Провадження № 2/470/349/25
Справа № 470/815/25
21 жовтня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 серпня 2025 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Романенком М.Е., діючим на підставі договору про надання правової допомоги від 22 вересня 2024 року.
В позові зазначено, що 16 жовтня 2018 року між ТОВ "Авентус Україна»" (первісним кредитором) та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту №362159 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Сума виданого кредиту за договором складає 4000,00 грн. 12 квітня 2018 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", (нова назва ТОВ "Він Фінанс"), було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача. На підставі зазначеного, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №362159 від 16 жовтня 2018 року, в розмірі 20050,00 грн., крім того стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові зазначив про слухання справи за його відсутності, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не направляв.
Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
16 жовтня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем в електронній формі у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір про надання фінансового кредиту № 362159, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 4000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом, в розмірі 0,9 % на день від суми кредиту (а.с.39-41).
Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису, що створений шляхом використання одноразового ідентифікатора А471732, що підтверджується довідкою ТОВ «Авентус Україна» (а.с.14).
ТОВ «Авентус Україна» виконало зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти, про що свідчить лист ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 30 липня 2025 року, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов'язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв'язку з чим йому нараховано заборгованість, в розмірі 15320,00 грн., яку за договором факторингу №1 від 12 квітня 2018 року, з додатковою угодою №11 від 30 січня 2019 року, було передано ТОВ ФК «Довіра та гарантія», яке за протоколом зборів учасників №1706 від 25 липня 2024 року змінило назву на ТОВ «Він Фінанс» (а.с.9,13,21-28,35-37).
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, відповідачу нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, у розмірі 15320,00 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за кредитом, 2160,00 грн. заборгованість за відсотками, 9160,00 грн. заборгованість за пенею та штрафами (а.с.10,29-31).
Крім того, позивачем в позові за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року, в розмірі 3349,94 грн. та 3% річних за вказаний період, в розмірі 1380,06 грн.
Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, стосовно заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 4000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача процентів за вказаним договором про надання фінансового кредиту від 16 жовтня 2018 року, то за вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення договору позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З цього слідує, що відсотки за позикою виплачуються лише в межах дії договору позики та кредитного договору. Аналогічний висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12.
За умовами укладеного між сторонами кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати первісному кредитору ТОВ «Авентус Україна»0,9 % на день від суми кредиту протягом 30 днів, а тому його заборгованість за відсотками складає 1080,00 грн. (4000,00 грн. сума кредиту х 0,9 % річних х 30 днів).
Пунктом 1.6. укладеного договору передбачено, що клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом, однак для цього він зобов'язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф.
В ході судового розгляду сплати відповідачем нарахованих на дату продовження процентів, пені та штрафу судом встановлено не було, а тому підстав для продовження строку користування кредитом не вбачається.
За такого вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за договором про надання фінансового кредиту від 16 жовтня 2018 року, в розмірі 2160,00 грн., підлягають частковому задоволенню, в розмірі 1080,00 грн.
Стосовно стягнення з відповідача пені та штрафів, то за умовами п.4.4. укладеного договору про надання фінансового кредиту, у випадку прострочення повернення суми кредиту клієнт зобов'язаний сплатити первісному кредитору:
-пеню, в розмірі 3% за кожний день прострочення, починаючи з 4 дня, але не більше, ніж за 90 днів;
-штраф на 4 день прострочення, в розмірі 100,00 грн.;
-штраф на 30 день прострочення, в розмірі 300,00 грн.;
-штраф на 90 день прострочення, в розмірі 500,00 грн.
Однак за вимогами ч.3 ст.549 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Крім того, за вимогами ст.ст.1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так за умовами укладеного договору сума кредиту складає 4000,00 грн., а пеня з 4 дня прострочення за 90 днів, складає період з 19 листопада 2018 року до 16 лютого 2019 року.
У вказаний період облікова ставки НБУ складала 18%, а тому розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаний період складає 355,07 грн. (4000,00 грн. х 36% : 365 днів х 90 днів).
Стягнення з відповідача на користь позивача штрафу також за прострочення повернення суми кредиту задоволенню не підлягає, оскільки за вимогами ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаним договором про надання фінансового кредиту, складає 5435,07 грн., з яких 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1080,00 грн. заборгованість за відсотками та 355,07 грн. пеня.
Крім того, за вимогами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вимогами, зазначеними у позовній заяві, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором з у рахуванням інфляційних втрат за період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року, в розмірі 3349,94 грн.
Загальний індекс інфляції за вказаний період складає 1,21866444, однак, з урахуванням розміру заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, інфляційні втрати позивача складають 1188,46 грн. (5435,07 грн. х 1,21866444 - 5435,07 грн.), а тому вони підлягають стягненню саме у вказаному розмірі.
Також за вимогами, зазначеними у позовній заяві, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, з урахуванням 3% річних, за період з 23 лютого 2019 року до 23 лютого 2022 року, в розмірі 1380,06 грн.
Вказаний період складає 1097 днів, однак, з урахуванням розміру заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, 3% річних складають 490,05 грн. (5435,07 грн. х 3% : 365 днів у році х 1097 днів), а тому вони підлягають стягненню саме у вказаному розмірі.
Загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаним кредитним договором, з урахуванням втрат від інфляції та 3% річних, складає 7113,58 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1080,00 грн. заборгованість за відсотками, 355,07 грн. пеня, 1188,46 грн. інфляційні втрати та 490,05 грн. 3% річних.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам витрат на оплату судового збору, в розмірі 859,45 грн. (а.с.46).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 5000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №33 від 22 березня 2024 року, укладеного з адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», додаткову угоду до вказаного договору від 22 березня 2024 року та акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 27 серпня 2025 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу: підготовка позовної заяви з додатками - 5000,00 грн. (а.с.11,18,32-34).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 5000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому, вважає за можливе визначити їх на рівні 3000,00 грн., однак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, стягує з відповідача на користь позивача лише 1064,38 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 362159 від 16 жовтня 2018 року, в розмірі 7113,58 (сім тисяч сто тринадцять грн. 58 коп.) грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1080,00 грн. заборгованість за відсотками, 355,07 грн. пеня, 1188,46 грн. інфляційні втрати та 490,05 грн. 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 859,45 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 1064,38 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місце знаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 м. Київ, 04112;
Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 16 лютого 2011 року, місце проживання АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя С. А. Луста