вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" жовтня 2025 р. Справа№ 910/5504/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Басараби К.Ю.
у присутності представника скаржника Сисака В.Т. (в режимі відеоконференції)
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року
у справі №910/5504/25 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року у справі №910/5504/25 відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року у справі №910/5504/25 та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.
Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.07.2025 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Коробенко Г.П., Сітайло Л.Г.
Ухвалою суду від 24.07.2025 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/5504/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5504/25 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
28.07.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/5504/25/4481/25 від 25.07.2025 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 28.07.2025 по 29.08.2025 року перебував у відпустці, а тому фактично справу передано головуючому судді 01.09.2025 року.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року у справі №910/5504/25 та призначено справу до розгляду на 09.10.2025 за участю сторони або її повноважного представника.
10.09.2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Сисака В.Т. надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 09.10.2025, та у всіх наступних судових засідань в режимі відеоконференції, проведення яких просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 15.09.2025 року вказану заяву було задоволено.
У зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. та судді Сітайло Л.Г. у відпустах витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 року для розгляду справи №910/5504/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 07.10.2025 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/5504/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року
Представник скаржника в судовому засіданні 09.10.2025 року в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року у даній справі, а справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.
09.10.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у даній справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію підготовчого засідання, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В силу приписів ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Статтею 115 КУзПБ передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2025 року фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в передбаченому Книгою четвертою КУзПБ порядку.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначив, що маючи зобов'язання перед кредиторами на загальну суму 1 017 058,85 грн. з яких: 225 137,68 грн. основного боргу, 588 093,34 грн. прострочених, 203 827,83 грн. неустойки (штраф, пеня), з лютого 2025 року, тобто упродовж більше ніж двох місяців, останній повністю припинив погашення кредитів та здійснення інших планових платежів за усіма кредитними зобов'язаннями.
Крім того, існують інші обставини, які вказують, що боржник не зможе відновити погашення своїх кредитів (загроза неплатоспроможності), зокрема: повномасштабне вторгнення збройних сил рф на територію України і тривале, більше ніж три роки, ведення активних бойових дій, унаслідок чого в Україні оголошено воєнний стан; нестабільна економічна ситуація в державі; скрутне особисте становище боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду та призначено підготовче засідання у справі №910/5504/25.
За наслідками розгляду поданих заявником документів ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року у справі відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що на підставі наявних в матеріалах справи банківських виписок за період з 17.06.2024 по 01.05.2025 судом встановлено, що боржником було здійснено систематичне поповнення рахунків шляхом банківських переказів та через банківські термінали самообслуговування, за якими слідували витрати на азартні ігри в розмірі 315 872,31 грн., що в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність наміру щодо відновлення його платоспроможності.
Заявник з даною ухвалою суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність постановлення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування такої ухвали з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ.
За змістом ч. 1 ст. 115 та ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Згідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
При цьому, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Відтак, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.
Частиною 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Наведений в ч. 4 ст. 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Тобто саме на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 5 ст. 119 КУзПБ за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.07.2021 у справі №909/1028/20, від 26.05.2022 у справі №922/1426/21, від 11.01.2024 у справі №924/622/23, від 11.07.2024 у справі №909/1179/23.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання приписів ч.3 ст.116 КУзПБ до заяви ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано наступні документи:
- заява арбітражного керуючого Яковенка Д.Е. про вступ у справу з додатками;
- копія паспорта Боржника (з РНОКПП);
- витяг про реєстрацію місця проживання Боржника;
- копія трудової книжки Боржника;
- довідки ОК-7, ОК-5 про доходи Боржника за 2022-2025 роки та довідка роботодавця про його заробітну плату за 2024-2025 роки;
- витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості";
- актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу Боржника з дружиною;
- свідоцтво про народження сина Боржника (з вказанням батьків Боржника);
- рішення суду щодо позбавлення батьківських прав чоловіка Боржника;
- свідоцтво про народження Боржника (з вказанням батьків Боржника);
- рішення суду щодо позбавлення батьківських прав батька Боржника;
- відомості з ДРРП щодо Боржника та членів сім'ї (мати та син);
- технічний паспорт на квартиру Боржника;
- договір продажу авто Боржника;
- РНОКПП сина Боржника;
- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження сина Боржника;
- довідка про реєстрацію місця проживання сина Боржника;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- паспорт та РНКОПП матері Боржника;
- довідки ОК-7, ОК-5 про доходи матері Боржника;
- відомості з Державного суднового реєстру України про Боржника та членів його сім'ї;
- відомості з Державного реєстру цивільних повітряних суден України про Боржника та членів його сім'ї;
- довідки про власників пакета голосуючих акцій щодо Боржника та членів його сім'ї;
- копія Витягу з електронної Кредитної історії Боржника сформованої ТОВ «УБКІ» станом на 13.03.2025 в електронній формі, засвідчений КЕП;
- відомості з реєстру обмежень щодо Боржника;
- відомості про роботодавця;
- список кредиторів та Боржника;
- опис майна Боржника;
- довідки про наявні рахунки Боржника та залишки на них у банках;
- проєкт Плану реструктуризації Боржника у справі про неплатоспроможність;
- відомості про вчинені Боржником правочини з майном;
- декларація про майновий стан Боржника у справі про неплатоспроможність за 2022 рік;
- декларація про майновий стан Боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік;
- декларація про майновий стан Боржника у справі про неплатоспроможність за 2024 рік;
- декларація про майновий стан Боржника у справі про неплатоспроможність за січень 2025 - березень 2025 року (станом на 01.04.2025);
- заява Боржника до КРАІЛ та зареєстрованих товариств у сфері грального бізнесу та відомості про направлення заяви.
- додаткові відомості з банків Боржника.
- адвокатські запит до ТОВ "Фінтаргет", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "Алекскредит", ТОВ "Бі Ел Джи мікрофінанс", АТ "Юнекс банк";
- надана на адвокатські запити інформація про стан заборгованість Боржника за кредитними зобов'язаннями, у т.ч. відомості від вторинних кредиторів та додатково отримані відповіді на запити Боржника.
Додатково 24.06.2025 та 01.07.2025 до Господарського суду міста Києва від заявника (боржника) надійшли додаткові докази, зокрема банківські виписки по рахунках боржника за період з 17.06.2024 року по 01.05.2025 року.
В розумінні положень ГПК України подані заявником документи є доказами, на підставі яких суд у підготовчому засіданні може встановити обставини, що входять до предмета доказування у справі.
Разом з тим, місцевий господарський суд, всупереч положень чинного законодавства про банкрутство правової оцінки відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ не надав та на підставі поданих боржником доказів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 КУзПБ, не з'ясував, обмежившись лише висновком про те, що боржником було здійснено систематичне поповнення рахунків шляхом банківських переказів та через банківські термінали самообслуговування, за якими слідували витрати на азартні ігри в розмірі 315 872,31 грн., що в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність наміру щодо відновлення його платоспроможності.
З цього приводу судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що згідно позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, інститут неплатоспроможності фізичних осіб, з огляду на мету та цілі КУзПБ, призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.
Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4 -11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п. 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ.
Крім того, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Тобто, аналіз наведених позицій свідчить про те, що на стадії вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи судом не перевіряються ознаки недобросовісності боржника, а відповідна правова оцінка добросовісності чи недобросовісності боржника є предметом розгляду у підсумковому засіданні суду під час вирішення питання про перехід до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, тобто вирішується вже після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника.
Крім того, стверджуючи також про сумнів у добросовісності боржника та реальності наміру щодо відновлення його платоспроможності через витрати грошових коштів не на погашення заборгованості, а на азартні ігри, судом залишено поза увагою подання боржником до КРАІЛ та інших юридичних осіб заяви про самообмеження та, як наслідок, внесення відомостей до реєстру та закриття доступу до азартних платформ, що може свідчити про усвідомлення проблеми, бажання боржника змінити свою поведінку та підтверджує щирість наміру щодо фінансового оздоровлення.
Поряд з наведеним слід зазначити, що чинне законодавство не ставить право особи на звернення до суду із заявою про неплатоспроможність в залежність від того, чи були її попередні витрати морально схвальними або стратегічно доцільними. Боржник може стати неплатоспроможним із різних причин, у тому числі через хибні фінансові рішення, зокрема, і участь в азартних іграх.
Водночас, сама лише участь у азартних іграх, на переконання апеляційного суду, не є передбаченою КУзПБ підставою для відмови у реалізації права на доступ до процедури неплатоспроможності.
Господарський суд міста Києва наведених вище законодавчих норм та фактичних обставин справи у їх сукупності, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, що, в свою чергу, призвело до ухвалення передчасного судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 09.07.2025 у справі №910/5504/25 прийнято з порушенням норм законодавства, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а тому наявні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи №910/5504/25 до місцевого суду для продовження розгляду на стадію підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки судом не розглядався спір по суті заявлених вимог, а предметом апеляційного розгляду було процедурне питання, за результатами якого справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію підготовчого засідання, розподіл судових витрат скаржника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку не здійснюється.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року у справі №910/5504/25 задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 року у справі №910/5504/25 скасувати.
3.Справу №910/5504/25 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
4.Копію постанови суду надіслати ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 22.10.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх