Рішення від 20.10.2025 по справі 643/8594/24

Справа № 643/8594/24

Провадження № 2/643/527/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.10.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Каратаєвої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в особі представника Романенка М.Е., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №725987 від 11.10.2021 у розмірі 84390,59 грн.

Позов мотивовано тим, що 11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №725987, за яким остання отримала кредит у розмірі 35500 грн на умовах, передбачених договором. 28 серпня 2023 року ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за вказаним кредитним договором, згідно умов договору факторингу №2808-23. Унаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, за ним утворилась заборгованість у розмірі 84390,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 34576,10 грн.; заборгованість за відсотками 49814,49 грн; заборгованість за комісійними винагородами 0 грн.; заборгованість за пенею 0грн.

Посилаючись на вказані обставини ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №725987 від 11.10.2021 року у розмірі 84390,59 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 08.08.2024 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Відповідач у судові засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Причини неявки відповідача суду невідомі.

Крім того, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, інших заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулися до суду без вручення із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, заяву представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення, положення ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 11.10.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №725987, за умовами якого Товариство надає споживачу кредит в сумі 44375 грн строком користування 1096 днів з кінцевим терміном повернення 11.10.2024.

За п. 1.5 Договору процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить за перший день користування кредитом (включно) -25% в день (9125 % річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 35500 гривень на поточний рахунок споживача та у розмірі 8875 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом (п.2.1 Договору).

Окрім цього, 11.10.2021 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому погоджено основні умови кредитування.

З платіжної інструкції №1081 від 11.10.2021 вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» перераховано відповідачу ОСОБА_1 35500 грн.

28 серпня 2023 року між ТОВ «Діджи фінанс» та ТОВ «Слон кредит» укладено договір факторингу № 2808-23, за яким клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до витягу з Додатку до вказаного договору ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №725987 від 11.10.2021 на суму 84390,59 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.09.2023 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 84390,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 34576,10 грн; заборгованість за відсотками 49814,49 грн.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови договору, на виконання якого ОСОБА_1 отримано кредитні кошти, які своєчасно повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості у судовому порядку.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 28.09.2023 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 84390,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 34576,10 грн; заборгованість за відсотками 49814,49 грн.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано, доказів належного виконання зобов'язань суду не надано.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.

Також, суд вважає, що ТОВ «Діджи Фінанс» у встановленому законом порядку набуло права вимог до відповідача, оскільки договір факторингу не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладений між фінансовою установою та позивачем договір факторингу є належним доказом переходу прав вимог до боржника за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд керується таким.

Представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №725987 від 11.10.2021 у розмірі 84390,59 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Б.С. Замікула

Попередній документ
131152758
Наступний документ
131152760
Інформація про рішення:
№ рішення: 131152759
№ справи: 643/8594/24
Дата рішення: 20.10.2025
Дата публікації: 23.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (20.10.2025)
Дата надходження: 05.08.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
03.09.2024 10:30 Московський районний суд м.Харкова
01.10.2024 10:30 Московський районний суд м.Харкова
04.11.2024 10:00 Московський районний суд м.Харкова
03.12.2024 11:30 Московський районний суд м.Харкова
13.01.2025 13:00 Московський районний суд м.Харкова
28.04.2025 14:00 Московський районний суд м.Харкова
11.06.2025 14:30 Московський районний суд м.Харкова
11.08.2025 15:15 Московський районний суд м.Харкова
20.10.2025 13:30 Московський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАМІКУЛА БОРИС СЕРГІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ЗАМІКУЛА БОРИС СЕРГІЙОВИЧ
відповідач:
Тоцька Маріанна Віталіївна
позивач:
ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС"
представник позивача:
Романенко Михайло Едуардович