Справа № 2-4270/11
Провадження №6/489/197/25
22 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі № 2-4270/11,
встановив:
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просив суд поновити пропущений строк для пред'явлення ним до виконання виконавчого документа по рішенню Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.03.2012, головуючого судді Спінчевської Н.А., матеріалам цивільної справи № 2/1416/1035/2012, бо виконавчий лист був виданий йому, стороні по справі, лише 07.08.2025 Інгульським районним судом м. Миколаєва.
У відповідності до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 19.08.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав, просив строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі № 2-4270/11 поновити, оскільки виконавчий лист ним було отримано лише у серпні 2025 року, до цього боржниця ОСОБА_2 самостійно демонтувала металеві двері, про які йшла мова у рішенні Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.03.2012, але встановила їх знову 01.08.2025. також заявник підтримав клопотання від 22.08.2025 про долучення до матеріалів справи доказів, яке протокольно задоволено. У судовому засіданні заявив клопотання про захист його від домашнього насильства, винесення обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 з доданням доказів у справі. Протокольною ухвалою суду у задоволенні вказаного клопотання відмовлено з посиланням на Розділ 6 ЦПК України із роз'ясненням заявнику його право на подачу відповідних заяв в порядку окремого провадження відповідно глави 13 розділу 4 ЦПК України.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали заяви і цивільної справи, судом встановлено наступне.
13.03.2012 Ленінським районним судом м. Миколаєва постановлено рішення по справі № 2-4270/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод, відшкодування моральної шкоди, відповідно до якого позовні вимоги задоволено частково. А саме зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати за власний рахунок встановлені металеві двері біля шахти ліфту на сходовій клітині п'ятого поверху житлового будинку АДРЕСА_1 . Копія вказаного рішення було отримано позивачем ОСОБА_1 19.03.2012 (а.с. 103).
21.03.2012 ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Згідно ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 12.07.2012 по справі № 2-4270/11 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернута особі, яка її подала.
21.08.2012 Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі № 2-4270/11.
10.12.2015 ОСОБА_1 отримав копію рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.03.2012 та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 12.07.2012, що підтвердив особистим підписом (а.с. 141).
27.01.2016 ОСОБА_1 ознайомлений з матеріалами цивільної справи № 2-4270/11 (а.с. 142).
16.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва із заявою про видачу йому копій матеріалів (письмових доказів), що містяться в цивільній справі № 2-4270/11.
В 2024 році ОСОБА_1 також неодноразово звертався до Ленінського районного суду м. Миколаєва із заявою про видачу йому копій матеріалів, які містились в цивільній справі № 2-4270/11.
04.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу йому виконавчого листа по справі № 2-4270/11, який було ним отримано 07.08.2025 (а.с. 155).
При вирішенні заяви суд виходить з наступного правого регулювання.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
За правилами статті 127 ЦПК суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Відповідно до статті 433 ЦПК у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Зміст цієї норми кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону «Про виконавче провадження». Метою цього правила є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Судове рішення від 13.03.2012 по справі № 2-4270/11 набрало законної сили 24.03.2012.
Виконавчий лист по вказаній справі був виданий судом 21.08.2012, а отриманий позивачем 07.08.2025.
Згідно положень ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) виконавчий лист може бути пред'явлений стягувачем до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Отже, оскільки заочне рішення суду набрало законної сили 24.03.2012 року, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, з урахуванням положень ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) становив один рік та сплинув 25.03.2013.
В обґрунтування заявлених вимог про продовження строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання ОСОБА_1 посилається на те, що виконавчий лист був виданий йому, стороні по справі, лише 07.08.2025. На питання суду сам заявник пояснив, що не отримував його оскільки ОСОБА_2 після рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.03.2012 самостійно його виконала, але знову встановила металеві двері 01.08.2025.
Суд зауважує, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Саме тому стягувач має навести беззаперечні доводи на підтвердження наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не пов'язані з волевиявленням особи та дійсно перешкоджають вчасному пред'явленню виконавчих документів до виконання у встановлені законом строки.
Разом з тим, будь яких належних, допустимих та беззаперечених доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання ОСОБА_1 не навів. Він був обізнаний про зміст рішення суду та про факт його постановлення, оскільки своєчасно отримав його копію, та неодноразово протягом 2015-2024 знайомився з матеріалами справи та подавав чисельні заяви про видачу йому копій з матеріалів цивільної справи. Натомість із заявою про видачу йому виконавчого листа, який було виготовлено судом ще 21.08.2012, ОСОБА_1 звернувся до суду лише 04.08.2025. Поважних причин, які перешкоджали йому звернутись із відповідною заявою про видачу виконавчу документа раніше стягувач у поданій ним заяві не вказав та не надав відповідних доказів у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, судом не встановлено причин, які б не залежали від волі стягувача та дійсно створювали перешкоди або значно ускладнювали можливість отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання у визначений законом строк.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 є безпідставною, необґрунтованою та в її задоволенні необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 260, 433, пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі № 2-4270/11 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 22.10.2025.
Суддя Г.А. Микульшина