Справа № 629/3945/23
провадження № 1-кп/632/30/25
/про надання належної медичної допомоги /
22 жовтня 2025 року Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , сторони кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
У провадженні Златопільського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено клопотання про надання йому необхідної медичної допомоги. В обгрунтування клопотання зазначив, що за час знаходження в умовах слідчого ізолятору, в нього, людини з інвалідність (ІІІ група), значно погіршився стан здоров'я. Він потребує додаткового обстеження та надання додаткової медичної допомоги. Перебування в Харківському СІЗО ставить під загрозу його здоров'я, оскільки рівень медичної допомоги низький та практично зведений до мінімуму.Вважає, що начальник установи має забезпечити організацію його медичного обстеження, т.я. медична допомога йому не надається, не призначається та не проводиться ефективне лікування в умовах Харківського СІЗО, оскільки відсутнє належне обладнання, та відповідні фахівці.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104 затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених (далі Порядок).
Пунктом 2.3. зазначеного Порядку передбачено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Дане клопотання підтримали усі учасники кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд доходить такого.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я та медичну допомогу.
Відповідно до положень Європейських пенітенціарних правил-1 (Рекомендація № К (2006)2 Комітету Міністрів держав-учасниць), при поводженні з усіма особами, позбавленими волі, необхідно дотримуватись їхніх прав людини. Життя в місцях позбавлення волі повинно бути, наскільки це можливо, наближене до позитивних аспектів життя у суспільстві. Адміністрація пенітенціарних установ мусить забезпечувати охорону здоров'я всіх ув'язнених цих установ. Компетентна інстанція повинна брати до уваги будь-які письмові скарги-від ув'язненого, якщо в них є підстави припускати, що права ув'язненого були порушені. Пенітенціарні установи регулярно інспектуються урядовими органами з метою оцінки того, чи відповідає управління ними вимогам національного законодавства та міжнародного права, а також положень даних Правил.
Відповідно до практики ЄСПЛ, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (пп. 72-74 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Так, загальні принципи практики Європейського суду з прав людини сформовані в пунктах 77, 78 рішення по Справі «Кущ проти України»(заява № 53865/11, остаточне 03/03/2016),п. 149 рішення у Справі «Корнейкова та Корнейков проти України»(заява № 56660/12, остаточне 24/06/2016), за змістом яких:
Суд неодноразово наголошував на тому, що охорона здоров'я ув'язнених осіб повинна забезпечуватися належним чином (див. рішення у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) [ВП], заява № 30210/96, п. 94, ECHR 2000-ХІ). Відсутність належної медичної допомоги може становити поводження, що суперечитьстатті 3Конвенції (див. рішення у справах «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkeу) [ВП], заява № 22277/93, п. 87, ECHR 2000-VII, і «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява № 3456/05, п. 90, від 4 жовтня 2005 року).
Суд вважає, що «належність» медичної допомоги під час тримання під вартою залишається найбільш важким елементом для визначення. Лише той факт, що ув'язненого оглянув лікар та призначив певний вид лікування, автоматично не може привести до висновку, що медична допомога була належною (див. рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan), заяви № 9852/03 та № 13413/04, п. 116, від 29 листопада 2007 року). Органи влади мають забезпечити повну фіксацію стану здоров'я особи, яка тримається під вартою, та лікування, яке ця особа отримувала під час перебування під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Худобін проти Росії» (Khudobin v. Russia), заява № 59696/00, п. 83, ECHR 2006-ХІІ), оперативність і точність постановки діагнозу і надання допомоги (див. згадане рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan), п. 115, та рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пп. 104-106, від 28 березня 2006 року), а за умови, коли це викликано медичним станом, - регулярність та систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою лікування хвороб ув'язненої особи або запобігання їхньому ускладненню, а не усунення симптомів (див. там само, пп. 109 та 114; а також рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява № 3456/05, п. 79, від 4 жовтня 2005 року; та «Попов проти Росії» (Popov v. Russia), заява № 26853/04, п. 211, від 13 липня 2006 року). Державні органи влади також повинні довести, що були створені умови, необхідні для фактичної реалізації призначеного лікування (див. згадане рішення у справі «Гумматов проти Азербайджану» (Hummatov v. Azerbaijan, п. 116, та рішення у справі «Голомийов проти Молдови» (Holomiov v. Moldova), заява № 30649/05, п. 117, від 7 листопада 2006 року).
Відповідно до приписів ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.02.2012 № 212/20525, визначено взаємодію закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.
Так, зокрема, згідно п. 2.3 зазначено Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Згідно п.2.7. зазначеного Порядку, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Обов'язок створення належних умов для надання медичної допомоги особі, яка взята під варту, покладається на лікаря медичної частини СІЗО, начальника медичної частини СІЗО та керівництво СІЗО.
Разом з тим, п. 2 глави 1 розділу Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14червня 2019року №1769/5 (далі за текстом Правила №1769/5), медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Пунктом 3 глави 2 розділу Х Правил №1769/5 встановлено, що у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
Основними завданнями медичної частини є, зокрема: надання екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та організація надання вторинної медичної допомоги; організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду; організація та проведення заходів із впровадження превентивної медицини (п. 3 глави 1 розділу Х Правил №1769/5).
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, вище наведене національне законодавство, практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання адміністрації Харківської міської медичної частини №27 та ДУ «Харківський слідчий ізолятор» провести протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_8 з урахуванням скарг на стан його здоров'я, в тому числі, за необхідності, із залученням лікарів закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 року №239/5/104, та надати необхідну та кваліфіковану медичну допомогу і провести лікування згідно медичного призначення за результатами обстеження.
Керуючись ст. ст. 28, 49, 55 Конституції України, ст.ст. 26, 369-372 КПК України,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Доручити уповноваженим особам ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та Харківської міської медичної частини №27 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я» Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку організувати проведення медичного обстеження та лікування обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням його скарг на стан здоров'я та наявної медичної документації, в тому числі, за необхідності, із залученням лікарів закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 року №239/5/104.
Про результати проведеної перевірки повідомити Златопільський міськрайонний суд Харківської області.
Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров'я» Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1