Справа № 487/7881/25
Провадження № 1-кс/487/4659/25
21.10.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників адвоката ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання старшого слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків Миколаївської області, громадянина України, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
встановив:
20.10.2025 старший слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 за погодженням із прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
У клопотанні слідчий зазначає, що СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025152010000071 від 13.10.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
19.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про його задоволення.
Захисники підозрюваного заперечували щодо клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, та безпідставність зазначених у клопотанні ризиків, просили застосувати до їх підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.
Підозрюваний заперечував щодо клопотання, підтримав позицію захисників.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів клопотання вбачається, що в СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42025152010000071 від 13.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України..
19.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого триває по теперішній час, у зв'язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
У невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, однак не пізніше 09.10.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має зв'язки серед посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, переслідуючи умисну корисливу мету, організував злочинну схему, спрямовану на незаконне отримання громадянами призовного віку групи інвалідності шляхом впливу на вищевказаних посадових осіб, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України.
Так, ОСОБА_4 підшукував осіб призивного віку, які мають бажання отримати групу інвалідності та в подальшому знятись з військового обліку та виїхати за кордон, надавав вказаним особам вказівки щодо порядку дій, які необхідно зробити та здійснював вплив на посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи з метою надання групи інвалідності громадянам призивного віку.
09.10.2025 приблизно о 12 год 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що ОСОБА_8 , перебуває в розшуку ТЦК, за допомогою месенджера «Ватсап» зв'язався з останнім та запропонував допомогу щодо зняття з військового обліку.
09.10.2025 приблизно о 23 год 00 хв. ОСОБА_8 , за попередньою домовленістю, зустрівся із ОСОБА_4 за адресою: м. Миколаїв, вул. Новосільська, біля буд. № 33 в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDІ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Під час спілкування ОСОБА_4 пояснив ОСОБА_8 , що може допомогти безперешкодно оформити групу інвалідності через посадових осіб МСЕК (експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи), шляхом проходження фіктивного обстеження, виготовлення фіктивної історії хвороби за 2023 рік, а також два лікарняних у поточному році. Після чого ОСОБА_8 отримає групу інвалідності яка має термін 1 рік. Крім того, на підтвердження своїх слів, ОСОБА_4 продемонстрував ОСОБА_8 медичні довідки, висновки МРТ, КТ, лазерні диски, виготовлені на іншу особу.
У подальшому, 12.10.2025 ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, вул. Новосільська, біля буд. № 33 в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDІ», при розмові з ОСОБА_8 висунув останньому вимогу передати йому неправомірну вигоду у сумі 8 200 доларів США, що складалася з двох частин: першої - 4 200 доларів США, та другої - 4 000 доларів США, за дії щодо здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи за надання групи інвалідності, що в подальшому дає можливість знятись з військового обліку та виїхати за кордон, на яку ОСОБА_8 погодився.
18.10.2025 приблизно о 13 год. 20 хв., ОСОБА_8 діючи під контролем правоохоронних органів, заздалегідь домовившись про зустріч з метою передачі першої частини грошових коштів, зустрівся з ОСОБА_4 біля ТРЦ «КІТ», розташованого за адресою: вул. Мала Морська, 108, м. Миколаїв. У подальшому ОСОБА_4 наказав ОСОБА_8 сісти в його транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDІ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на що останній погодився.
Перебуваючи в транспортному засобі в ході спілкування ОСОБА_4 завірив ОСОБА_8 , про необхідність надання 4200 доларів США для початку процесу фіктивного лікування з метою оформлення групи інвалідності та зняття з військового обліку. Вказав, що після передачі коштів він поїде до начальниці МСЕК, оскільки вона буде вести його справу, та повідомив, що з передачею другої частини неправомірної вигоді не слід затягувати.
У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 приїхали до будинку де мешкає ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 та перебували в транспортному засобі марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDІ» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_9 , діючи під контролем правоохоронних органів, на вимогу ОСОБА_4 , передав останньому першу частину неправомірної вигоди у розмірі 4200 доларів США за вплив на посадових осіб експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи за надання групи інвалідності, що в подальшому дає можливість знятись з військового обліку та виїхати за кордон.
Безпосередньо після отримання зазначеної неправомірної вигоди злочинні дії ОСОБА_4 було викрито та припинено співробітниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, а саме: заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 13.10.2025 року; рапортом старшого оперуповноваженого УСР в Миколаївській області ДСР НПУ від 14.10.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.10.2025 року; заявою про залучення свідка ОСОБА_8 до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 14.10.2025 року; протоколом огляду предмету мобільного телефону від 14.10.2025 року; протоколом контролю; протоколом затримання особи ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину від 18.10.2025 року; протоколом огляду місця події за адресою: м. Миколаїв, вул. Новосільська біля буд. 33/1 від 18.10.2025 року; протоколом обшуку транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «E320CDІ», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 18.10.2025 року.
Так у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
Фактичні дані, які містяться у наданих органом досудового розслідування доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим із матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих у судовому засіданні, слідчий суддя доходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить таке: ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може зникнути з місця проживання. За таких обставин ОСОБА_4 розуміючи неминучість притягнення його до кримінальної відповідальності та безальтернативність позбавлення волі як покарання за вчинене, може переховуватись від органів досудового розслідування; на даний час досудове розслідування триває, встановлюються всі причетні до вчинення кримінального правопорушення особи, існує вірогідність того, що не перебуваючи в ізоляції від суспільства ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ОСОБА_4 перебуваючи на волі, під загрозою суворості покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, достовірно знаючи про тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання може незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному відомо їх місце проживання. Крім того підозрюваний ОСОБА_4 є знайомим та сусідом свідка ОСОБА_8 , обізнаний де мешкає останній та з метою схилення свідка до зміни своїх показів може здійснювати на нього незаконний вплив.
При цьому слідчий суддя вважає недоведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки аргументи, наведені в клопотанні, не дають можливості встановити, на підставі яких доказів сторона обвинувачення стверджує, що підозрюваний, будучи раніше не судимим, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того слідчим суддею враховано, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 одружений, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.
Отже, враховуючи наведене вище, а також зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-які речі та документи або впливати на свідків,.
Крім того відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного лише у разі внесення застави у розмірі 99 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 300000 грн. з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Позиція ЄСПЛ стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Враховуючи встановленні при розгляді клопотання дані про особу підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та його роль у вчиненні, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому слідчий суддя вважає неспроможними доводи сторони захисту щодо застосування до їх підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, в світлі конкретних обставин справи, не здатні у повній мірі нівелювати наведені у цьому клопотанні ризики та не забезпечать дієвості кримінального провадження.
Керуючись ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою до 16.12.2025 року.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді діє до 16.12.2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1