Справа № 523/14179/24
Провадження №2/523/2814/25
"13" жовтня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання: Павлова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/14179/24 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
Представник позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 11.09.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Другим Суворовським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб за актовим записом № 253. Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по цивільній справі № 523/5787/15-ц від 12.05.2015 року, шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано. Так, 11.03.2016 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Малолітня дитина ОСОБА_5 проживає із позивачкою. Відповідач близько дев'яти років не приймає участі у вихованні та утриманні дитини. ОСОБА_2 не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться дитиною та її станом здоров'я. Відповідач проявляє повну байдужість до дитини.
Оскільки, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виховання своєї доньки, не приймає жодної участі в житті дитини, не турбується про її фізичний та духовний розвиток, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, та в цілому не виконує свої батьківськи обов'язки по догляду за дитиною, всю турботу про дитину позивачка несе самостійно, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження від 17.04.2025 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 12.08.2025 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась. Однак, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за вказаною адресою відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Однак, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І.В., зареєстрована в реєстрі за № 2066 від 22.07.2024 року, в якій відповідач не заперечує проти прийняття органом опіки та піклування висновку та судом рішення про позбавлення його батьківських прав відносно його доньки.
Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, сповіщався судом про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
По справі встановлено, що 11.09.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Другим Суворовським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб за актовим записом № 253.
Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 10.09.2012 року.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси в рамках розгляду цивільної справи № 523/5787/15-ц від 12.05.2015 року, шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищезазначеного рішення.
Так, 11.03.2016 року ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_2 від 11.03.2016 року.
Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5 проживає з позивачкою та знаходиться на її повному утриманні. Дана обставина відповідачем спростована не була.
З наявного в матеріалах справи висновку органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № Т - 2200 від 12.11.2024 року, орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також вищевказаним висновком встановлено, що відповідно до Витягу з реєстру Одеської територіальної громади № 2024/003784357 від 16.04.2024 року, малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 із 03.06.2016 року.
Матір'ю малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , було укладено декларацію від 29.06.2023 року № 0001-Н248-ЕТА0 із лікарем-педіатром КНП «Дитячий консультативно-діагностичний центр імені академіка Б.Я. Резніка» Одеської міської ради - ОСОБА_6 .
Згідно медичного висновку № 118 від 31.10.2017 року, наданого КУ «Дитяча міська поліклініка № 6» Одеської міської ради, малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має сахарний діабет 1-го типу.
КНП «Дитяча міська поліклініка № 6» Одеської міської ради було розроблено індивідуальну програму реабілітації дитини-інваліда № 80/23 від 31.10.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано УСЗН в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради посвідчення щодо призначення державної соціальної допомоги на дитину-інваліда Серії НОМЕР_5.
Згідно з характеристикою, наданою Одеським ліцеєм № 43 Одеської міської ради від 29.07.2024 року, малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 6-Д класі вищезазначеного закладу. Навчальні досягнення достатнього рівня. На уроках завжди уважна, активна, творча, сумлінно виконує домашнє завдання, допомагає товаришам, вміє працювати в команді. Брала участь у громадському житті класу, у роботі учнівського самоврядування. Правил поведінки дотримується. Ліцей в період очного навчання відвідувала постійно. Зараз знаходиться на сімейній формі навчання, і так само відповідально ставиться до процесу здобуття знань. Мати, ОСОБА_1 , приділяє значну увагу вихованню доньки, підтримує постійний зв'язок з класним керівником, цікавиться успіхами. Ніколь, бере дуже активну участь у житті класу та ліцею, була Головою батьківського комітету. Батько, ОСОБА_2 , жодного разу не з'являвся та не цікавиться успіхами доньки.
Відповідно до Повного витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України № ВР-004519586, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 25.07.2024 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Згідно Довідки, наданою КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради № 3064 від 04.09.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з даними архіву, реєстратури та картотеки Центру не значиться. На психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.
Згідно Довідки, наданою КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради № 554 від 04.09.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без проявів психічних розладів.
Згідно Довідки КНП «Одеський обласний центр соціально-значущих хвороб Одеської обласної ради» № 3356 від 10.09.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку з приводу активної форми туберкульозу не перебуває.
Відповідно до Довідки, наданої Департаментом надання адміністративних послуг № 723 РА/01-31 від 26.09.2024 року, відсутня будь-яка інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території міста Одеси.
Згідно з листом, наданим Державною установою «Одеський слідчий ізолятор» № 5/6-17651 від 07.10.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в установі раніше не утримувався та станом на 01.10.2024 року не утримується.
Так, 24.09.2024 року спеціалістами відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання та бесіди ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого було встановлено, що здійснити акт обстеження та провести бесіду вдалося з його матір'ю - ОСОБА_7 , за результатами якої було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надав нотаріальну згоду.
Окрім того, 20.09.2024 року спеціалістами відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт обстеження умов проживання, відповідно до якого встановлено, що квартира розміщена на 2-му поверсі 2-х поверхового будинку, складається з 4-х кімнат, загальна площа становить 86 кв.м., житлова площа становить 70 кв.м. Кімнати облаштовані необхідною побутовою технікою та меблями, санітарно-гігієнічний стан - задовільний. Газо, водопостачання, опалення централізоване. У малолітньої ОСОБА_5 є окрема кімната з спальним місцем. Є місце для навчання, ноутбук, шафа, одяг та взуття відповідного віку та сезону. Створені належні умови для навчання та всебічного розвитку.
Спеціалістами відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було проведено акт бесіди із малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за згодою та в присутності матері, ОСОБА_1 , згідно якої було встанволено, що малолітня ОСОБА_5 не заперечує проти позбавлення батьківських прав її батька ОСОБА_2 . Малолітня не хоче спілкуватися з батьком, вона його боїться, він не приймає участі у її вихованні, матеріально не забезпечує, не цікавиться її життям та здоров'ям. Всім необхідним забезпечує мати.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно принципів, закріплених ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно приписів ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів.
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Так, Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.
Під час розгляду даної справи суд дійшов обґрунтованого висновку, що таке втручання спрямоване на захист прав і свобод малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно, воно має законну мету у розумінні пункту 2 статті 8 Конвенції.
Статтею 9 Конвенції про права дитини встановлено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
При цьому, встановленні під час розгляду даної справи обставини переконують суд у тому, що відповідач ОСОБА_2 взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо своєї малолітньої доньки. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, зазначені обставини дають суду обґрунтовані підстави для переконання, що через тривалий час окремого проживання між відповідачем та дитиною втрачено родинні зв'язки та розуміння їх вікових психологічних особливостей. Батько дитиною не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до дитини, що розцінюється судом як свідоме нехтування своїми обов'язками.
Крім того, така поведінка батька суперечить принципам Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 (принцип 6), в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Вказані принципи відповідач, як батько, нехтує, оскільки ухиляється від виконання своїх обов'язків батьків по вихованню малолітньої доньки.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не займається її вихованням, не піклується, матеріально не забезпечує, під час розгляду справи не проявив інтересу до стану її здоров'я, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком малолітнього сина, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до приписів ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання, однак, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч. 4 ст. 169 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 164, 166, 170, 182, 183 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір в розмірі в розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20 коп.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер