Справа № 573/1612/25
Номер провадження 2/573/491/25
21 жовтня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07.08.2025 ТОВ «Кошельок» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, в якому вказує, що 27.10.2021 між товариством і відповідачкою укладено кредитний договір №3318314087-503787, на підставі якого остання отримала кредит у сумі 7000 грн строком на 20 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 2,2% на добу. У зв'язку з тим, що відповідачка продовжила користуватися кредитними коштами після вказаного періоду, строк кредитування за умовами договору було продовжено на 90 днів з 16.11.2021 до 13.02.2022. Але відповідачка належним чином взяті на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 18863 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 11863 грн - заборгованість по відсотках.
Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 04.09.2025 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
28.08.2025 до суду надійшов відзив представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Мартинюк М.Р., в якому вона вказує, що заявлена позивачем сума процентів до стягнення не ґрунтується на умовах кредитного договору, строк якого становив 20 днів, та з 16.11.2021 у позивача припинилося право нараховувати відсотки, а ОСОБА_1 не подавала заяву про продовження строку дії договору. Розмір процентів за 20 днів за умовами договору становить 3080 грн. Фактично ОСОБА_1 на погашення заборгованості сплатила 5077 грн, а тому в неї наявна тільки заборгованість за тілом кредиту в сумі 5003 грн, що й підлягає стягненню на користь позивача. Також представник відповідачки вказує, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є суттєво завищеною та неспівмірною з наданими послугами, складністю справи, а тому підлягає зменшенню з 10000 грн до 2564 грн 32 коп.
25.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких останній просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Кошельок» - Гурський Г.Ю. не з'явився. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 4, 30, 45).
Відповідачка ОСОБА_1 , її представник - адвокат Мартинюк М.Р. у судове засідання також не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 32). Остання подала клопотання про розгляд справи без їх участі (а. с. 22, 46).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 27.10.2021 між ОСОБА_1 і ТОВ «Кошельок» у режимі онлайн укладено договір №3318314087-503787 про надання коштів у позику, у тому числі й на умовах фінансового кредиту, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 7000 грн на строк 20 днів (лояльний період) з 27.10.2021 по 15.11.2021 та зобов'язала повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитом на умовах визначених договором (а. с. 6 зв. - 9).
Відповідно до п. 1.3.2, 1.3.3, 2.3 проценти за користування кредитом: 3234 грн, які нараховуються за ставкою 2,2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1 цього договору, тобто - 20 днів.
Як вбачається з п. 3.5, 3.5.1, 3.5.2 сторони погоджуються, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановлении? п. 2.1 договору або додатковими угодами між сторонами зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. 3.4 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме: 2,2% за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту.
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.3.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування.
При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можливо вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати в бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах процентної ставки, передбаченої цим договором, а можливість отримання знижки забезпечена для позичальника лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором.
Згідно з п. 3.1, 3.6 - 3.9 договору проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.
Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах:
- зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду;
- з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% у день від суми кредиту за кожен день користування ним;
- з наступного дня після закінчення лояльного періоду відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 3.11 договору погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово пеня, прострочені проценти, проценти, а в наступну чергу - сума кредиту.
Згідно з п. 4.1.1, 4.1.3 кредитного договору вчасно здіи?снювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка платежів.
У випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.
Цього ж дня між ТОВ «Кошельок» і ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту до договору №3318314087-503787 і додаток №1 до договору, а саме: графік розрахунків по 15.11.2021, в якому також було передбачено, що в разі користування кредитом понад строк, вказании? у п. 1.2 договору, до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою, у порядку, передбаченому договором (а. с. 6, 9).
27.10.2021 ТОВ «Кошельок» переказало на картку ОСОБА_1 7000 грн за договором №3318314087-503787 (а. с. 12, 12 зв., 49-60).
ОСОБА_1 , скориставшись кредитними коштами, не виконує належним чином умови договору, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 18863 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11863 грн - заборгованість за відсотками (а. с. 10).
Як вбачається з розрахунку заборгованості вона обрахована за період з 27.10.2021 по 13.02.2022, тобто за 110 днів, за ставкою 2,2% на день від суми кредиту, за перші 20 днів проценти обраховувалися в межах лояльного періоду, передбаченого кредитним договором, а за решту 90 днів - як за продовжений строк користування кредитом. У межах лояльного періоду ОСОБА_1 погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, лише 23.11.2021 вона сплатила 4008 грн, 26.11.2021 - 50 грн, 01.12.2021 - 1019 грн, що разом складає 5077 грн, які були зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками.
Розмір нарахованих відсотків та строк їх нарахування відповідає умовам кредитного договору.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, яка діяла на час укладення кредитного договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Саме такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Таким чином, сторони в кредитному договорі, а саме: у п. 3.6, передбачили можливість настання відкладальної обставини (продовження позичальником користування кредитом після закінчення лояльного періоду) та у зв'язку з цим продовження строку правомірного використання кредитних коштів не більше ніж на 90 днів.
Тому доводи представника відповідачки про нарахування процентів поза строком кредитування, спростовуються умовами кредитного договору, погодженого сторонами та обов'язковими до виконання, та є необґрунтованими.
Доводи представника відповідачки про те, що в першу чергу повинна була погашатися основна сума боргу є безпідставними та суперечать умовами договору і ст. 534 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» необхідно стягнути 18863 грн заборгованості по кредитному договору, яка складається з: 7000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 11863 грн заборгованості за відсотками.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі 686/28627/18.
Судом встановлено, що 12.02.2025 між ТОВ «Кошельок» і адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (а. с. 15 зв.).
20.06.2025 між ТОВ «Кошельок» і адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» підписано додаток до договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, відповідно до якого адвокатське бюро зобов'язалося надати товариству правничу допомогу щодо стягнення в судовому порядку з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3318314087-503787 від 27.10.2021, вартість надання правової допомоги в суді першої інстанції сторонами була погоджена в розмірі 10000 грн (а. с. 16).
Згідно з п. 1.2 вказаного додатку розмір гонорару (винагороди) підлягає сплаті замовником виконавцю не пізніше 10 банківських днів від дати винесення судом рішення, але не раніше повідомлення адвокатам про даний факт.
Відповідно до ч. 4 - 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Мартинюк М.Р. заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з урахуванням складності справи, її малозначності, виконаних адвокатом робіт до 2564 грн 32 коп.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн є неспівмірними зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з відповідачки становить надмірний тягар для останньої, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а тому дійшов висновку, що реальні витрати позивача на правничу допомогу становлять 2600 грн.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 5022 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з 2422 грн 40 коп. сплаченого судового збору та 2600 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, код ЄДРПОУ 40842831) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 18863 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн заборгованості за кредитним договором №3318314087-503787 від 27.10.2021, 5022 (п'ять тисяч двадцять дві) грн 40 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -