Справа № 582/1245/25
Провадження № 2/581/454/25
про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2025 року сел. Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінський О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
17 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Недригайлівського районного суду Сумської області з позовом та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня розірвання шлюбу (11 лютого 2025 року) пред'явленого позову і до досягнення повноліття.
Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 22 вересня 2025 року справу передано на розгляд до Липоводолинського районного суду Сумської області за підсудністю.
16 жовтня 2025 року справа надійшла до Липоводолинського районного суду Сумської області.
Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
У відповідності до частин 1, 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення.
І. Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У постанові Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі №359/10050/19 викладено висновок про те, що «обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти».
В позовній заяві позивач вказує, що неповнолітні діти проживають разом з нею та знаходиться на її утриманні, однак жодних належних доказів цього не надає. Відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб в АДРЕСА_1 не є належним доказом проживання дітей з позивачем, оскільки фактичним місцем проживання позивача зазначено АДРЕСА_2 .
ІІ. Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Частиною 2 статті 191 СК України передбачено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Позивачем у позові ставиться питання про стягнення аліментів на утримання дітей, проте часом, з якого слід стягувати аліменти зазначає день розірвання шлюбу та момент пред'явлення позову, що саме по собі суперечить одне одному.
ІІІ. Крім того, судом встановлено, що рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 2 грудня 2024 року.
Наявність двох протилежних рішень про стягнення аліментів на утримання дітей суперечить такій засаді цивільного судочинства як обов'язковість судових рішень.
У зв'язку з цим позивачу слід заявити позовну вимогу про припинення стягнення виконання рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року про стягнення аліментів.
ІV. Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивачу необхідно додати до позовної заяви копії документів належної якості та засвідчені належним чином власним підписом відповідно до кількості відповідачів. Обов'язок позивача надавати докази разом із позовною заявою закріплено в частині 2 статті 83, частині 5 статті 177 ЦПК України.
На підставі вищезазначеного вважаю за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, які можуть бути усунуті в спосіб надання до суду уточненої позовної заяви та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, який відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у зв'язку з наявністю виявлених недоліків позов слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вказаних недоліків тривалістю десять днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків тривалістю 10 (десять) днів із дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Кузьмінський