Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/8611/25
Провадження № 1-кп/644/879/25
22.10.2025
Іменем України
22 жовтня 2025 року Індустріальний районний суд м. м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020012767 від 29.08.2025 року, відносно обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця за мобілізацією на посаді номера обслуги 1 обслуги міномету 4 мінометного взводу мінометної батареї 4 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
До Індустріального районного суду м. Харкова, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 підсудне Індустріальному районному суду м. Харкова. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч. З ст.314 КПК України, а саме: затвердження або відмови в затвердженні угоди, закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору, направлення для визначення підсудності, не вбачається.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Прокурором заявлене клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
В обґрунтування посилався на те, що ризики, які існували на час обрання міри запобіжного заходу не зменшились, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що з урахуванням суворості можливого покарання може призвести до ухилення від суду, незаконно впливати на свідків яких не допитано судом, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважала ризики зазначені прокурором нічим не підтвердженими припущеннями, разом з тим просила зменшити розмір застави визначений при застосуванні запобіжного заходу, зменшивши його з 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 20.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Частиною 3 ст. 315 КПК України, в редакції згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 КПК України, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення
двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.
Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Строк дії раніше обраної міри запобіжного заходу спливає 24.06.2024 року.
Аналізуючи обставини та факти, наведені прокурором в обґрунтування клопотання, суд приходить до переконливого висновку, про доведеність існування ризиків, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 через суворість можливого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді, перешкодити розгляду кримінального провадження, тобто ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, продовжують мати місце і надалі.
Разом з тим прокурором не доведено наявності ризику того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обґрунтовуючи наявність цього ризику посилався лише на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України і тому може вчинити і інший військовий злочин. Разом з тим залишивши поза увагою ту обставину, що ОСОБА_4 раніше не судимий і обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вперше, а отже наявність такого ризику, на думку суду не доведено належними доказами і він носить характер припущень.
Суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та з урахуванням положень ст. 117 КПК України відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак зазначений у ухвалі ризик не змінився.
Враховуючи існування ризиків, суд продовжує для ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, виходячи з цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.
Також суд не знаходить підстав до зменшення підозрюваному раніше визначеного альтернативного виду запобіжного заходу - застави в сумі 90840,00 грн., оскільки таке клопотання ґрунтується лише на заяві про можливість, відповідно до закону визначити розмір застави за вчинення тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 т. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, те, що судовий розгляд ще не почато, приймаючи до уваги наявність встановлених в рамках даного кримінального провадження ризиків, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначення розміру застави ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 04.09.2025 при обранні міри запобіжного заходу ОСОБА_4 в межах передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, суд доходить висновку, що саме раніше визначений розмір застави достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зменшення розміру застави, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому підстави для зміни розміру застави та задоволення клопотання відсутні.
Від учасників судового провадження клопотань, у тому числі про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, про витребування певних речей чи документів, не надійшло та вони вважають за можливе призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 314-317 КПК України,-
Призначити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань на 03 листопада 2025 о 13:15 год.
Задовольнити клопотання прокурора про продовження дії строку запобіжного заходу.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів, а саме до 20 грудня 2025 року включно.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 у зменшенні раніше визначеного розміру застави.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, його захисникам та прокурору.
Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27).
Ухвала суду в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє
набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1