Справа № 630/1133/25
Провадження № 2/630/479/25
20 жовтня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Малихіна О.О.,
за участю секретаря Нерубацької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу № 630/1133/25 (провадження №2/630/479/25) за позовною заявою, поданою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»» заборгованості за кредитним договором № 288584072 від 09 вересня 2021 року у сумі 38025,80 грн., стягнення судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. -
встановив:
В обґрунтування позову представник позивача Поляков О.В. вказав, що 09 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №288584072 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримати кошти, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Правилами до кредитного договору передбачено, що Позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, що повністю відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 09 січня 2021 року перерахувало грошові кошти у розмірі 9000, 00 грн на банківську картку відповідача № 5354-66XX-XXXX-9594 що, в свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на підтвердження чого надано копію платіжного доручення. Однак відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.
У подальшому, через укладання договорів факторингу, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 22470,20 грн. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою від 11 вересня 2025 року будо відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу був встановлений строк у 15 днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження для подання відзиву
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але в позові зазначив про можливість розгляду справи без участі представника позивача.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 викликався шляхом направлення судової повістки та копії ухвали про відкриття провадження на електронну пошту відповідача, що підтверджується відповідною довідкою. Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідачу у належний спосіб була вручена судова повістка. Але відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі, відзив на позов ним не поданий.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 09 вересня 2021 року звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з заявою про отримання грошових коштів.
09 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 288584072 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач перейшов на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно, без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані.
Правилами до кредитного договору передбачено, що Позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані,які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV59E8J.що повністю відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір кредитної лінії № 288584072 від 09 вересня 2021 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, позивачем надано докази, які свідчать про укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредитного договору.
Позивач стверджує, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 09 вересня 2021 року перерахувало грошові кошти у розмірі 9000,00 грн на банківську картку ОСОБА_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що ОСОБА_1 прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на підтвердження чого надано копію платіжного доручення від 09 вересня 2021 року, в якому платником зазначено ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», отримувач ОСОБА_1 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору №288584072, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .
За інформацією, наданою АТ «УКРГАЗБАНК» в порядку виконання ухвали суду, платіжна картка № 5354-66XX-XXXX-9594 чи будь- яка інша картка на ім'я ОСОБА_1 АБ «УКРГАЗБАНК" не емітувалася.
Таким чином на підтвердження виконання умов Договору кредиту та перерахування коштів відповідачу позивач не надав жодних доказів.
Надана платіжна інструкція за способом оформлення не відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вона не відображає банківську установу, в якій відкрито рахунок для перерахування коштів позичальнику, відсутня відмітка фінансової установи про зарахування коштів та проведення фінансової операції.
На підтвердження наявності заборгованості відповідача представник позивача склав розрахунки заборгованості, проте які данні використовувались при складенні даних розрахунків позивачем невідомо.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15-ц.
Правова позиція щодо первинних документів відображена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2018 року в справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
Отже, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» умов Договору № 288584072 від 09 вересня 2021року в частині надання позикодавцем кредиту позичальникові у розмірі 9000 грн., то відповідно і не доведено виникнення у відповідача обов'язку з повернення позики та сплати процентів.
Наданий представником позивача розрахунок не є первинним документом, оскільки не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також залишається невідомим, на підставі яких первинних документів цей розрахунок взагалі було здійснено.
Таким чином, надані позивачем платіжна інструкція та розрахунок заборгованості не можна вважати допустимим доказами виникнення та існування заборгованості, оскільки вони не є первинними документами.
До позовної заяви позивач не додав жодного іншого первинного бухгалтерського документа, у тому числі не надано підтверджуючих даних про те, що обумовлені Договором кредиту грошові суми були перераховані на користь відповідача.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого був продовжений до 31 грудня 2020 року. Сторони домовились, що Право вимоги Клієнта означає всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Вказаний Договір факторингу був викладений в новій редакції за взаємною угодою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор), яка була укладена 31 грудня 2020 року. Зміст терміну «Право вимоги» залишився без змін. Також сторони узгодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги; а право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.
З представленого позивачем Реєстру прав вимоги № 159 від 09 листопада 2021 року вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 288584072 від 09 вересня 2021 року первісний позичальник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передав до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Сторони домовились, що Право вимоги Клієнта означає всі права Клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Також сторони узгодили, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги.
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, згідно з яким перехід від Клієнта до фактора Прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, після чого Фактор (ТОВ «ФК «ЕЙС»)стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває право вимоги.
Відповідний Акт прийому-передачі Реєстру Боржників, до якого увійшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 288584072 від 09 вересня 2021 року , був підписаний 08 липня 2025 року.
Таким чином, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли всі права ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 288584072 від 09 вересня 2021 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За загальним правилом зобов'язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб (як кредитора, так і боржника) при збереженні предмета і змісту зобов'язання. Стосовно обсягу прав, що переходять до нового кредитора, Цивільний Кодекс України у ст. 514 закріплює правило, згідно з яким до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов'язанні, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» являється новим кредитором у зобов'язанні, позичальником в якому є ОСОБА_1 , однак не підтверджено виконання первісним кредитором виконання зобов'язань, зокрема в частині перерахунку кредитних коштів, відповідно і не підтверджено виникнення у ОСОБА_1 обов'язку щодо його виконання.
За вказаних умов відсутні правові підстави для задоволення позову.
Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то і відсутні підстави для стягнення з відповідача судового збору та витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 88, 526, 530, 610, 611, 612, 625-627, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12,13 81, 263, 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд -
В задоволенні позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.
На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310 а.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О. О. Малихін