21.10.2025
Справа № 469/169/25
2/469/386/25 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
21 жовтня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді - Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,
учасники справи:
представник позивача ОСОБА_1 - не з'явився,
відповідач ОСОБА_2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Веллфін» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач 19 лютого 2025 року через систему “Електронний суд» звернувся до Березанського районного суду Миколавської області з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 18000,00 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 1832230 від 28 січня 2022 року, укладеним між ТОВ“ВЕЛЛФІН» та відповідачем, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань за вказаним кредитним договором. Просив також стягнути з відповідача на свою користь судовий збір.
Позивач зазначав, що 28 січня 2022 рокуміж позивачем та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №1832230в електронній формі. За умовами договору позикодавець надає позичальникові кошти в сумі 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплати проценти за користування позикою. Договором про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 29 днів. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, але відповідач не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у порушення умов кредитного договору та норм ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 11 лютого 2025 року має заборгованість 18000,00 грн., з яких 6000,00 грн. - основний борг, 12000,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву суду не надав.
Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
З матеріалів справи судом встановлено, що 28 січня 2022 року між ТОВ “Веллфін» та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит №1832230, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти, нараховані за користування позикою. Договір укладався у електронній формі за допомогою веб-сайту позикодавця https://creditup.com.ua, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.29-34).
Для цього позичальник на веб-сайті позивача оформив заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення (а.с.48-53).
Заявка для отримання позики містить ідентифікаційні відомості позичальника, а також номер його платіжної картки.
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу позику в сумі 6000,00 грн строком на 29 днів, починаючи з 18 січня 2022 року до 26 лютого 2022 року (п.1.3 договору), протягом вказаного строку розмір основних процентів складає 1,8% від суми позики, але не менше ніж 50,00 грн. за перший день користування позикою та 1,8% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики зазначеного в п.1.3 договору (п.1.5.1 договору).
На підставі п.1.5.2 договору у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк, встановлений п.1.3 договору, нарахування процентів, встановлених п.1.5.1 договору, проводиться за фактичну кількість календарних днів користування позикою, включаючи день погашення, як плата за неправомірне користування чужими грошовими коштами (понадстрокове користування грошовими коштами), в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Перерахування відповідачу вказаних кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ “Платежі онлайн», згідно з якою 28 січня 2022 року на платіжну карту НОМЕР_1 в PRIVAT BANK перераховано кошти в сумі 6000,00 грн. (а.с.47).
Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 1832230 від 28 січня 2022 року станом на 11 лютого 2025 року становить 18000,00 грн., з яких 6000,00 грн - основний борг, 12000,00 грн. - проценти (а.с.35-46).
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абзац перший частини першої статі 1046 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (речення перше та друге абзацу першого частини першої статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Кредитний договір між сторонами укладено в електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто відповідно до вказаних вище вимог закону.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк не виконав, а тому повинен сплатити позивачеві суму отриманого і неповернутого кредиту у сумі 6000 грн. та нарахованих процентів за його використання протягом періоду кредитування, сума яких, за змістом кредитного договору та відповідно до розрахунку, складає за період з 18 січня 2022 року до 26 лютого 2022 року 3240 грн.
Разом з тим, позивач вимогу про стягнення з відповідача процентів за правомірне користування кредитом не заявляв.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України диспозитивність цивільного судочинства полягає, зокрема, у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору (позики) обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту (позики), в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Умови застосування зазначеної норми та розмір процентів за неправомірне користування чужими коштами обумовлено сторонами у п.1.5.2 договору.
Таким чином, оскільки позичальник не повернув кредит та відсотки за правомірне користування ним у встановлений строк до 26 лютого 2022 року, після вказаного строку він мав сплатити позивачеві проценти за неправомірне користування протягом часу з моменту спливу строку повернення позики, у сумі, яка складає відповідно до розрахунку позивача та умов договору, 12000 грн. - 3240 грн. =8760 грн.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування чужими коштами відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, нарахованих під час дії воєнного стану, задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню у сумі 6000 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 807,47 грн. (2422,40 грн.*6000 грн.:18000 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Веллфін» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Веллфін» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код за ЄДРПОУ 39952398, рахунок IBAN- НОМЕР_3 в АТ «СЕНС-БАНК», МФО 300346) заборгованість за договором про споживчий кредит № 1832230 від 28 січня 2022 року в розмірі 6000,00 грн., що становить суму основного боргу, та судовий збір в сумі 807,47 грн., всього стягнути 2807 (дванадцять тисяч вісімсот сім) гривень 47 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: