Справа № 474/555/25
Провадження № 2/474/243/25
Іменем України
(заочне)
20.10.25р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
02.06.2025р. Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 75425665 в розмірі 16 114 грн. 15 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом та 11 114 грн. 15 коп. - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.06.2021р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ “1БАНК») та відповідачем було укладено договір позики № 75425665, згідно якого позикодавець надав відповідачу, шляхом перерахування на банківський картковий рахунок, грошові кошти у розмірі 5 000 грн. на строк 30 днів зі сплатою процентів 1,99% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора надісланий на вказану позичальником електронну адресу. У п. 5.2 договору позики позичальник зазначив, що до моменту підписання договору вивчив цей документ та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, зазначена у Правилах процедура продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Враховуючи умови договору позики та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 825 грн. 85 коп., заборгованість останньої за договором позики складає 16 114 грн. 15 коп., з яких: 5 000 грн. - основна сума боргу, 11 144 грн. 15 коп. - відсотки.
19.11.2021р. ТОВ “1БАНК» та ТОВ “Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу № 1911, за умовами якого ТОВ “1БАНК» передало (відступило), а ТОВ “Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги, у тому числі і до відповідача за договором позики № 7542665.
03.04.2023р. між ТОВ “Фінансова компанія управління активами» та позивачем укладено договір факторингу № 030423-фк, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги, у тому числі і до відповідачки за договором позики № 7542665.
За таких обставин позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за договором позики № 7542665 у заявленому розмірі.
Представники позивача Ґедзь О.В., ОСОБА_2 в судові засідання 25.07.2025р., 29.09.2025р., 20.10.2025р. не з'явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві та у заяві від 01.10.2025р., представниця позивача Ткаченко Ю.О. просила розглядати справу за відсутності представника, дала згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судові засідання 25.07.2025р., 29.09.2025р., 20.10.2025р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток рекомендованим поштовим відправленням, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
20.10.2025р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
04.06.2021р. між ТОВ “1БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75425665, за умовами якого, п. п. 1, 2 позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити проценти від суми позики. Параметри та умови позики: дата надання позики - 04.06.2021р.; строк позики - 30 днів; дата повернення позики - 04.07.2021р.; сума позики - 5 000 грн. 00 коп.; процентна ставка базова - 1,99% в день (фіксована); процентна ставка відповідно до умов лояльності - 1,99% в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 906,08%, орієнтовна загальна вартість позики - 6 044 грн. 75 коп.
У п. 3 договору № 75425665 визначено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, процентів, всіх додаткових послуг за формою наведеною у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.
Проценти за договором № 75425665 нараховуються на залишок позики, щоденно, включаючи дати отримання та повернення позики (п. 4 договору № 75425665).
У п.п. 5.1, 5.2 договору № 75425665 позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті https//mycredit.ua/ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. А також, що він до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, зазначена у Правилах процедура продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України “Про електронну комерцію» (п. 12 договору № 75425665).
Договір № 75425665 підписаний сторонами електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, зокрема позичальником - HhTzNh2II1. Рахунок НОМЕР_1 .
У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит визначено дату видачі кредиту/дату платежу 04.06.2021р. - 04.07.2021р., суму кредиту 5 000 грн. та суму процентів 1 044 грн., реальну річну процентну ставку 906,08%, та загальну вартість кредиту 6 044 грн. 75 коп.
У довідці про ідентифікацію ТОВ “1БАНК» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладено договір № 75425665 ідентифікований товариством “1БАНК», акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора HhTzNh2II1, час відправки 04.06.2021р. 12:46:16, та зазначено електронну пошту на який його відправлено.
В додатки до позовної заяви позивачем надано, не підписані відповідачем у будь-який спосіб, Правила надання грошових коштів у позику ТОВ “1БАНК» затверджені наказом № 14/05/2021 від 14.05.2021р. Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 цих Правил установлено, що за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірах, визначених у договорі позики. Позичальник зобов'язаний повернути отриману суму позики та проценти за користування нею відповідно до умов укладеного Договору позики. Проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою. Згідно з пунктом 6.5 Правил - у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або й частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. У розлілі 7 Правил - визначено умови пролонгації договору.
Відповідно до платіжної інструкції f9abd423-23eb-4acc-bd50-32b2542404ba, у ній міститься наступна інформація: платіжний інструмент НОМЕР_2 , сума 5 000 грн., дата та час здійснення операції 04.06.2021р., номер замовлення 14197154.
Факт перерахування відповідачці коштів за договором № 75425665 підтверджується довідкою АТ КБ “ПриватБанк» від 14.06.2025р. № 20.1.0.0.0/7-250610/36294-БТ та випискою про рух коштів по картці за період з 04.06.2021р. до 07.06.2021р., відповідно до яких відповідачу банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 04.06.2021р. зараховано кошти в сумі 5 000 грн.
Обставини перерахування коштів за договором № 75425665 підтверджуються листом ТОВ “1БАНК» від 10.04.2025р. № 10/04/25-25 та довідкою ТОВ “Фінансова компанія “Фінекспрес» № кд-0000020901/ТНПП від 15.04.2025р., у якій ТОВ “ФК “Фінексперес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції від ініціатора платіжної операції ТОВ “1БАНК», відповідно до умов договору про переказ коштів від 23.01.2018р. між компанією та товариством, та успішність завершення платіжної операції на ім'я отримувача ОСОБА_1 від 04.06.2021р. на суму 5 000 грн. 00 коп.
19.11.2021р. між ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 1911, згідно якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні позову у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі заборгованостей (додаток №1) у розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами. Пунктом 5.2. Договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог.
19.11.2021р. між сторонами договору факторингу № 1911 підписано Акти прийому-передачі заборгованостей та Акт прийому-передачі Інформації згідно реєстру заборгованостей.
У Реєстрі до Договору факторингу № 1911 під порядковим № 4754 значиться боржник ОСОБА_1 договір № 75425665, сума боргу 11 940 грн. 00 коп. проценти та 5 000 грн. 00 коп. - тіло кредиту.
Згідно Актів звірки взаємних розрахунків за договором факторингу № 1911, за даними ТОВ “Фінансова компанія управління активами» та ТОВ “1БАНК», станом на 31.12.2023р. - заборгованість відсутня.
03.04.2023р. між ТОВ “Фінансова компанія управління активами» та ТОВ “Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК з додатками (актами прийому-передачі), згідно якого фактор передає грошові кошти що дорівнюють ціні позову у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі заборгованостей (додаток №1) у розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами. Пунктом 5.2 Договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог.
03.04.2023р. між сторонами договору факторингу № 030423-ФК підписано Акти прийому-передачі заборгованостей та Інформації згідно реєстру заборгованостей.
Згідно Актів звірки взаємних розрахунків за договором факторингу № 030423-ФК, за даними ТОВ “Фінансова компанія управління активами» та ТОВ “Фінпром Маркет», станом на 01.12.2024р. - заборгованість відсутня.
У Реєстрі до Договору факторингу № 030423-ФК під порядковим № 4545 значиться боржниця 4545 договір № 75425665, сума боргу 11 940 грн. 00 коп. проценти та 5 000 грн. 00 коп. - тіло кредиту.
У розрахунку заборгованості виготовленому ТОВ “Фінпром Маркет» за договором № 75425665, за період з 04.06.2021р. до 28.05.2025р., зазначено, що загальна сума заборгованості по договору станом на 28.05.2025р. становить 16 114 грн. 15 коп. (з них 5 000 грн. основний борг та 11 114 грн. 15 коп. проценти). З нього ж вбачається, що відповідачем 06.07.2021р. сплачено кошти в сумі 825 грн. 85 коп, зараховані на погашення процентів. Первісним кредитором ТОВ “1БАНК» проценти нараховані з 05.06.2021р. до 02.10.2021р. (120 днів) за ставкою 1,99% в день.
01.11.2024р. між адвокаткою Ткаченко Ю.О. та позивачем укладено договір № 01-11/24 про надання правової допомоги відповідно до якого (розд. 1) адвокат прийняв на себе зобов'язання з виконання дій спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за яким належить клієнту у судовому порядку, а також захисту прав клієнта пов'язаних із стягненням заборгованостей у судовому порядку. У розділі 4 договору зазначено про винагороду адвоката, її вид та вартість, а також те, що клієнт протягом 10 днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги та отримання рахунку сплачує винагороду.
У Витязі з акту № 11-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.04.2025р. (додаток № 2 до Договору № 01-11/24) зазначено, що згідно з договором № 01-11/24 від 01.11.2024р. послуги з правничої допомоги надані адвокатом у повному обсязі щодо боржника ОСОБА_1 . Надана послуга та вартість: вивчення наявних у клієнта документів, їх аналіз, визначення правової позиції, аналіз судової практики та збір документів/доказів для формування позовної заяви - 500 грн.; підготовка та складання позовної заяви до боржника за договором позики - 3 000 грн.
Оплата згідно Акту № 11-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30.04.2025р. за договором № 01-11/24 проведена 30.04.2025р. (платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 579934663.1).
Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України “Про електронну комерцію» №675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачем та ТОВ «1БАНК» договору позики № 75425665 в електронній формі та перерахування йому кредитних коштів згідно його умов, а також невиконання відповідачем свого обов'язку щодо погашення заборгованості та процентів за ним, доведеність переходу прав вимоги за цим договором до позивача, а тому суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5 000 грн. є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Водночас щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 11 114 грн. 15 коп., то слід зазначити наступне.
У додатки до позовної заяви позивачем надано виготовлений ТОВ “Фінпром Маркет» розрахунок заборгованості за договором № 75425665, за період з 04.06.2021р. до 28.05.2025р., в якому зазначено, що загальна сума заборгованості по договору станом на 28.05.2025р. становить 16 114 грн. 15 коп. (з них 5 000 грн. основний борг та 11 114 грн. 15 коп. проценти). З нього ж вбачається, що відповідачем 06.07.2021р. сплачено кошти в сумі 825 грн. 85 коп, зараховані на погашення процентів. Первісним кредитором ТОВ “1БАНК» проценти нараховані з 05.06.2021р. до 02.10.2021р. (120 днів) за ставкою 1,99% в день.
Згідно умов договору позики № 75425665 строк позики (строк договору) - 30 днів, дата надання позики - 04.06.2021р. по 04.07.2021р. - дата повернення позики (останній день), що узгоджується з “Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки», яка відповідно до п. 3 договору № 75425665 є невід'ємною його частиною та у якому визначено, що позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, процентів, всіх додаткових послуг за формою наведеною саме у цій таблиці.
Таким чином, строк кредитування сплив 04.07.2021р.
Умови та порядок автоматичного продовження (пролонгації) строку користування позикою Договором позики не передбачені. А посилання у п. 5.2 кредитного договору на те, що до моменту підписання договору позичальник вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, зазначена у Правилах процедура продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі, без зазначення ідентифікуючих ознак цих Правил, з якими він ознайомлений, а також без конкретизації умов для пролонгації (автопролонгації) договору, ці посилання у кредитному договорі не можна вважати такими, що свідчать про ознайомлення відповідача з Правилами, зокрема і у редакції яка додана до позовної заяви, та погодження умов щодо пролонгації.
В додатки до позовної заяви позивачем надано, не підписані відповідачем у будь-який спосіб, Правила надання грошових коштів у позику ТОВ “1БАНК» затверджені наказом № 14/05/2021 від 14.05.2021р. Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 цих Правил установлено, що за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірах, визначених у договорі позики. Позичальник зобов'язаний повернути отриману суму позики та проценти за користування нею відповідно до умов укладеного Договору позики, проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою. Згідно з пунктом 6.5 Правил - у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або й частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
У розділі 7 Правил визначено певні умови продовження строку користування позикою.
Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений договором, чи законом.
Зазначені Правила відповідачем не підписувались у будь-який спосіб. Відсутні також і підтвердження, що надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику ТОВ “1БАНК» затверджені наказом № 14/05/2021 від 14.05.2021р. були надані при укладенні договору позичальнику у вказаній редакції, його ознайомлення і погодження з ними саме у вказаній редакції, при підписанні договору позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Відповідачем внесено кошти у загальній сумі 825 грн. 85 коп., які зараховані на погашення процентів, тоді як розмір процентів за умовами договору в межах строку кредитування мав становити 2 985 грн. 50 коп.
А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам у сумі 11 114 грн. 15 коп. підлягають частковому задоволенню в сумі 2 159 грн. 15 коп. (5000 грн. (тіло кредиту) * 1,99% (ставка за день) * 30 днів (строк кредитування ) - 825 грн. 85 коп. (сплачено процентів)).
Позивач також просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон № 5076-VІ) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-УІ).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 зауважено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. З урахуванням наведеного суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі “Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Позивачем на підтвердження понесених витрат надано договір № 01-11/24 про надання правової допомоги, додаток № 1 до договору № 01-11/24 (Акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги), витяг з акту № 11-П приймання-передачі наданої правничої допомоги, платіжну інструкцію від 30.04.2025р.).
Таким чином враховуючи вищевикладене, предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті прийому-передачі виконаних робіт, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та часткове задоволення позову на 44,43%, приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 555 грн. 05 коп.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 076 грн. 27 коп. (44,43%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А офіс 204, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ “ОТП БАНК») заборгованість за договором позики № 75425665 від 04.06.2021р., станом на 02.06.2025р., в сумі 7 159 (сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 15 коп., з яких: 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом; 2 159 (дві тисячі сто п'ятдесят дев'ять) грн. 15 коп. - заборгованість за процентами.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А офіс 204, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ “ОТП БАНК») заборгованості за договором позики № 75425665 від 04.06.2021р., станом на 02.06.2025р., в сумі 8 955 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, юридична адреса: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А офіс 204, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ “ОТП БАНК») судові витрати: судовий збір в сумі 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 27 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1 555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 05 коп.
Судовий збір в сумі 1 346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 13 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1 944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) грн. 95 коп. покладаються на позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНПРОМ МАРКЕТ».
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний “22» жовтня 2025 року.
Суддя Ф.Г. Сокол