Справа № 481/724/25
Провадж.№ 2/481/379/2025
іменем України
13.10.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Вжещ С.І.,
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
15.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просила позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; судові витрати покласти на відповідача.
Позивач свої вимоги мотивувала тим, що вона та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між ними розірвано. З літа 2013 року ОСОБА_2 проживає окремо від них та має іншу сім'ю. У жовтні 2013 року вона звернулась до суду із заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання їхнього сина - ОСОБА_3 . Протягом дванадцяти років життя дитини батько ОСОБА_2 не приймав участі у вихованні, піклуванні та розвитку дитини. Дуже часто були заборгованості по аліментам. ОСОБА_4 самоусунувся від виховання та спілкування з сином. Весь час про сина піклувалась вона, з підтримкою своєї матері - ОСОБА_5 та її чоловіка - ОСОБА_6 .
В силу вимог ст.14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду від 15.05.2025 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.
16.05.2025 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви.
22.05.2025 року від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 23.05.2025 року відкрито провадження та призначено вказану справу в порядку загального позовного провадження до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 10:00 годину 23.06.2025 року.
23.06.2025 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання про долучення письмових доказів.
Ухвалою судді від 25.06.2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про долучення письмових доказів по справі задоволено. Прийнято письмові докази, надані позивачем ОСОБА_1 23.06.2025 року, а саме: довідку № 315 видану директором Середньої загальноосвітньої школи № 69 м. Києва Власенко О. від 16.06.2025 року; характеристику на учня 9-А класу Середньої загальноосвітньої школи № 69 м. Києва ОСОБА_3 ; подяку, оголошену ОСОБА_1 директором Середньої загальноосвітньої школи № 69 м. Києва Власенко О.
Ухвалою судді від 23.06.2025 відкладене підготовче судове засідання на 03.07.2025, у якому продовжувались перерви до 15.07.2025, 26.08.2025,16.09.2025.
Ухвалою суду від 16.09.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті, суддею одноособово на 13.10.2025 року о 10:30 год.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій справу просила слухати без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Під час підготовчого розгляду справи позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини зазначені у позові та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив справу слухати без його участі. Під час підготовчого розгляду справи в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без участі представника третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, надані під час підготовчого судового засідання, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області від 09.04.2010 року (а.с.14).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області від 16.10.2009 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 86 від 16.10.2009 року (а.с18).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.02.2023 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 04.02.2023 року зареєстрували шлюб, прізвища після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 (а.с. 19).
Крім того, судом установлено, що відповідач ОСОБА_9 з літа 2013 року не проживає разом з дитиною, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не створює дитині належних умов проживання та навчання, не займається її вихованням, не проявляє до дитини батьківської любові та уваги, яка необхідна дитині відповідного віку.
Згідно інформації про задеклароване місце проживання № 10097384, № 106096039 наданої адміністратором ЦНАП Борецькою Ю.І. 25.01.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
Згідно психолого-педагогічної характеристики учня 9-А класу СЗШ №69 м. Києва ОСОБА_3 № 200, виданої директором СЗШ №69 м. Києва Власенко О. від 20.03.2025 року матір дитини спілкується з класним керівником та вчителями, відвідує батьківські збори, приймає участь у шкільних заходах. Про батька інформація відсутня (а.с.15).
З характеристики, наданої директором ПАТ «Фірма «Авіаінвест» ОСОБА_10 від 12.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 з 2018 року винаймає житло та нежитлове приміщення в ПАТ «Фірма «Авіаінвест». У сім'ї ОСОБА_1 в складі: чоловіка - ОСОБА_6 та сина ОСОБА_3 , панує атмосфера любові, взаємоповаги, розуміння та піклування один про одного (а.с.16).
З виконавчого листа № 2/481/644/2013 виданого Новобузьким районним судом Миколаївської області по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини вбачається що з 15.10.2013 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.20-21).
Згідно висновку Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, робить висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 85-86).
Беручи до уваги вищезазначене, можна зробити висновок, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не намагається забезпечити достатній життєвий рівень дитини, не турбується про стан її здоров'я.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до положень ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст.18 Конвенції, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав та обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний та духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Згідно вимог ст.150, 155 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Пунктами 1, 2 ч.1 ст.164 СК України передбачено, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Таким чином, після повно, всебічно та об'єктивно встановлених обставин справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, та враховуючи, що відповідач не цікавиться життям та розвитком дитини, не виконує обов'язки по утриманню дитини, її матеріальному забезпеченню, не вчиняє будь-яких дій спрямованих на забезпечення фізичного і духовного розвитку дитини, її навчання, підготовки до самостійного життя, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, суд вважає необхідним позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Суду також не надано будь-яких доказів на підтвердження здійснення перешкод відповідачу у реалізації батьківських прав та обов'язків щодо дітей.
Суд роз'яснює, що згідно ч.1 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам по справі, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Крім того, стаття 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27.09.1991 року, та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 1211,20 грн. на користь позивача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: Миколаївська область, Баштанський район, с. Вівсянівка.
Третя особа: орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 41, код ЄДРПОУ 37485506.
Повний текст рішення буде виготовлений 22.10.2025 року.
Суддя С.І. Вжещ