вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" жовтня 2025 р. Справа№ 43/216 (910/8962/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Корсака В.А.
Остапенка О.М.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Діа-Лекс"
на ухвалу господарського суду м.Києва від 18.07.2025р.
(повний текст складено 18.07.2025р.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Еквітел" - Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Танго-Дельта Груп", від імені якого діє розпорядник майна арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович, про забезпечення позову
у справі №43/216(910/8962/25) (суддя Головіна К.І.)
за позовом Уповноваженої особи засновників (акціонерів) ЗАТ "Танго-Дельта Груп" розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича
до 1.ЗАТ "Танго-Дельта Груп"
2.ТОВ "Діа-Лекс"
3.Товарної біржі (далі - ТБ) "Міжрегіональний біржовий центр"
4.Одеської міської ради
5.Колективного підприємства (далі - КП) "Будова"
про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії
у межах справи №43/216
за заявою ЗАТ "Танго-Дельта Груп"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду м.Києва від 18.07.2025р. у справі №43/216(910/8962/25) заяву Уповноваженої особи засновників (акціонерів) ЗАТ "Танго-Дельта Груп" - ТОВ "Еквітел", від імені якого діє розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович про забезпечення позову задоволено; до набрання законної сили рішенням господарського суду м.Києва у справі за позовом уповноваженої особи засновників (акціонерів) ЗАТ «Танго-Дельта Груп» - розпорядника майна ТОВ «Еквітел» арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича до ЗАТ «Танго-Дельта Груп», ТОВ «Діа-Лекс», ТБ «Міжрегіональний біржовий центр», Одеської міської ради, КП «Будова» про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії вжито заходи забезпечення шляхом: накладення арешту на об'єкти нерухомого майна у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та майнові права на квартири у таких житлових будинках; встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, інше) щодо об'єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 (в т.ч. щодо майнових прав на квартири у таких житлових будинках), замовником будівництва яких є ТОВ «Діа-Лекс» (ідентифікаційний код 39500300); встановлення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010, та введення їх в експлуатацію, замовником будівництва яких виступає ТОВ «Діа-Лекс» (ідентифікаційний код 39500300).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 15.08.2025р. ТОВ "Діа-Лекс" подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 18.07.2025р. у справі №43/216(910/8962/25), в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви Уповноваженої особи засновників (акціонерів) ЗАТ "Танго-Дельта Груп" - ТОВ «Еквітел», інтереси якого представляє Литвиненко Сергій Сергійович про застосування заходів забезпечення позову.
Відзиви на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
В поясненнях розпорядником майна Литвиненком С.С. зазначено, що вжиті ухвалою господарського суду м.Києва від 18.07.2025р. заходи забезпечення позову пов'язані із предметом спору, є співмірними та адекватними з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, що відповідає чинній судовій практиці вищої судової інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Діа-Лекс" на ухвалу господарського суду м.Києва від 18.07.2025р. у справі №43/216(910/8962/25) та призначено її до розгляду на 20.10.2025р.
20.10.2025р. у судовому засіданні представниками ТОВ «Діа-Лекс» і КП «Будова» заявлено усні клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неявкою в судове засідання предстаників інших учасників справи.
Колегія судді відхиляє клопотання ТОВ «Діа-Лекс» і КП «Будова» про відкладення розгляду справи, як необґрунтовані, оскільки явка в судове засідання учасників провадження апеляційним судом не визнавалась обов'язковою. Крім того, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ТОВ «Діа-Лекс» і КП «Будова», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
У провадженні господарського суду м.Києва на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №43/216 про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта Груп".
У межах справи №43/216 про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта Груп" до господарського суду м.Києва звернулась Уповноважена особа засновників (акціонерів) ЗАТ "Танго-Дельта Груп" - ТОВ "Еквітел", від імені якої діє розпорядник майна арбітражний керуючий Литвиненко С.С., з позовом до ЗАТ "Танго-Дельта Груп", ТОВ "Діа-Лекс", ТБ "Міжрегіональний біржовий центр", Одеської міської ради, КП "Будова" про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії, в якому останній просить:
- визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ЗАТ "Танго-Дельта Груп", що відбувся 03.02.2015р., оформлений протоколом аукціону з продажу майна ЗАТ "Танго-Дельта Груп" (код ЄДРПОУ 33194679) від 03.02.2015р.;
- визнати недійсним договір з переможцем аукціону по реалізації об'єктів нерухомого майна підприємства-банкрута, укладений 03.02.2015р. між Товарною біржою "Міжрегіональний біржовий центр" (ідентифікаційний код 34796683) та ТОВ "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300);
-визнати за ЗАТ "Танго-Дельта Груп" (ідентифікаційний код 33194679) права користування земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки від 27.11.2017р., укладеним між Одеською міською радою та ТОВ "Діа-Лекс", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за реєстровим №372;
- визнати недійсним укладений між ТОВ "Діа-Лекс", як замовником будівництва, та КП "Будова", як генеральним підрядником, договір, предметом якого є будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010;
- зобов'язати ТОВ "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300) та КП "Будова" (ідентифікаційний код 22484783) привести земельну ділянку площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 у первісний стан (стан, існуючий на 03.02.2015р.) шляхом знесення збудованих ними на такій земельній ділянці об'єктів незавершеного будівництва об'єкту "Будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м.Одеса, вул. Єврейська 3" та відновлення раніше розміщеного на ній, належного ЗАТ "Танго-Дельта Груп" майна, а саме: нежилих будівель виробничого призначення, розташованих за адресою: м.Одеса, вул. Карантинна, буд. 21/1, що складалися з нежилих будівель літ. "А3", "А4", "A6", "А9" загальною площею 2 424,9 кв. м, навісів літ. "П", "Р", "С"; нежилої будівлі виробничого призначення, літ. "А7", розташованої за за адресою: м.Одеса, вул. Карантина, буд. 21/2, загальною площею 1 263,1 кв. м; нежилої будівлі виробничого призначення, літ. "А8", розташованої за адресою: м.Одеса, вул. Троїцька (Ярославська), 10/1, загальною площею 7 416,8 кв. м; нежилої будівлі, розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Єврейська (Бебеля), буд. 3, що складаються з будівель літ. "А", "А1", "А2", "A3", "A5", загальною площею 4032,0 кв. м.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що вибуття із власності належних ЗАТ "Танго-Дельта Груп" активів у вигляді об'єктів нерухомого майна та прав на землю було наслідком грубого порушення порядку організації та проведення продажу майна банкрута, що призвело до дефектності відповідного аукціону і, як наслідок, до продажу таких активів за необґрунтовано низькою вартістю, у зв'язку з чим виникла неможливість задоволення вимог кредиторів у межах справи №43/216, чим порушено майнові права та інтереси її учасників.
Одночасно із позовом до місцевого суду Уповноваженою особою засновників (акціонерів) ЗАТ "Танго-Дельта Груп", розпорядником майна ТОВ "Еквітел" арбітражним керуючим Литвиненком С.С., також була подана заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення шляхом:
- накладення арешту на об'єкти нерухомого майна у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та майнові права на квартири у таких житлових будинках;
- встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, інше) щодо об'єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 (в т.ч. щодо майнових прав на квартири у таких житлових будинках), замовником будівництва яких є ТОВ "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300);
- встановлення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010, та введення їх в експлуатацію, замовником будівництва яких виступає ТОВ "Діа-Лекс" (ідентифікаційний код 39500300).
В обґрунтування необхідності забезпечення позову обраним заявником шляхом останній вказує на те, що з метою захисту майнових прав учасників справи про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта Груп" та забезпечення можливості задоволення вимог його кредиторів було ініційовано звернення до суду з відповідним позовом, направленим на відновлення незаконно відчужених активів банкрута, зокрема, у вигляді прав на землю, що забезпечить в послідуючому можливість проведення належної, згідно вимог законодавства, процедури відчуження майна банкрута задля якнайвигіднішого його продажу та погашення вимог кредиторів.
Зокрема, як зазначає заявник, проведення оскаржуваного аукціону зумовило набуття його переможцем (ТОВ "Діа-Лекс") прав користування під забудову земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010, які не були предметом оцінки активів банкрута та безпосереднім лотом такого аукціону, однак визначена експертним шляхом вартість зазначеного права в рази перевищувала початкову, а тим більше сплачену набувачем ціну.
Тобто, як підсумовує заявник, по суті мало місце прихованого (незаконного) захоплення належного ЗАТ "Танго-Дельта Груп" права користування земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 для її забудови.
Зважаючи на зазначені обставини, позивач уважає, що поновлення порушених прав у межах поданого позову полягає в т.ч. у відновленні (поверненні) такого права на землю законному власнику - ЗАТ "Танго-Дельта Груп".
В той же час, ТОВ "Діа-Лекс" в повній мірі реалізовуються незаконно набуті права на таку земельну ділянку шляхом здійснення її забудови - будівництво житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська 3, на підтвердження чого заявником було надано декларацію про початок будівельних робіт, судові рішення з приводу ведення відповідного будівництва та здійснено посилання на веб-сайт: https://lun.ua/uk/%D0%B6%D0%BA-%D0%BD%D0%B0-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9-%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0, на якому розміщеною інформацією підтверджується здійснення ТОВ "Діа-Лекс", як замовником, із залученням в якості генпідрядника КП "Будова" такого будівництва.
При цьому, заявник звертає увагу на те, що розміщеною на вказаному веб-ресурсі інформацією підтверджується перебування об'єкту будівництва на завершальному етапі, що створює об'єктивну загрозу нівелювання можливості досягнення мети поданого позову у випадку його задоволення судом, адже завершення такої незаконної забудови і введення відповідних будівель в експлуатацію за час вирішення ініційованого спору взагалі нівелює можливість поновлення прав ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на таке майно в будь-який спосіб, оскільки очевидно права власності перейдуть до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб, а речові права на землю стануть об'єктом їх спільної власності.
За наведених обставин, заявник вважає за доцільне вжиття заходів забезпечення позову обраним ним шляхом.
Розглянувши заяву Уповноваженої особи засновників (акціонерів) ЗАТ "Танго-Дельта Груп", розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про забезпечення позову, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст.13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №904/5876/19, від 10.11.2020р. у справі №910/1200/20).
Якщо позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Апеляційний суд наголошує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Місцевим судом правильно зазначено, що поновлення порушених прав в межах поданого позову полягає в т.ч. у відновленні (поверненні) права ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на земельну ділянку, що можливо виключно шляхом повернення у користування земельної ділянки площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 з приведенням її у стан, який існував до захоплення - тобто шляхом знесення самочинного будівництва та відновлення майна банкрута.
В той же час, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію за ТОВ "Діа-Лекс" права користування земельною ділянкою площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 з її цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, та здійснення на підставі дозволів забудови такої земельної ділянки, створює об'єктивну загрозу нівелювання можливості досягнення мети поданого позову у випадку його задоволення судом, оскільки, дає повноцінні правомочності такій особі щодо розпорядження таким майном (незавершеним будівництвом) шляхом його подальшого відчуження чи обтяження правами третіх осіб.
Апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що завершення можливої незаконної забудови і введення відповідних будівель в експлуатацію взагалі нівелює можливість поновлення будь-яких речових прав ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на таке майно в будь-який спосіб, адже, права власності перейдуть до невизначеного кола фізичних та юридичних осіб, а речові права на землю стануть об'єктом їх спільної власності.
У підтвердження можливого виникнення наведених обставин, зокрема, вказує такий статус об'єкта будівництва як "продажі відкриті" та безпосередня фотозвітність ходу будівництва, в рамках якого 3 будинки вже збудовано, але ще не введено в експлуатацію, а 4 - ще будуються. Така інформація вбачається із відомостей веб-ресурсу "ЛУН" за посиланням: https://lun.ua/uk/%D0%B6%D0%BA-%D0%BD%D0%B0-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9-%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%B0.
Відтак, незаперечним є те, що із завершенням такого будівництва ймовірно відбудеться перехід прав власності на площі побудованих будівель на користь фізичних та юридичних осіб, що об'єктивно може відбутись вже за час вирішення ініційованого спору з огляду на готовність 3 будинків із 7, адже саме продаж збудованої нерухомості є предметом здійснення такої діяльності як будівництво житлових будинків.
Арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже, накладення арешту на майно у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків та майнових прав на квартири у таких будинках не завдасть шкоди та збитків відповідачу-2, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Тим самим, буде попереджено можливе порушення права та інтересів інших осіб, потенційних покупців такого майна (майнових прав), адже при задоволенні позову матиме місце набуття ними у власність незаконно збудованого майна, що в послідуючому може вплинути на реалізацію ними правомочностей власників такого майна.
Тому накладення арешту на об'єкти нерухомого майна у вигляді незавершеного будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Єврейська 3, на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та майнові права на квартири у таких житлових будинках по суті спрямоване на збереження цих об'єктів власності та існуючого на сьогоднішній день кола суб'єктів спірних правовідносин, що у випадку задоволення позову забезпечить можливість відновлення прав ЗАТ "Танго-Дельта Груп" на спірну землю та попередить можливе завдання збитків особам, які за час вирішення спору можуть набути речових прав на площі відповідного об'єкту будівництва.
Крім цього ЄСПЛ у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).
Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
Відтак, місцевий суд дійшов правильного висновку, що накладення арешту, як спосіб забезпечення позову, не порушує права відповідача-2, якою здійснюється будівництво відповідних об'єктів прав власності.
Частиною 1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав/обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, а згідно ч.2 цієї ж статті судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав (ч.3 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доцільним є встановлення заборони вчинення реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомості (в т.ч. щодо майнових прав на квартири у відповідних житлових будинках), які виникають в рамках такого будівництва, оскільки наслідками вирішення спору за поданим позовом може стати встановлення незаконності здійснення ТОВ "Діа-Лекс" будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним гаражем за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська 3.
Апеляційний суд наголошує, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою і так само, як і арешт нерухомого майна, не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності власника цього майна (висновки в постанові Верховного Суду від 10.09.2021р. у справі №910/18567/20).
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Місцевим судом правильно вказано, що співмірність та адекватність визначених заходів шляхом арешту та встановлення заборони із заявленими позивачем позовними вимогами полягає в тому, що по суті ініційовано спір, в т.ч. про відновлення прав власності на майно та прав користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:21:017:0010 за рахунок в тому числі зобов'язання знести незаконно розпочату забудівлю такої земельної ділянки, у зв'язку з чим подальше (до вирішення спору судом) відчуження чи обтяження відповідних речових прав або ж завершення будівництва із введенням відповідних об'єктів в експлуатацію може нівелювати можливість досягнення такої мети, навіть за рахунок нових позовів, адже, введення в експлуатацію будівель і реєстрація прав на їх площі за невизначеним колом фізичних і юридичних осіб може унеможливити в цілому відновлення порушених прав позивача.
Крім того, такі заходи направлені на збереження існуючого на сьогоднішній день кола суб'єктів спірних правовідносин, що в тому числі, направлено на попередження можливого порушення прав та інтересів інших осіб, потенційних покупців новозбудованого майна, адже, при задоволенні позову матиме місце набуття ними у власність незаконно збудованого майна, що в подальшому може вплинути на реалізацію ними правомочностей власників такого майна.
Близькі за змістом висновки про доцільність та адекватність таких заходів забезпечення при вирішені подібних спорів викладені Верховним Судом у постановах від 05.09.2022р. у справі №758/10187/21-ц, від 10.03.2021р. у справі №922/2566/20, від 10.11.2020рр. у справі №915/167/20, від 11.02.2021р. у справі №915/1185/20.
Апеляційний суд вважає, що вжиття зазначених заходів жодним чином не обмежить права та законні інтереси інших учасників спору за поданим позовом, в тому числу й ТОВ "Діа-Лекс" та КП "Будова", оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останніх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Вжиття заходів в сукупності свідчать про можливість досягнення захисту прав та інтересів, з метою чого ініційовано звернення з відповідних позовом до суду у цій справі, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо позов буде задоволено.
Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Оскільки спір у цій справі не стосується корпоративних відносин, то за таких обставин обраний заявником вид забезпечення позову шляхом встановлення заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на земельній ділянці площею 0,6567 га з кадастровим номером: 5110137500:21:017:0010 та введення їх в експлуатацію, замовником будівництва яких виступає ТОВ «Діа-Лекс» (ідентифікаційний код 39500300), є правомірним, оскільки, конкретно визначена дія, яка вчинятиметься щодо об'єкту, прямо стосується предмету позову.
Згідно вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача станом на час вирішення спору в суді, виключить можливе порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та інших учасників справи про банкрутство ЗАТ "Танго-Дельта Груп", а також надасть можливість реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при його виконанні у випадку задоволення даного позову, що в свою чергу сприятиме можливості наповнення ліквідаційної маси з метою погашення вимог кредиторів, зокрема, й забезпеченого.
Місцевий суд законно і обґрунтовано задовольнив заяву Уповноваженої особи засновників (акціонерів) ЗАТ "Танго-Дельта Груп", розпорядника майна ТОВ "Еквітел" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. про забезпечення позову.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ТОВ "Діа-Лекс" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 18.07.2025р. у справі №43/216(910/8962/25) - без змін.
Матеріали оскарження ухвали від 18.07.2025р. по справі №43/216(910/8962/25) повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 22.10.2025р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді В.А. Корсак
О.М. Остапенко