Справа № 645/3995/25
Провадження № 2/645/2260/25
22 жовтня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Шевченко Г.С.
за участю секретаря судового засідання - Пастушенко К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 50258,42 грн., а також просило стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачами по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з квітня 2023 року по квітень 2025 (включно) було спожито природний газ на загальну суму 50258,42 грн., вартість якого залишилась не оплаченою споживачами. Об'єкт газифікації, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачам на праві спільної часткової власності відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 26.06.2024. Споживачем ОСОБА_2 постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 26.12.2024. Разом з тим, відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 №917 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії». Постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (абзац 14 пункту 5 розділу І Правил). Постачальник останньої надії зобов'язаний протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника. Відповідно до положень пункту 1 розділу VI Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Таким чином, відповідачі приєднались до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України») шляхом акцептування договору із Позивачем через факт споживання газу. На умовах Договору, Позивач постачав природний газ, а відповідачі отримували його та використовували для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідачі зобов'язані сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів. Об'єм (обсяг) спожитого відповідачами природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (ТОВ Оператор ГТС України) - Iplatforma, та в подальшому імпортується Постачальником у білінгову систему «Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу. Витяг з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку відповідачів додається до позовної заяви. На підтвердження об'єму (обсягу) спожитого відповідачами природного газу, в порядку п.8 ч.З ст.175 ЦПК України зазначається, що Позивач має намір подати до суду письмовий доказ у вигляді листа Оператора ГРМ з інформацією щодо дати фіксації останнього контрольного показника лічильника газу. Вказаний письмовий доказ не може бути долучений Позивачем разом з позовом через те, що запит Позивача в адресу Оператора ГРМ протягом тривалого часу знаходиться на розгляді у останнього. З огляду на вищезазначене Позивач в порядку ч. 8 ст. 83 ЦПК України просить вважати причину пропущення строку подання доказів поважною, та прийняти до розгляду письмові доказі, які будуть надані суду Позивачем відразу після їх отримання. Отже, Постачальник проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу. Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.» Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника. Дату виникнення зобов'язання відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.». Відповідно п. 4.10. Договору «У разі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.». В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ № 119/4.3.1-9839- 2025/340326060 від 10.02.2025, яка залишилась незадоволеною. Заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано. Борг не сплачено. Позивачем в період з квітня 2023 року по квітень 2025 року (включно) було поставлено відповідачам природний газ на загальну суму 50258,42 грн. (з урахуванням проплат відповідачів станом на дату подачі цієї позовної заяви), вартість якого не сплачена, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану. Оскільки відповідачі не в повному обсязі сплачували нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.
Ухвалою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 23.06.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у поданій до суду заяві просив розглядати справу без його участі. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялись за зареєстрованим місцем проживання, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення.
Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала повністю та просила суд розстрочити сплату заборгованості на 12 місяців рівними частинами, у зв'язку з тяжким матеріальним станом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, визначено, що компанія зобов'язана постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Вказаний обов'язок кореспондується і статями6,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а ч. 4ст. 13 цього Закону передбачено, що з пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутись будь-яка сторона, надавши другій стороні проект відповідного договору (змін до нього) складений згідно з типовим договором. Тобто з пропозицією укласти договір міг звернутись як позивач, так і відповідач.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з квітня 2023 року по квітень 2025 (включно) було спожито природний газ на загальну суму 50258,42 грн.
Об'єкт газифікації, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 26.06.2024р.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Споживачем ОСОБА_2 . Постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 26.12.2024.
Разом з тим, відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 №917 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії».
Постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (абзац 14 пункту 5 розділу І Правил).
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
Відповідно до положень пункту 1 розділу VI Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 приєдналась до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України») шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу.
Виходячи з вищевикладеного, відсутність укладеного між Постачальником та Споживачем письмового договору на постачання природного газу не є підставою для відмови судом у задоволені позивних вимог.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
На умовах Договору, позивач постачав природний газ, а відповідачі отримували його та використовували для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідачі зобов'язані сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів.
Пунктом 15 розділу III Правил визначено, що «15. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов'язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.».
Ціни на газ встановлюються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019р. № 293, та зазначені у витягу з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» відповідача.
Крім того, накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті Постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», що є оператором газорозподільної мережі за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (Харківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015р. «2. У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).».
Крім того, відповідно пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ «І. Визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.».
Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, «об'єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.».
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого відповідачами природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (ТОВ Оператор ГТС України) - Iplatforma, та в подальшому імпортується Постачальником у білінгову систему «Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу. Витяг з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку відповідачів доданий до позовної заяви.
Отже, Постачальник проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу.
Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.».
Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.
Дату виникнення зобов'язання відповідачів по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.».
Відповідно п. 4.10. Договору «У разі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.»
В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідачів було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ № 119/4.3.1-9839- 2025/340326060 від 10.02.2025, яка залишилась незадоволеною. Заперечення щодо сплати боргу відповідачем не надано. Борг не сплачено.
Позивачем в період з квітня 2023 року по квітень 2025 року (включно) було поставлено відповідачам природний газ на загальну суму 50258,42 грн. (з урахуванням оплат відповідачів станом на дату подачі цієї позовної заяви), вартість якого не сплачена, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану.
Відповідно до cт. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також згідно cт. 526ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 617 ЦК України, відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
На час розгляду справи судом, відповідачами не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості у добровільному порядку.
Отже, оскільки відповідачі порушили зобов'язання, встановлені договором, докази своєчасної та повної оплати в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми боргу за спожитий природній газ.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Щодо заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову та розстрочку сплати суми заборгованості, суд зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем ОСОБА_2 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Виходячи із вимог ст. 435 ЦП України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Як вбачається з поданої відповідачем заяви, вона визнає позовні вимоги, не заперечує проти наявності суми заборгованості, але має скрутне матеріальне становище, отримує мінімальну заробітну плату. Крім того, наявні обставини непереборної сили, а саме воєнний стан. Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на строк 12 місяців.
Суд вбачає, що відповідачем ОСОБА_2 надані докази, які підтверджують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, а саме про її скрутний матеріальний стан.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та задоволення заяви ОСОБА_2 про розстрочення сплати суми заборгованості.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідачів підлягають судові витрати у сумі 3028, 00 грн. понесених позивачем по сплаті судового збору при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 206, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452 борг за спожитий природний газ по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 50258 гривень 42 копійки за період з квітня 2023 року по квітень 2025 року включно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452 суму судового збору в розмірі 3 028 гривень 00 копійок по 1514,00 грн. з кожного.
Заяву ОСОБА_2 про розстрочення сплати суми заборгованості - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 22.10.2025 року у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ в розмірі 50258 гривень 42 копійки за період з квітня 2023 року по квітень 2025 року включно на строк 12 (дванадцять) місяців з дати набрання законної сили цим рішенням, рівними платежами по 4188 грн. 20 коп. щомісяця.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452; адреса м. Київ, вулю Шолуденка, б.1;
відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
відповідач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складений 22.10.2025.
Суддя Г. С. Шевченко