ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/731/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК»
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025
по справі №916/731/25
за позовом: Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Альянс»
до відповідача: Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК»
про стягнення 148 500 грн.
суддя суду першої інстанції - Літвінов С.В.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
Приватне підприємство науково-виробнича фірма «Альянс» звернулося із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на його користь плату у розмірі 148 500 грн за договором надання послуг з розробки підсистеми охорони на базі BAS ERP № 19/45-А від 29.03.2019; покладення судових витрат, у тому числі витрати на оплату правничої допомоги на відповідача.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 позовну заяву задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на користь Приватного підприємства науково-виробнича фірма «Альянс» плату у розмірі 148 500 грн. за договором надання послуг з розробки підсистеми охорони на базі BAS ERP №19/45-A від 29.03.19 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Обґрунтування судового рішення.
Суд звернув увагу, що передача послуг мала б відбутися за актом, коли Відповідач надав би Позивачу стандарти (протоколи) зв'язку з обладнанням на прохідних Відповідача, структури бази даних СКУД (система контролю та управління доступом) та параметрів доступу до неї та не закрив би доступ на сервер, на якому велася розробка підсистеми охорони за Договором. А тому посилання на факт відсутності акту прийому - передачі послуг є недоречним та не має доказового значення у даній справі.
Відповідачем ніяким чином не спростовано, що роботи за даним Договором не виконані.
Суд дійшов висновку, що саме внаслідок умисних дій Відповідача Позивач був позбавлений можливості повною мірою виконати свої зобов'язання за Договором що, у відповідності до ч.2 ст.903 ЦК України, покладає на Відповідача обов'язок виплати Позивачу плати в повному обсязі.
Узагальнені доводи та вимоги апеляційної скарги.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК», відповідно до якової просить скасувати судове рішення Господарського суду Одеської області №916/731/25 від 13 травня 2025 року повністю.
Скаржник зазначає, що у ДП «МТП «Чорноморськ» відсутні відсутній акт прийому - передачі послуг, що підтверджують про те, що роботи за даним Договором виконані; відсутність підтверджень завершення робіт та відповідності технічному завданню; неможливість перевірки результатів: Відповідач не отримав доступу до розробленого програмного забезпечення, що унеможливлює перевірку якості та функціональності послуги; оплата остаточного розрахунку можлива лише після приймання послуг; відсутність приймання означає, що зобов'язання Позивача не виконані.
Процесуальний рух справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/731/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/731/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 по справі №916/731/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
17.06.2025 матеріали справи №916/731/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 по справі №916/731/25.
Визначено розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 по справі №916/731/25 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Встановлено Приватному підприємству науково-виробничої фірми «Альянс» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, а також на те, що скаржником жодним чином не спростовані висновки суду.
Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
29.03.19 був укладений між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (далі - Замовник або Відповідач) та Приватним підприємством науково-виробнича фірма «Альянс» (далі - Виконавець або Позивач) договір №19/45-A надання послуг з розробки підсистеми охорони на базі BAS ERP (ДК 02162015-72230000-6 «Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення») (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику послуги з розбробки підсистеми охорони на базі BAS ERP, а Замовник зобов'язується прийняти та здійснити оплату в порядку та на умовах, передбачених договором ( п.п.1.1., 1.2. Договору).
Невід'ємним додатком до Договору є Технічне завдання, відповідно до якого Виконавець надає послуги (п.1.3. Договору).
Загальна вартість послуг становить 297 000 грн.(п.2.2. Договору).
Порядок оплати Позивач та Відповідач встановили у п.2.4. Договору, згідно якого Відповідач здійснює передплату (аванс) у розмірі 50% від загальної ціни Договору, що складає 148 500 грн. без ПДВ.
Остаточний розрахунок проводиться Відповідачем протягом 60 банківських днів з дати підписання Акту приймання - передачі послуг на підставі виставленого Виконавцем рахунку.
09.07.19 року Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок №226 на суму 297 000 грн.
12.07.19 року Відповідачем у відповідності до п. 2.4. Договору, був сплачений Позивачу аванс у розмірі 50% вартості послуг за Договором, що складає 148 500 грн., згідно платіжного доручення №1796.
Відповідно до п.8.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.19 року, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Позивач вказує, що з моменту укладення Договору без будь-яких причин та пояснень припинив комунакацію з Позивачем по Договору, закрив доступ на сервер, на якому велися роботи Позивачем, чим фактично призвів до неможливості виконати Позивачем Договір, впровадити та ввести в експлуатацію всі напрацьовані розробки за Договором.
Позивач зазначає, що враховуючи приписи ч.2 ст. 903 ЦК України, Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ», як Замовник з вини якого виникла неможливість виконати Договір, зобов'язаний виплатити Виконавцеві - ПП НВФ «Альянс» плату в повному обсязі у розмірі 297 000 грн..
Крім того, керуючись пунктом 6.8. Договору, Позивачем була застосована претензійна процедура врегулювання господарського спору шляхом надіслання Претензії на адресу Відповідача з пропозицією досудово врегулювати спір та виплатити Позивачу решту плати по Договору у сумі 148 500 грн на платіжні реквізити Позивача.
Як зазначає позивач, 26 грудня 2024 року Відповідачем була отримана претензія однак відповіді від Відповідача не надходило.
Враховуючи вищевикладене, Приватне підприємство науково-виробнича фірма «Альянс» звернулося із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на його користь плату у розмірі 148 500 грн за договором надання послуг з розробки підсистеми охорони на базі BAS ERP № 19/45-А від 29.03.2019; покладення судових витрат, у тому числі витрати на оплату правничої допомоги на відповідача, а також суму судових витрат.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
29.03.2019 р. між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ») (надалі - Порт, Позивач, ДП «МТП «Чорноморськ», Замовник) та Приватним підприємством науково - виробнича фірма «Альянсу» складено договір надання послуг з розробки підсистеми охорони на базі BAS ERP № 19/45-А.
Відповідно до умов даного Договору Виконавець за дорученням Замовника надає послуги з розробки підсистеми охорони на базі BAS ERP (далі - Послуги) а Замовник зобов'язується прийняти та здійснити оплату Послуг в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1.).
Предмет закупівлі: ДК 021:2015 - 72230000-6 «Послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення» (п.1.2.).
Виконавець надає Замовнику Послуги згідно з Технічним завданням (Додаток 1) до даного Договору, який є його невід'ємною частиною (п.1.3.).
Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні. Замовник оплачує вартість послуг в безготівковій формі шляхом здійснення прямого банківського переказу коштів на рахунок Виконавця (п.2.1.).
Загальна вартість послуг становить 297 000 грн. 00 коп. (двісті дев'яносто сім тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ (п.2.2.).
Оплата Послуг здійснюється наступним чином: Замовник здійснює передплату (аванс) у розмірі 50 % (п'ятдесят) відсотків від загальної ціни цього Договору, що складає 148 500 грн. 00 коп. без ПДВ. Авансування відбувається протягом 10 банківських днів з дати отримання належним чином оформленого Виконавцем рахунку.
Остаточний розрахунок проводиться протягом 60 банківських днів з дати підписання Акта прийому-передачі наданих послуг на підставі виставленого Виконавцем рахунку (п.2.4.).
Так, ДП «МТП «Чорноморськ» отримали від ПП науково-виробнича фірма «Альянс» рахунок на оплату №226 від 09 липня 2019р.
12.07.2019 платіжним дорученням №1796 перераховано передплату в сумі 148 500,00 грн., що не заперечується сторонами.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у ДП «МТП «Чорноморськ» відсутні будь які документи що підтверджують про те, що роботи за даним Договором виконані, позивач не надав підписаного акту приймання-передачі, який є обов'язковим для підтвердження виконаних послуг, не надав підтверджень виконаних робіт та взагалі не отримував Акту приймання-передачі послуг від ПП Науково-виробнича фірма «Альянс», колегія суддів не приймає зазначені доводи апеляційної скарги та зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 3.3 Договору факт виконання Виконавцем замовлення Послуг оформлюється Сторонами відповідним актом приймання-передачі послуг, який підписується повноважними представниками Сторін в момент виникнення факту передачі таких Послуг.
У випадку відмови Замовника від підписання Акту приймання-передачі Послуг. Замовник протягом двох робочих днів з дати отримання Акту приймання-передачі Послуг, повинен надіслати на адресу Виконавця письмове обґрунтування відмови від підписання цього Акту, в іншому випадку Послуги, що є предметом цього Договору, вважається поставленою у відповідності до умов цього Договору (п.3.4). Як вірно зазначено місцевим господарським судом, передача послуг мала б відбутися за актом, коли Відповідач надав би Позивачу стандарти (протоколи) зв'язку з обладнанням на прохідних Відповідача, структури бази даних СКУД (система контролю та управління доступом) та параметрів доступу до неї та не закрив би доступ на сервер, на якому велася розробка підсистеми охорони за Договором. А тому посилання на факт відсутності акту прийому - передачі послуг є недоречним та не має доказового значення у даній справі.
З моменту укладення Договору, Позивач виконав об'єм послуг, а саме: 1.1. Розробка плану проєкта; 1.2. Розробка схеми роботи підсистеми охорони з якої необхідно реалізувати алгоритм у програмі; 1.3. Розбробка інформаційному обміну щодо подій по перепусткам. Розробка проекту заявки на оформлення пішохідних перепусток на територію поромного комплексу. (п. 2 Технічного завдання Додатку 1 до Договору); 1.4. Подання заяви на перепустку клієнтами з використанням зовнішнього інформаційного порталу. Робота з мобільними пристроями, планшетами, які забезпечують отримання робітниками інформації від підсистеми за запитами щодо перепусток (розробка мобільного додатку); розробка щодо сплати перепустки з використанням зовнішнього інформаційного порталу (інтеграція сервісу LiqPay). (п.п.3,4,5 Технічного завдання Додатку 1 до Договору); 1.5. Розробка щодо руху документа для оформлення разових перепусток ("опис технічної роботи прохідної") та виниклі питання щодо неї у Позивача в ході виконання розробки; 1.6. Нотатки Позивача в ході виконання Договору.
Проте, Відповідачем ніяким чином не спростовано, що роботи за даним Договором не виконані.
Якщо б Замовник вважав, що послуги, які надавалися у процесі виконання Договору не відповідать умовам Договору або якості надання послуг, або вони надавалися із недоліками, то Замовник мав би заявити про це Виконавцю. Відповідні дії не були вчинені Замовником, що означає, що послуги Виконавця за Договором надавалися у відповідності до умов Договору.
Відповідно до матеріалів справи, у лютому 2020 року, вийшов на зв'язок із Позивачем з боку Відповідача новий начальник відділу комп'ютерних технологій Відповідача - Олександр Калінін (електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Позивач в особі директора Юрія Олексійовича Нєроди ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вказував Відповідачу про неможливість повністю завершити роботу за Договором та повідомив, що частина робіт була виконана, проте не введена в експлуатацію, оскільки Відповідачем не були передані стандарти (протоколи) зв'язку з обладнанням на прохідних Відповідача, а також не передані структура бази даних СКУД (система контролю та управління доступом) та параметри доступу до неї.
Таким чином, необхідна інформація для завершення послуг з розробки так і не була надана Відповідачем, доступ до сервера не був відновлений.
Отже, невиконання Позивачем Договору на суму остаточного розрахунку має прямий причинно - наслідковий зв'язок між діями Відповідача та як наслідок неможливістю Позивачем ввести в експлуатацію всі напрацьовані розробки згідно Технічного завдання Додатку 1 до Договору.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 903 ЦК України, у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Колегія суддів зазначає, що саме дії Відповідача призвели до неможливості виконати Договір повністю. Відповідно відсутність акту прийому-передачі послуг; не надання підтверджень щодо завершення робіт і є наслідком неможливості завершення надання послуг за Договором через умисні дії Відповідача, які полягали у ненаданні необхідної інформації для введення в експлуатацію всіх розробок за Договором, закритті доступу на сервер. Саме тому Позивач заявив позовні вимоги до Відповідача про стягнення з нього плати в повному обсязі за Договором на підставі ч.2 ст.903 Цивільного кодексу України, оскільки неможливість виконати Договір, впровадити та ввести в експлуатацію всі напрацьовані розробки за Договором, виникла з вини Відповідача.
Крім того, як зауважено місцевим господарським судом, що твердження відповідача про нібито неотримання акту №282 від 31.07.19 не відповідають дійсності, оскільки разом із цим актом поштою були направлені також й інші акти по «ІТС» (інформаційно-технологічний супровід) з жовтня 2019 по січень 2020 р.р. по іншому укладеному договору №23/01-137 від 23.01.29 р.,
Отже, зазначені обставини додатково свідчать, що у Відповідача наявний на підприємстві, акт №282 від 31.07.19 р., так і акти за період з жовтня 2019 по січень 2020 р.р.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно оцінив зібрані у справі докази, правильно встановив фактичні обставини справи, дійшовши висновку, що невиконання Позивачем Договору на суму остаточного розрахунку має прямий причинно - наслідковий зв'язок між діями Відповідача та як наслідок неможливістю Позивачем ввести в експлуатацію всі напрацьовані розробки згідно Технічного завдання Додатку 1 до Договору.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., колегія суддів зауважує, що апеляційна скарга не містить доводів щодо непогодження з витратами на професійну правничу допомогу позивача у даній справі.
Так, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги № 02/09/24 від 02.09.2024, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги № 02/09/24 від 02.09.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 004924, ордер на надання правничої допомоги серії ВН № 1467060 від 29.01.2025 на представництво інтересів позивача, платіжна інструкція № 4071 про сплату 15 000грн., детальний опис наданих послуг.
Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 18.11.2024 до договору про надання правової допомоги № 02/09/24 від 02.09.2024 сторони дійшли згоди внести зміни у пункт 1.1. Розділу 1 Договору, виклавши його у наступній редакції: " 1.1. Адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу, яка полягає у представництві інтересів останнього у господарській справі №916/3204/24 та у іншій господарській справі в Господарському суді Одеської області, у зв'язку із захистом його інтересів перед Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ", а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором".
Загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, які суд визнав фактичними та необхідними, становить 15000,00 грн. які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи розмірі 12 000,00.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс та які очікує понести у зв'язку із переглядом справи у апеляційній інстанції складає 12 000,00 гривень.
09.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи детальний опис наданих послуг адвокатом та докази понесених витрат у розмірі 12 000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги № 30/06/25 від 30.06.2025, додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги № 30/06/25 від 30.06.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 004924, ордер на надання правничої допомоги серії ВН № 1539345 від 30.06.2025 на представництво інтересів позивача, платіжна інструкція № 4276 про сплату 12 000грн., детальний опис наданих послуг.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, позивачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 12 000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що Відповідач заяви про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції не подав.
Враховуючи співмірність розміру витрат з наданими послугами, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Альянс» на правову допомогу в сумі 12 000,00 грн. покладаються на Державне підприємство «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК».
Висновки апеляційного господарського суду:
Доводи апеляційної скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 у справі № 916/731/25.
Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, скаржником не наведено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 по справі № 916/731/25 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 у справі № 916/731/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК».
Стягнути з Державного підприємства «Морський торговельний порт «ЧОРНОМОРСЬК» на користь Приватного підприємства науково-виробничої фірми «Альянс» - 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.