Справа № 592/14359/24
Провадження № 1-кп/592/239/25
21 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12024205520001125, відомості за яким 16.07.2025 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе, Тростянецького р-ну, Сумської обл. , який не має постійного місця реєстрації проживання, який тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який тимчасово не працює та ніде офіційно не працевлаштований, неодруженого, який має професійно-технічну освіту (зі слів) , українця, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, військовозобов'язаного (зі слів) , РНОКПП (відомості про отримання відсутні) , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора: ОСОБА_6 , обвинуваченого: ОСОБА_5 , -
13.07.2024 близько 14:00 ОСОБА_5 знаходився поблизу буд. 47 по пр-ту Перемоги в м. Суми. У цей момент за вказаною адресою знаходився раніше йому знайомий ОСОБА_7 . В ході спілкування між ними виникла словесна сварка з побутових питань. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний протиправний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому, ОСОБА_5 наніс один удар кулаком лівої руки в праве око потерпілому ОСОБА_7 . Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 тілесне ушкодження у виді синця в ділянці правого ока, яке, згідно висновку судово-медичного експерта № 1253 від 30.07.2024, є легким тілесним ушкодженням. На підставі вищевикладеного, своїми умисними протиправними діями, які виразилися в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду про те, що 13.07.2024 року він дійсно умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 за обставин, які викладені в обвинувальному акті. Він просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого злочину та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи “Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.
При цьому суд керувався принципом “поза розумним сумнівом» , зміст якого сформульований в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кобець проти України» (“Kobets v. Ukraine» ) від 14.02.2008 року, заява № 16437/04. Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або за відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зіставивши ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і встановлені судом ознаки злочинних діянь, вчинених ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, вчинене ОСОБА_5 , згідно ч. 2 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, відносяться до категорії кримінальних проступків.
Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (із змінами, внесеними згідно з Постановами Верховного Суду України № 18 від 10.12.2004 року, № 8 від 12.06.2009 року, № 11 від 06.11.2009 року) , згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03#Text) .
Як особа обвинувачений ОСОБА_5 характеризується наступним чином.
Не має постійного місця реєстрації проживання (а. п. 1) .
Тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а. п. 1) .
Має професійно-технічну освіту (зі слів) (а. п. 1) .
Раніше несудимий в силу ст. 89 КК України (а. п. 1, 53, 54) .
Військовозобов'язаний (зі слів) (а. п. 1) .
Є особою середнього віку (а. п. 1, 54-56) .
Задовільно характеризується за місцем тимчасового проживання (а. п. 50) .
Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 01-17/01/178 від 26.07.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під медичним наглядом у лікарів-наркологів комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» не перебуває (а. п. 51) .
Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласна клінічна спеціалізована лікарня» № 1445п/01-11 від 23.07.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований/проживає за адресою: АДРЕСА_2 , під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра не перебуває (а. п. 52) .
Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (із змінами і доповненнями) , згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття (а. п. 2) ; - активне сприяння розкриттю кримінального проступку (а. п. 2) ; - повне визнання своєї вини у вчиненні кримінального проступку.
Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - щире каяття обґрунтовується тим, що таке каяття є добровільним, тобто таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - активне сприяння розкриттю злочину обґрунтовується тим, що таке сприяння є добровільним, тобто таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.
Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, думку прокурора, думку обвинуваченого, переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді штрафу. Розмір штрафу суд визначає залежно від тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушенняь, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не слід обирати.
Потерпілий ОСОБА_8 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 ані під час досудового розслідування, ані до початку розгляду справи по суті пред'явлений не був (а. п. 2) .
Речоі докази в кримінальному провадженні відсутні (а. п. 2) .
Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта відсутні (а. п. 2) .
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувалися (а. п. 2) .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 615 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50-53, 125 КК України, -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. .
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1