Справа № 643/12649/25
Провадження № 1-кп/643/975/25
16.10.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження, внесені до ЄРДР № 12025221170001974, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, № 12025221130001310, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -
31.07.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою судді від 01.08.2025 призначене підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню.
Стосовно ОСОБА_7 за цим кримінальним провадженням запобіжний захід не обраний.
Крім того, до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла ухвала Харківського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року, згідно з якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, направлено з Київського районного суду м. Харкова на розгляд до Салтівського районного суду міста Харкова.
За цим кримінальним провадженням стосовно ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2025 строком до 05.11.2025 року.
Ухвалою судді від 07.10.2025 призначене підготовче судове засідання по вказаному кримінальному провадженню та ухвалено вирішити питання про об'єднання кримінальних проваджень.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
В підготовчому судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не заперечували об'єднати зазначені кримінальні провадження в одне провадження.
Від інших учасників судового провадження щодо об'єднання кримінальних проваджень заперечень не надійшло.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи заявленого клопотання та матеріали кримінальних проваджень, прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Частиною першою статті 217 КПК України визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Таким чином, суд приходить до висновку, що для повноти та об'єктивності судового розгляду, зазначені кримінальні провадження підлягають об'єднанню.
Крім того, прокурор ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 30280 грн. В обгрунтування клопотання зазначила, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 08.09.2025 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 05.11.2025, з можливістю внесення застави у розмірі 30280 грн. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 стала ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час є підстави для продовження тримання обвинуваченого під вартою, тому що заявлені ризики не зменшилися і є надалі актуальними, оскільки ОСОБА_7 немає міцних соціальних зв'язків, а саме: неодружений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, що свідчить про відсутність достатніх стримуючих факторів його поведінки та можливість покинути постійне місце проживання задля уникнення кримінальної відповідальності, обізнаний про місце фактичного проживання потерпілої ОСОБА_5 та свідків, що свідчить про те, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного психологічного впливу на вказаних осіб, які викривають його у вчиненні кримінального правопорушення з метою схилення їх до зміни показів та відмови від показів, а також офіційно не працевлаштований, не навчається, а відповідно не має постійних джерел доходу і законних засобів до існування, засуджений вироком Київського районного суду мю Харкова від 22.04.2025 до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, тобто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, що свідчить про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких обставин продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є виправданим, а підстави для скасування або обрання більш м'якого запобіжного заходу стосовно нього відсутні. Зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання та домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, їх суспільну небезпечність, а також дані про особу ОСОБА_7 . Також неможливо застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки у зв'язку із відсутністю відповідного клопотання осіб, яких суд може визнати поручителями.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора ОСОБА_4 .
Потерпіла ОСОБА_5 підтримала позицію прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_9 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження її підзахисному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики не доведені.
Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст.ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 п.5 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи клопотань та матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченого з наступних підстав.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2025 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 59 днів - до 05 листопада 2025 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 30280 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 185 КК України. Санкція частини 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_7 .
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому закоом порядку, обвинувачується у злочинах, вчинених в період іспитового строку, не працевлаштований та не має офіційних джерел отримання прибутку, не має стійких соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності.
Разом з цим, суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисником та обвинуваченим, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання ним покладених судом обов'язків у справі.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд не вбачає, оскільки не спростовує висновків суду щодо доцільності продовження строків тримання обвинуваченого під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_7 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.
Таким чином, оцінюючи у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке є тяжким кримінальним правопорушенням, а також скоєння нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Разом з тим, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне залишити ОСОБА_7 без змін визначений слідчим суддею розмір застави в розмірі 30280 грн., та вважає його достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
При цьому, в разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Більш того, даних про неможливість ОСОБА_7 перебувати під вартою в умовах СІЗО, матеріали, надані суду, не містять.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 30280 грн., підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 183 ч.2 п.5, 177, 178, 181, 194, 197, 205, 314, 315, 331, 334, 376 ч.2 КПК України, суд -
Об'єднати кримінальне провадження № 653/9860/25 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, з кримінальним провадженням № 643/12649/25 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в одне провадження під № 643/12649/25.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_4 задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на шістдесят днів, тобто до 14 грудня 2025 року.
Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Харків, заставу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами:
одержувач ТУ ДСА України у Харківській області
код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/отримувача: UA 208201720355299002000006674.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ст. 194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Харків, у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або роботи; здати на зберігання, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утримуватися від спілкування із свідками.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення особи з-під варти та повідомити усно і письмово Салтівський районний суд міста Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Для виклику потерпілого ОСОБА_8 підготовче судове засідання відкласти на 15.00 год. 19 листопада 2025 року.
Ухвала в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити о 13.00 год. 21 жовтня 2025 р.
Суддя ОСОБА_1