належить Кальмуцькій Г.М., зокрема звіт про оцінку майна, здійснений оцінювачем, що має відповідне свідоцтво, яке підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.
Тому судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 166724,95 грн є необґрунтованою, недоведеною та не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються судовою колегією.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2025 р. у справі № 910/4693/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Попова В'ячеслава Євгеновича задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Попова В'ячеслава Євгеновича залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2025 р. у справі № 910/4693/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Попова В'ячеслава Євгеновича.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран