Справа № 473/2913/25
іменем України
"22" жовтня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Ротар М.М., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив
У червні 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 30.01.2019 року між відповідачем та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №P20.00300.004857195, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти на поточні потреби в сумі 60 200 грн. строком на 24 місяців, процентна ставка в розмірі 15 % річних змінювана.
16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» укладено договір факторингу №16/11-23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників №1. Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №16/11-23 від 16.11.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 112 857,92 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 51 732,30 грн., заборгованості за відсотками 24 301,44 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 36 824,18 грн..
29 грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» та позивачем укладено договір факторингу №29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» передає (відступає) ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 112 857,92 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 51 732,30 грн., заборгованості за відсотками 24 301,44 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 36 824,18 грн..
Посилаючись на вищезазначені обставини позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов'язання за договорами не виконав.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 06 червня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 30.01.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено договір кредитування та страхування №P20.00300.004857195 (далі Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, сума позики 60 200 грн., процентна ставка в розмірі 15 % річних змінювана, строк договору 24 місяців.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту №P20.00300.004857195 від 30.01.2019 року, який підписано відповідачем, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення 15 %.
Як вбачається з доводів позовної заяви відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, в передбачені Договором строки суму позики та відсотки за користування ним позичальнику не сплатив.
16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» укладено договір факторингу №16/11-23, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників №1.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №16/11-23 від 16.11.2023 року, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 112 857,92 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 51 732,30 грн., заборгованості за відсотками 24 301,44 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 36 824,18 грн..
29 грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» та позивачем укладено договір факторингу №29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» передає (відступає) ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 112 857,92 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 51 732,30 грн., заборгованості за відсотками 24 301,44 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 36 824,18 грн..
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачкою не доведено того, що вона сплачувала заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1,2 ст. 1046 ЦК).
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що 30.01.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено договір кредитування та страхування №P20.00300.004857195.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються в тому числі на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №P20.00300.004857195 від 30.01.2019 року в частині стягнення заборгованості за основним боргом та стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами підлягають до задоволенню на загальну суму 76 033,74 грн. ((51 732,30 грн. (заборгованість за основною сумою боргу) + 24 301,44 грн. (заборгованість за відсотками)).
Доказів виконання зобов'язання відповідачем ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» матеріали справи не містять.
З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
За правилами ст.1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних за період з 31.01.2021 р. по 23.02.2022 р., що складає 2 431 грн. (76 033,74 х 3 % х 389:366:100).
Також позивач має право на стягнення з відповідача інфляційні втрати за період 31.01.2021 р. по 23.02.2022 р., що складає 8 953,41 грн. (76 033,74 х 1.11775579 - 76 033,74).
Відповідач жодного обґрунтованого розрахунку чи доказу на спростування розрахунку позивача суду не надав.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором №P20.00300.004857195 від 30.01.2019 року підлягає задоволенню на загальну суму 87 418,15 грн. (51 732,30 грн. (заборгованість за основною сумою боргу) + 24 301,44 грн. (заборгованість за відсотками ) + 2 431 грн. (3% річних) + 8 953,41 грн. (інфляційні втрати)).
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200 грн., то в цій частині суд виходить з наступного.
Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов'язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правничої допомоги від 01.04.2024 року №1/04, укладеного між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та Адвокатське бюро «АЛЬЯНС ДЛС», із реєстром боржників від 01.04.2025 року, копію Акту прийому-передачі послуг з правничої допомоги №5 від 05.05.2025 року, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: Проведення юридичного та фінансового аналізу - вартість послуги - 1 200 грн.; Складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення Заборгованості з 1 боржника - вартість послуги - 6 000 грн..
Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Таким чином заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 200 грн. підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку задоволенню не підлягають, оскільки ч. 1 ст. 133 ЦПК України не містить такого виду судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 1442 від 03.06.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 422 грн. 40 коп..
На підставі викладеного та, керуючись ст. 526, 549, 611, 615, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-281 ЦПК України, суд, -
ухвалив
позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №P20.00300.004857195 від 30.01.2019 рокув розмірі 87 418,15 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 51 732,30 грн., заборгованості за відсотками - 24 301,44 грн., інфляційні втрати - 8 953,41 грн., 3% річних - 2 431 грн., та судові витрати: судовий збір - 2 422 грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу - 7 200 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ 43575686, юридична адреса 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро,, вул. Сімферопольська буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69.
Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Ротар