вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про повернення апеляційної скарги
"21" жовтня 2025 р. Справа№ 910/10846/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
при розгляді матеріалів апеляційної скарги Львівської митниці
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025, повний текст якого складений 09.09.2025,
у справі № 910/10846/24 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Львівської митниці
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум»
про стягнення 797 605,96 грн,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/10846/24 позовні вимоги задоволені частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» на користь Львівської митниці збитки у розмірі 601 823 (шістсот одна тисяч вісімсот двадцять три) грн 39 коп. та судовий збір у розмірі 7 221 (сім тисяч двісті двадцять одна) грн 88 коп. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/10846/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 29.09.2025, справу № 910/10846/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевича А.Г. - головуючого судді (судді-доповідача), суддів Суліма В.В., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/10846/24 залишено без руху та повідомлено скаржника про можливість усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме - подати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн.
Як свідчать матеріали справи, ухвала суду від 06.10.2025 була направлена скаржнику та його представнику в їх електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.10.2025 (о 15:40), про що свідчать відповідні довідки.
Більше того, вказану ухвалу 09.10.2025 оприлюднено на порталі Єдиного державного реєстру судових рішень.
17.10.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від скаржника надійшло клопотання, в якому заявник з посиланням на скрутне матеріальне становище останнього просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги для отримання платіжного доручення від Державної казначейської служби про сплату судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та клопотання про продовження строку усунення недоліків, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до положень ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору закон пов'язує з встановленням чітко визначеного переліку обставин, до яких не відносяться обставини, викладені заявником у заяві.
Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі № 908/870/19 та постанові від 07.12.2020 у справі № 641/3706/19.
Крім того, як визначено частиною 4 статті 119 ГПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Водночас, як вбачається із поданого клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, скаржником не надано доказів сплати судового збору, визначеного ухвалою суду від 06.10.2025.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Львівської митниці про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
Крім того, виходячи із системного аналізу положень частини третьої статті 2, частин першої, другої статті 42 ГПК України, до сторін та учасників справи застосовуються єдині принципи судочинства, а учасники справи є рівними у своїх правах. Водночас, статтею 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають не лише права, але й обов'язки, дотримання або недотримання яких безпосередньо впливає на результат розгляду справи судом.
Отже, учасники справи, незалежно від їх статусу (сторона у справі чи її представник/представники), повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов'язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.
При цьому, скаржник, як заінтересована сторона, проявивши обачність міг скористатися своїм правом на отримання інформації щодо руху його апеляційної скарги, проте наведеного скаржником зроблено не було.
До того ж, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи вищевикладене, скаржник мав можливість ознайомитись з ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Європейський суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» підкреслив, що сторони у розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).
При цьому, нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» та від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Також, колегіє суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 01.06.2006 у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії», згідно з якою Суд зазначив: «Незважаючи на те, що матеріали справи, що надходять до суду, не містять конкретних доказів, таких як поштові відмітки, що стосуються відправлення рішення суду, сам заявник визнав у національному провадженні, що ці рішення були направлені на його адресу і потім були повернуті суду як недоставлені. Тому немає сумніву, що з метою повідомлення заявника була використана правильна адреса. У межах конкретної судової стадії провадження проти заявника сторонами не заперечувалося, що повідомлення про винесення рішення і власне рішення було надіслано на зареєстровану адресу заявника, що стосується поведінки національних органів влади у даній справі, суд зазначив, що вони діяли відповідно до законодавства, надсилаючи повідомлення на зареєстровану адресу проживання. Також інформація, яка стосується призначених слухань, була своєчасно та адекватно доступною через інтернет-сторінку (веб-сайт) суду. Таким чином, суд демонстрував достатню старанність, щоб дозволити заявнику, який повинен був знати правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень, які стосуються підприємців, визначитися з провадженням проти нього, а саме процедури оскарження у справі».
Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ, дії та бездіяльність скаржника, останній як заінтересована особа, не продемонстрував готовність брати участь на всіх етапах розгляду такої заяви, не вжив заходів до отримання поштової кореспонденції суду за визначеною юридичною адресою, а також не скористався своїм правом на отримання інформації щодо руху його апеляційної скарги.
Станом на дату постановлення даної ухвали скаржником не усунено встановлених ухвалою суду апеляційної інстанції недоліків при поданні апеляційної скарги.
У відповідності до положень ст.260 та 174 ГПК України апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Враховуючи те, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 8 ст. 260 ГПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання Львівської митниці про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 910/10846/24 - повернути скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, встановленому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун