Справа № 591/11899/25 Провадження № 4-с/591/34/25
про залишення без руху
21 жовтня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в особі: головуючого судді Косар А. І. розглянув матеріали скарги адвоката Турченка Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця, суб'єкт оскарження: Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Питання, що вирішується цією ухвалою:
У жовтні 2025 року в системі Електронний суд адвокат Турченко Сергій Петрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду скаргу на бездіяльність державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Скарга представника заявника мотивована тим, що в липні 2025 року при поданні документів щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналася про наявність арешту на належний їй об'єкт нерухомого майна - квартиру у АДРЕСА_1 , який був накладено на підставі постанови державного виконавця Зарічного ВДВС СМУЮ Галушки С. І. від 29.05.2008, серії АК № 086772.
Заявник та її представник адвокат Турченко С. П. двічі зверталися до Зарічного ВДВС у м. Суми щодо скасування накладеного арешту, але їм було відмовлено з тих підстав, що у відділі відсутні дані про наявність виконавчого провадження стосовно заявника.
Враховуючи викладене заявник просила:
1) Зобов'язати державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме, з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження:7376502, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця Зарічного ВДВС СМУЮ Галушки С. І. від 29.05.2008, серії АК № 086772, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
2) Для правильного вирішення справи витребувати від Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ:40211137, проспект Перемоги, 6, м. Суми, 40020) інформацію та копії документів щодо підстав накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця Зарічного ВДВС СМУЮ Галушки С. І. від 29.05.2008, серії АК № 086772
Розглянувши матеріали скарги та додані до неї документи, суд доходить наступних висновків.
Перш за все варто зауважити, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ із метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави - частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України /надалі - ЦПК/.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2025 року у справі № 207/3013/20
У абзаці 2 пункту 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» судам роз'яснено, що, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.
Повертаючись до обставин цієї справи, варто зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень Тобто, з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав ЦПК передбачає спеціальні форми реагування, зокрема розділом VІІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в цивільних справах. (див. постанови Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 207/3019/17 (провадження № 61-4142св24), від 10 грудня 2024 року в справі № 755/7196/22 (провадження № 61-12242св23) та ін.).
Відповідно до статті 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, статтею 447 ЦПК та статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 815/4483/16).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначено, що "завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим".
Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Так, подана скарга стосується оскарження бездіяльності державного виконавця щодо не здійснення дій по скасуванню арешту на належний заявнику об'єкт нерухомого майна. Однак заявник не зазначає який саме суд розглянув справу як суд першої інстанції, що унеможливлює перевірити виконання приписів статті 447 ЦПК.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.03.2021 у справі № 766/17333/20-ц, скарга на рішення, дії, бездіяльність державних, приватних виконавців має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями 175 176, 448 ЦПК, та містити відомості, зазначені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини третьої статті 448 ЦПК скарга повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;
5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;
7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
З огляду на вищевикладене, подана скарга на дії/бездіяльність органу примусового виконання рішень не відповідає вимогам пп. 3, 4, 6, 8, 9 частини третьої статті 448 ЦПК.
У постанові Верховного суду від 10.03.2021 у справі № 766/17333/20-ц, суд наголосив, що розділ VII ЦПК «Судовий контроль за виконанням судових рішень» - це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ.
А тому, до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі розгляду скарги на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20, провадження № 61-15520св20; від 17 лютого 2021 року у справі № 569/13160/20, провадження № 61-15478св20.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стст. 175 і 176 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК).
Оскільки дану скаргу подано без додержання вимог, викладених у статті 448 ЦПК, заявнику необхідно усунути вказані судом недоліки та надати суду докази на їх (усунення недоліків) підтвердження.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху для виконання заявником вищенаведених вимог у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 175, 177, 185, 448 Цивільного процесуального кодексу України, -
Скаргу адвоката Турченка Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця, суб'єкт оскарження: Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, скарга вважається поданою вдень первісного її подання до суду. У разі не усунення у вказаний строк недоліків, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. І. Косар