Справа № 635/5959/25
Провадження № 3/635/2584/2025
22 жовтня 2025 року сел. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
встановив:
01 липня 2025 року о 20 годині 00 хвилин в Харківській області, Харківський район, с-ще Хорошеве, вул. Щаслива, 14, ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault scenic, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Пройти огляд на стан сп'янінні на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатором Drager Alcotest - 6820 - відмовився. Також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, матеріали справи містять заяву від останнього з проханням розглянути справу без його участі, також зазначив, що вину визнає та щиро розкаюється у вчиненому, а також прохав суд про розстрочку сплати штрафу.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, визнання вини та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 378362 від 01 липня 2025 року, який складений відносно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5117343 від 01 липня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 було піддано стягненню передбаченому ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , за допомогою газоаналізатора Drager 6820, проте такий огляд не проводився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що 01 липня 2025 року о 20 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_1 , направлявся до закладу охорони здоров'я КНП ХОР "Обласна клінічна наркологічна лікарня" для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте такий огляд не проводився;
- поясненнями ОСОБА_1 ;
- довідкою з якої вбачається, що згідно облікової бази « ІПНП України» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія» ОСОБА_1 , 08 червня 2024 року, отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_3 видане 22 вересня 2023 року, ТСЦ 6341;
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейського доданого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 378362 від 01 липня 2025 року, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 , на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі, відмовився.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Отже, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно з п. 8 зазначеного Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Водій ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що підтверджується відеозаписом та сукупністю досліджених письмових доказів по справі про адміністративне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких водій ОСОБА_1 , відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Вимогами ст. 68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладання адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступень його вини, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення суд визнає визнання вини та щире каяття у вчиненому.
Згідно зі ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Згідно облікової бази « ІПНП України» підсистеми «Головний сервісний центр МВС України «Посвідчення водія» ОСОБА_1 , 08 червня 2024 року, отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами в органах МВС України серії НОМЕР_3 видане 22 вересня 2023 року, ТСЦ 6341.
Суд враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 379/789/23 (провадження № 33/824/4544/23); у постанові Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 754/8022/23 (провадження № 33/824/4374/23); у постанові Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № № 177/1765/23 (провадження № 33/803/2073/23); у постанові Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 183/7782/23 (провадження № 33/803/2190/23).
Відтак, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваної нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу слід зазначити таке.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Згідно із ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи розмір штрафу, суд враховує, що сплата ОСОБА_1 , штрафу в розмірі 17000 гривень одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, тому суд на підставі ч. 2 ст. 301 КУпАП, дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 , про розстрочення виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню та вважає за можливе розстрочити сплату штрафу в повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати строком на дванадцять місяців, а саме з 1 по 11 платіж необхідно робити по 1420 грн, та 12 - в сумі 1380 грн.
Згідно із ст. 303 КУпАП, у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
На підставі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 9, 17, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 301, 304 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК Харківська область/Харківобл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату суми штрафу у розмірі 17000 гривень строком на 12 місяців зі сплатою штрафу щомісячно, протягом дванадцять місяців, а саме з 1 по 11 платіж необхідно робити по 1420 грн, та 12 - в сумі 1380 грн, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя М.М.Омельник