Справа № 577/5140/25
Провадження № 1-кп/574/174/2025
21 жовтня 2025 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12025200450000624 від 16.06.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовослужбовця, навідника зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.02.2024 № 253 матрос ОСОБА_3 призначений на посаду навідника зенітного кулеметного відділення зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 .
16.06.2025 року близько 05 год. 25 хв. у ОСОБА_3 , який перебував у будинку по АДРЕСА_2 під час спілкування з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 - солдатом ОСОБА_6 на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, вийшов із будинку та попрямував до приміщення літньої кухні, де взяв зі столу кухонний ніж. В подальшому ОСОБА_3 , тримаючи ніж у правій руці, здійснив один удар лезом ножа у ліве стегно ОСОБА_6 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у виді колото-різаної рани лівого стегна зі ушкодженням тканин та судин, що ускладнилось розвитком крововтрати (масивної або гострої), яке має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Внаслідок нанесеного ОСОБА_3 тілесного ушкодження, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07 год. 49 хв. від гострої крововтрати ОСОБА_6 помер в реанімаційному відділенні КЗ "Конотопська ЦРЛ ім. ак. Давидова".
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що проходить військову службу на посаді навідника зенітно-ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 . 16.06.2025 року близько 05 год. у місті тимчасового розташування його військового підрозділу у будинку по АДРЕСА_2 , в нього вини конфлікт з ОСОБА_6 , який також проходив військову службу у вказаній частині та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, постійно ображав та чіплявся до нього та інших військовослужбовців. Маючи намір покарати ОСОБА_6 , він вийшов з кімнати будинку та пішов на кухню, де взяв кухонний ніж, яким наніс останньому один удар в область стегна біля сідниці. В подальшому, побачивши велику кількість крові у ОСОБА_6 , він зрозумів, що накоїв та почав накладати йому на рану турнікет, поки інші військовослужбовці викликали медиків. Після цього він разом з іншими військовослужбовцями на автомобілі повіз потерпілого на зустріч військовим медикам, які його доставили в лікарню. На наступний день від працівників поліції він дізнався, що ОСОБА_6 помер у лікарні.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і сторонами кримінального провадження не оспорюються.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, приймаючи до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого ним діяння, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, та матеріалів необхідних для вирішення питання про долю речових доказів та процесуальних витрат.
При цьому судом було з'ясовано правильність розуміння учасниками провадження змісту цих обставин, не встановлено сумнівів у добровільності їх позиції та роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За наведеного, суд приходить до висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України.
При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, згідно зі ст.12 КК України є умисним тяжким злочином.
Обвинувачений є військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, за місцем служби характеризується негативно.
В якості обставин, що пом'якшують покарання суд враховує активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у сприянні встановленню істини у справі, щире каяття обвинуваченого, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин та висловлює жаль з приводу скоєного.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, за який санкція статті передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, дані про його особу, позицію потерпілої, який не має до обвинуваченого будь-яких претензій, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.121 КК України.
Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі покарання, передбаченого законом, судом не встановлено.
Враховуючи, що суд призначає обвинуваченому реальне покарання в виді позбавлення волі на тривалий строк, а також тяжкість вчиненого ним злочину, з метою забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та виконання вироку суду, суд вважає за доцільне обраний останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_3 підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 16.06.2025 року до дня набрання даним вироком законної сили із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи в сумі 4457 грн.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.
Відповідно до положень ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт накладений на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 366-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній тримання під вартою.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з 16.06.2025 року до дня набрання даним вироком законної сили із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання 16.06.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.06.2025 року, на майно, вилучене 16.06.2025 року, та накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2025 року, на майно, вилучене 18.06.2025 року, скасувати.
Речові докази по справі: пляшку з горілки «Зелена Традиція», 0,5 л.; каремат з нашаруванням речовини бурого кольору, належний ОСОБА_6 ; змиви речовини бурого кольору з ліжка; кейс із навушників із нашаруванням речовини бурого кольору, належний ОСОБА_6 ; змив речовини бурого кольору з підлоги будинку; гумовий тапок 39 розміру з нашаруванням речовини бурого кольору, належний ОСОБА_6 ; дві пусті пляшки з-під горілки «Прайм», 0,7л.; ніж туристичний, належний ОСОБА_3 ; спальний мішок із нашаруванням речовини буро кольору, належний ОСОБА_6 ; труси чоловічі типу «боксери» із пошкодженням у виді порізу шириною 2 см, просякнуті речовиною бурого кольору, належні ОСОБА_6 ; штани чорні спортивні із пошкодженням у виді порізу шириною 2 см, просякнуті речовиною бурого кольору, належні ОСОБА_6 ; тапки гумові кольору олива із нашаруванням біологічного матеріалу, належні ОСОБА_3 ; рушник з плямами речовини бурого кольору, належний ОСОБА_7 ; кофту флісову синього кольору із замком, належну ОСОБА_3 ; два ножі, що мають обмотані ізолентою руків'я, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, після набрання вироком законної сили знищити.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же самий строк з моменту вручення його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1