Справа № 515/1370/25
Провадження № 3/515/1732/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
21 жовтня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
25 серпня 2025 року о 20:03 год по вул. Іванова, 28 в с. Спаське Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Opel Movano», державний номерний знак НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 "а" Правил дорожнього руху України та допустив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, крім того повідомлявся шляхом направлення судових повісток у вигляді смс-сповіщення.
Поштова кореспонденція, яка направлялась на адресу відповідача, повернута до суду із відміткою поштової служби «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постанови Верховного Суду від27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (постанова Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18).
Суд виконав обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи та приймаючи до уваги практику Верховного Суду, щодо питання оповіщення учасника справи про розгляд справи, вважає, що ОСОБА_1 є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
З метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, датованим 26 серпня 2025 року серією ЕПР1 № 434244, заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушник не зазначив; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5307296 від 25.07.2024 року, відповідного до якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП за накладенням штрафу на користь держави; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5571834 від 26.08.2024 року, відповідного до якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП за накладенням штрафу на користь держави; копіями протоколами серії ЕПР1 № 434208 від 25.08.2025 року та серії ЕПР1 №434265 від 26.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП;
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не отримував водійського посвідчення.
Разом з тим, суд враховує наступне.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, Верхорвний Суд виснував, що у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за належне призначення стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років (незважаючи на відсутність у порушника такого спеціального права) та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст 40-1, 126 ч.5, 283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн (сорок тисяч вісімсот грн) в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня отримання даної постанови, шляхом його внесення за наступними реквізитами: Одеська область, отримувач:ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код ЄДРПОУ:37607526, банк отримувача:Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ: 21081300
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) судовий збір в сумі 605,60 грн за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету22030106.
У разі не сплати правопорушником даного штрафу в установлений строк, стягнути з нього подвійний розмір штрафу, визначений цією постановою, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя К. І. Олійник