Справа №468/1319/25
3/468/610/25
22.09.2025 року Суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Янчук С.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за ст. 130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 07.06.2025 р. о 21.49 год. по вул. Миколаївська, 8, в с. Виноградівка водій ОСОБА_1 керував тз ЗАЗ 1102, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода, почервоніння обличчя). Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер» або поїхати до медичного закладу для проходження огляду, нащо водій відмовився.
До суду ОСОБА_1 з'явився, вину в скоєному не визнав та пояснив, що взагалі не керував транспортним засобом, а не те щоб в стані алкогольного сп'яніння. Також, вказав на те, що допомагав ремонтувати автомобіль (системи освітлення автомобіля, а саме фари ближнього та дальнього світла). Інспектор при оформленні протоколу порушив порядок фіксування, оскільки проходження алкотесту не відбулося, а факт перебування за кермом у стані алкогольного сп'яніння відсутній, так як не було зафіксовано на камеру. Будь-яких ознак сп'яніння не встановлено, та понятих не запрошено.
Інспектор Баштанського РВП ГУНП Бондарєв І.І. до судового засідання не з'явився, пояснення та доказів не надав.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст.252 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розглядi справи про адмiнiстративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адмiнiстративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненнi, чи пiдлягає вона адмiнiстративнiйвiдповiдальностi, чи є обставини, що пом'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть, а також з'ясувати iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи.
Відповідно до ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Дії особи, поведінка якої є предметом дослідження, у кожному випадку потрібно оцінювати у контексті положень ст.9 КУпАП, де закріплено поняття адміністративного правопорушення. Відповідно до цієї норми, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб'єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
В судовому засіданні було оглянуто диск з відеозаписом, що зроблений співробітниками поліції та який ними надано до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із запису вбачається, що процедура правопорушення була зафіксована не належним чином.
Окрім того, не зафіксовано процедуру складання протоколу та дій пов'язаних із цим (який мав місце 07.06.2025 року в м. Баштанка) зокрема і роз'яснення особі прав, що передбачені ст.268 КУпАП.
Суд враховує, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У даній справі фіксація правопорушення відбувалася не безперервно та без дотримання вимог ст.266 КУпАП, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п.5 Розділу ІІ і п.1 Розділу УІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», якими передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу». Згідно із п.1 Розділу УІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026: «1.Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1)самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб».
З огляду на допущені порушення наданий відеозапис є недопустимим доказом та через відсутність повного відеозапису на диску, що наданий поліцією до протоколу - процедуру фіксації правопорушення слід вважати такою, що відбулася з порушенням вимог ст.266 КУпАП, що відповідно до ч.5 цієї статті свідчить про недійсність такого огляду.
Порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та не зазначення у протоколі всіх ознак складу адміністративного правопорушення, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що працівником поліції при винесенні протоколу про адміністративне правопорушення не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та свідчать про наявність чи відсутність вини порушника.
Доказів, визначених положеннями ст.251 КУпАП, що мають значення для правильного вирішення справи, працівником поліції не зібрано та до суду не надано.
Судом надавалась можливість працівникам Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області забезпечити всі наявні докази (фото, відео), явку свідків по вказаному протоколу, однак працівники поліції (будучи належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду) до суду не з'явились, явку свідків не забезпечили, додаткових доказів до суду не додано.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до конституційного принципу, закріпленого вст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, суд враховує правову позицію, викладену в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), про те, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на наведене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є доведеною.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п.1, 283-285 КпАП України, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
На постанову може бути подана апеляційна скарга або внесено подання прокурором до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.