Справа № 584/789/25
Провадження № 2-а/584/33/25
Іменем України
21.10.2025 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,
за участю: секретаря - Кравченко А.Ю.,
представника заявника - Сопової В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Путивль за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 червня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 склав постанову №1429 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 5 червня 2025 року о 14 год. 00 хв. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи оповіщеним про необхідність прибуття 5 червня 2025 року, відповідно до отриманої ним повістки №1795 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період, чим порушив вимоги абз.2 ч.1 та абз.2 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, є протиправним та необґрунтованим, оскільки про необхідність з'явитись 5 червня 2025 року до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 він був необізнаний. 13 червня 2025 року він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де відносно нього склали протокол про адміністративне правопорушення та повідомили, що розгляд справи відбудеться о 11 год. 00 хв. 20 червня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а він зазначив, що особисті пояснення надасть при розгляді справи. 19 червня 2025 року він направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання про закриття провадження у справі, оскільки до протоколу було долучено лише аркуш доведення та роз'яснення прав, копія його паспорта та повістку на його ім'я, однак не долучено корінця розписки в якому зазначено про отримання ОСОБА_1 вказаної повістки, а також зазначено мету виклику - уточнення даних, а вказана підстава не передбачена Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, не зважаючи на його клопотання, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 при розгляді постанови про адміністративне правопорушення повно та всебічно не з'ясував усі обставини справи, та не надав жодного доказу наявності адміністративного правопорушення, позивач просить визнати цю постанову протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій позовні вимоги не визнав, справу просив розглядати у його відсутність (а.с.26).
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 5 червня 2025 року ОСОБА_1 отримав повістку №1795 про необхідність прибуття 5 червня 2025 року о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період (а.с.32).
13 червня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, відносно останнього, за фактом того, що ОСОБА_1 5 червня 2026 року о 14 год. 00 хв. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи своєчасно оповіщеним про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних, чим порушив вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абх.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.10).
При складанні вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 письмово зазначив, що особисті пояснення ним будуть надані при розгляді справи.
Також зазначено, що до протоколу додаються аркуш доведення та роз'яснення прав, копія паспорта громадянина України, копія повістки №1795.
Як вбачається з вказаного протоколу, ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, а також йому було роз'яснено його права, що підтверджується його підписами у вказаному протоколі та аркуші доведення та роз'яснення прав (а.с.30).
19 червня 2025 року ОСОБА_1 направив на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання про закриття провадження у справі, оскільки до протоколу було долучено лише аркуш доведення та роз'яснення прав, копія його паспорта та повістку на його ім'я, однак не долучено корінця розписки в якому зазначено про отримання ОСОБА_1 вказаної повістки, а також зазначено мету виклику - уточнення даних, а вказана підстава не передбачена Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.12-13,16).
20 червня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №1429 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. по справі про адміністративне правопорушення, за те, що ОСОБА_1 5 червня 2025 року о 14 год. 00 хв. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи оповіщеним про необхідність прибуття 5 червня 2025 року, відповідно до отриманої ним повістки №1795, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період, чим порушив вимоги абз.2 ч.1 та абз.2 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.17).
Як вбачається з витягу від 30 травня 2025 року із застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 мав відстрочку до 7 серпня 2028 року на підставі п.13 ч.1 ст.23, при цьому зазначено дату проходження ВЛК - 8 травня 2023 року (а.с.14).
Крім того, відповідно до витягу від 20 червня 2025 року із застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 має відстрочку до 5 лютого 2026 року у зв'язку з бронюванням, при цьому зазначено дату проходження ВЛК - 19 червня 2025 року (а.с.7).
З цим порушенням позивач не згоден, про що він зазначає в адміністративному позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Відповідно до п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
- вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За визначенням у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст.ст.7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява №18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Відповідно до ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Частинами 1-3 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, згідно зі ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Суд може збирати докази з власної ініціативи відповідно до ч.4 ст.9 КАС України.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст.90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з наданої відповідачем копії протоколу про адміністративне правопорушення від 13 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 , у ньому вже зазначено номер - 1429, а також доповнено список додатків до протоколу - копія розписки до повістки №1795 та постанова по справі про АП (а.с.28-29).
Ухвалою від 8 вересня 2025 року Путивльським районним судом Сумської області витребовувалися з ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості щодо опису документів, що містяться у справі АП №1429, відомості про отримання клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, відомості про постанову, яка зазначена як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, а також відомостей щодо наявності розбіжностей щодо зазначених додатків в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.48).
Відповідачем було надано відповідь, що 20 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було отримано клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, і начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наявних доказів розглянув справу та виніс постанову №1429. Стосовно розбіжностей у протоколі про адміністративне правопорушення відомості відсутні (а.с.58).
З наданих суду доказів неможливо встановити підставу притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки в повістці №1795 від 5 червня 2025 року зазначено причину прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 та оспорюваній постанові - проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період, а у протоколі про адміністративне правопорушення 15 червня 2025 року - для уточнення військово-облікових даних.
Крім того, як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення, наданої позивачем та копії протоколу про адміністративне правопорушення, наданої представником відповідача, містяться розбіжності, і їх наявність відповідачем не роз'яснена, що може свідчити, що вказані додатки були відсутні на момент складання протоколу, і доповнення внесені після вручення копії протоколу ОСОБА_1 .
Також, відповідачем не надано суду доказів того, що оспорювана постанова направлялась позивачу.
Це дає підстави для висновку про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, аналіз викладених правових норм та обставин справи, з урахуванням встановлених порушень при притягненні до адміністративної відповідальності позивача, дає підстави для висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП слід закрити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ч.3 ст.210-1, ст.ст.222, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 243- 246, 250, 271, 286 КАС України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), задовольнити.
Скасувати постанову №1429 від 20 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.І.Данік