Справа № 489/5803/25
Провадження № 1-кп/489/784/25
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Вирок
іменем України
22 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження №22025150000000018 від 21.01.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого: 21.04.2023 Вознесенським міськрайоним судом Миколаївської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 11.10.2023 Новоодеським районним судом Миколаївської області за ч. З ст. 297 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; 05.03.2025 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
ОСОБА_3 , не сприймаючи державну владу в Україні та маючи проросійську спрямованість, використовуючи мобільний телефон марки HUAWEI Y5 2018 модель DRA-L2T, розпочав особисте листування з користувачем месенджера «Telegram» під ім'ям « ОСОБА_6 » (ім'я користувача ОСОБА_7 ), в ході якого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, неодноразово, на систематичній основі, вчиняв підпали військових автомобілів.
З метою реалізації злочинного умислу та доведення його до мети ОСОБА_3 , 02.01.2025 у нічний час доби, але не пізніше 22 год. 40 хв., з метою встановлення транспортного засобу військовослужбовців Збройних Сил України, направився в напрямку вул. Чкалова у м. Миколаєві, перебуваючи навпроти будинку № 78, помітив автомобіль марки «Ford» моделі «Focus C-max», закордонний реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, з написами військового характеру, що є характерною приналежністю до військових транспортних засобів ЗСУ та перебував у користуванні військової частини НОМЕР_2 , а саме: інструктора ВЧ НОМЕР_2 тимчасово виконуючого обов'язки командира групи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому здійснюючи відеофіксацію з метою узгодження вибору транспортного засобу та подальшої передачі відеозапису «куратору» і одержання від нього грошової винагороди, з метою підготовки предметів, необхідних для вчинення злочину, у невстановлений спосіб.
Дізнавшись про наявність транспортного засобу військовослужбовців Збройних Сил України, ОСОБА_3 , перебуваючи в місті Миколаїв Миколаївської області, попередньо отримавши від куратора, з яким спілкувався в месенджері «Telegram» під ім'ям « ОСОБА_6 » (ім'я користувача ОСОБА_7 ), завдання, направлене на підпал такого транспортного засобу, підготував необхідні для вчинення злочину речі та засоби конспірації (паливно-мастильну суміш та відеокамеру телефону), вирушивши за місцем розташування автомобіля, за адресою: АДРЕСА_2 .
Того ж дня, перебуваючи у місті Миколаєві на вул. Чкалова навпроти будинку № 78, приблизно о 22 год. 40 хв., ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді створення перешкод, ускладнення маневрів Збройних Сил України, зниження ефективності військових частин Збройних Сил України в умовах воєнного стану, переслідуючи досягнення злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, підійшовши до вищевказаного автомобіля марки «Ford» моделі «Focus С-max», закордонний реєстраційний номер НОМЕР_1 , взяв заздалегідь підготовлену пляшку з легкозаймистою речовиною та почав наносити паливно-мастильну речовину в район вітрового скла, кузова та колеса правої частини автомобіля.
Після нанесення легкозаймистої речовини ОСОБА_3 , використовуючи невстановлений предмет, підпалив указану речовину, внаслідок чого відбулося займання паливно-мастильного матеріалу та контактуючих із нею поверхонь автомобіля.
Таким чином, унаслідок вчинення вищевказаних умисних дій, автомобіль марки «Ford» моделі «Focus С-max», закордонний реєстраційний номер НОМЕР_1 , повністю знищено, внаслідок чого автомобіль виведено з ладу, чим унеможливлено його подальше цільове використання.
В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою реалізації злочинного умислу та доведення його до мети, ОСОБА_3 03.01.2025 у нічний час доби, але не пізніше 19 год. 11 хв., з метою встановлення транспортного засобу військовослужбовців Збройних Сил України, направився в напрямку просп. Богоявленський у місті Миколаєві, перебуваючи навпроти будинку № 6, помітив автомобіль марки «Nissan» моделі «Теrrаnо», закордонний реєстраційний номер НОМЕР_3 , кольору хакі, що є характерною приналежністю до військових транспортних засобів ЗСУ та перебував у користуванні військової частини НОМЕР_4 , а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому здійснюючи відеофіксацію з метою узгодження вибору транспортного засобу та подальшої передачі відеозапису «куратору» і одержання від нього грошової винагороди, з метою підготовки предметів, необхідних для чинення злочину, у невстановлений спосіб.
Дізнавшись про наявність транспортного засобу військовослужбовців Збройних Сил України, ОСОБА_3 , перебуваючи в місті Миколаїв Миколаївської області, попередньо отримавши від куратора, з яким спілкувався в месенджері «Telegram» під ім'ям « ОСОБА_6 » (ім'я користувача ОСОБА_7 ), завдання, направлене на підпал такого транспортного засобу, підготував необхідні для вчинення злочину речі та засоби конспірації (паливно-мастильну суміш та відеокамеру телефону), вирушивши за місцем розташування автомобіля, за адресою: АДРЕСА_3 .
Того ж дня, перебуваючи у м. Миколаєві на просп. Богоявленський біля будинку № 6, приблизно о 19 год. 11 хв. ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді створення перешкод, ускладнення маневрів Збройних Сил України, зниження ефективності військових частин Збройних Сил України в умовах воєнного стану, переслідуючи досягнення злочинного умислу, направленого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, підійшовши до вищевказаного автомобіля марки «Nissan» моделі «Теrrano», закордонний реєстраційний номер НОМЕР_3 , взяв заздалегідь підготовлену пляшку з легкозаймистою речовиною та почав наносити паливно-мастильну речовину в район вітрового скла та капота лівої частини автомобіля, при цьому здійснюючи відеофіксацію підтвердження пошкодження транспортного засобу та подальшої передачі відеозапису «куратору» і одержання від нього грошової винагороди, у невстановлений спосіб.
Після нанесення легкозаймистої речовини ОСОБА_3 , використовуючи невстановлений предмет, підпалив указану речовину, внаслідок чого відбулося займання паливно-мастильного матеріалу та контактуючих із нею поверхонь автомобіля.
Таким чином, унаслідок вчинення вищевказаних умисних дій, автомобіль марки «Nissan» моделі «Теrrano», закордонний реєстраційний номер НОМЕР_3 , повністю знищено, внаслідок чого автомобіль виведено з ладу, чим унеможливлено його подальше цільове використання.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
22.10.2025 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України. Потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 надано письмові заяви про згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 114-1 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні, розкаявся у вчиненому. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді 6 років позбавлення волі.
Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого. Так, ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що виразилось у повідомленні ним про всі відомі йому обставини та події, які мають значення для кримінального провадження. Наявність суспільного інтересу в забезпечені швидкого досудового розслідування і судового провадження, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду справи та економії бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням. Відсутні тяжкі наслідки кримінального правопорушення. Відсутні обставини, що обтяжують покарання.
Прокурор, обвинувачений та його захисник у судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому, обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 22.10.2025 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, повне визнання обвинуваченим своєї вини. Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, - відсутні. Обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, має непогашені судимості, характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Враховуючи зазначене, а також ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі, узгоджене сторонами угоди.
Цивільний позов не заявлявся. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
До ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025152050000011 (справа №488/1224/25), яке перебуває на розгляді Вітовського районного суду м. Миколаєва. Вирок у вказаній справі не ухвалено.
Згідно з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №523/11745/22, «не будь-який час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув'язнення може бути зараховано відповідно до частини 5 статті 72 КК. Такий строк тримання може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення».
У зв'язку з викладеним, суд не застосовує до обвинуваченого запобіжний захід у кримінальному провадженні, що розглядається. Строк відбування покарання слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22.10.2025, укладену між прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Заводського районного суду міста Миколаєва від 05.03.2025, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1