Справа № 953/10764/25
Провадження № 2-а/953/384/25
14 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Глос М. Л., розглянувши в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВБДР 2 взводу, УПП роти, УПП батальйону Управління Патрульної Поліції в Харківській області, старшого лейтенанта поліції Півненко Ігоря Валентиновича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №5883335 від 07 жовтня 2025 року, прийняту інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Півненком І. В., про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає встановлених КАС України підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
ОСОБА_1 пред'явив позов до поліцейського Управління патрульної поліції у Харківській області, який не є належним відповідачем у справі.
Зокрема, як унормовано у ч. 1 ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 127-3 цього Кодексу, належить до повноважень органів Національної поліції. Приймати рішення у таких справах, у тому числі накладати адміністративні стягнення, згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП є компетенцією працівників органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання і діють відповідно до покладених на них повноважень.
Такі повноваження окреслені у п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», згідно з яким поліція у визначених законом випадках здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень і забезпечує їх виконання.
Водночас приймаючи рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, поліцейські діють не від свого власного імені, а як уповноважені представники відповідного органу Національної поліції у межах своєї визначеної законом компетенції. Отже, службові особи правоохоронного органу не мають самостійної адміністративної процесуальної правосуб'єктності у справах про оскарження рішень про притягнення до адміністративної відповідальності, у яких належними відповідачами є компетентні органи Національної поліції як суб'єкти владних повноважень.
Систему органів Національної поліції відповідно до ч. 1 ст. 13 наведеного вище закону складають центральний орган управління поліцією і територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції, як передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Як передбачено п.1 Розділу І Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженим наказом Національної поліції від06.11.2015 року №73 (зі змінами) (далі - Положення), зазначений Департамент є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства внутрішніх справ України на підставі пропозиції Голови Національної поліції України в установленому законодавством порядку.
Згідно з п. 4 Розділу І Положення Департамент складається із структурних підрозділів - апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених) підрозділів, інших підрозділів патрульної поліції, у тому числі підрозділів поліції особливого призначення.
Пунктом 7 розділу ІІІ Положення визначено, що Департамент здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, у тому числі у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з керуванням транспортними засобами.
Департамент відповідно до пунктів 6, 7 розділу V Положення є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його діяльності.
На підставі п. п. 41 п. 6 Розділу І Положення Департамент бере участь у судових справах у порядку самопредставництва через керівника, а також уповноважених працівників підрозділу правового забезпечення апарату Департаменту та підрозділів правого забезпечення його територіальних (відокремлених) підрозділів.
Територіальні (відокремлені) підрозділи Департаменту, як унормовано цим же пунктом, беруть участь у судових справах у порядку самопредставництва через своїх начальників, а також уповноважених працівників підрозділів правового забезпечення територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту.
Одним із територіальних підрозділів Департаменту патрульної поліції за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Управління патрульної поліції в Харківській області.
Підпунктом 41 п. 6 Розділу І Положення передбачено можливість участі у судових справах територіальних підрозділів Департаменту, тобто їх процесуальну правосуб'єктність.
Отже, у зазначеній справі належними відповідачами є не поліцейський, котрий прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а державні органи, від імені яких він здійснює свої повноваження - Департамент патрульної поліції та Управління патрульної поліції у Харківській області як територіальний (відокремлений) підрозділ Департаменту.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 169 КАС України встановити позивачу строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків - пред'явлення позову до належного відповідача, тобто уповноваженого органу (органів) Національної поліції як суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Півненка Ігоря Валентиновича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без руху.
Встановити строк 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначеного у ній недоліку - пред'явлення позову до належного відповідача.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху, в установлений строк така заява повертається особі, котра її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й оскарженню не підлягає.
Суддя М. Л. Глос