Справа № 2-129/09
Провадження № 4-с/467/1/25
22.10.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільну справу за скаргою, поданою адвокатом Рубаном Сергієм Юрійовичем в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії
У серпні 2025 року адвокат Рубан С.Ю. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2009 року з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 11284 грн. 52 к. Виконавчий лист звернуто до виконання через органи державної виконавчої служби. За виконавчими листами були відкриті виконавчі провадження № 14844137 та № 14844237 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11284 грн. 52 к. та судові витрати у розмірі 71 грн. 42 к. У березні 2024 року заявник звернувся до державного реєстратора для перереєстрації договору оренди земельної ділянки, однак йому було відмовлено та повідомлено, що на все його майно накладено арешт. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо ОСОБА_2 наявний запис про обтяження № 9360145 про арешт всього майна на підставі постанови про арешт майна серії АЕ № 451015, виданої 14 грудня 2009 року відділом ДВС Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області. З метою зняття арешту з майна заявник звернувся до Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з клопотанням про зняття арешту, накладеного на майно. 11 серпня 2025 року заявник отримав відповідь про відмову у задоволенні його клопотання про зняття арешту від відділу, яка мотивована тим, що на даний момент у відділі зазначені виконавчі провадження не зберігаються у зв'язку з визначеним строком їх зберігання три роки, тому неможливо зняти арешт. Посилаючись на те, що зазначені обставини є перешкодою у реалізації заявником законного права на розпорядження нерухомим майном, представник заявника прохав визнати неправомірною бездіяльність уповноважених осіб Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_2 , зобов'язати уповноважених осіб Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт майна боржника серії АЕ № 451015 від 14 лютого 2009 року відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області, на виконання якої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вчинено запис про обтяження нерухомого майна: тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер запису обтяження 9360145, дата та час державної реєстрації 18 грудня 2009 року, підстава для державної реєстрації - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серії АЕ № 451015 від 14 лютого 2009 року відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області.
У судовому засіданні представник заявника підтримав заявлені вимоги.
Представник акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника банку, позицію по справі не зазначив.
Представник Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)у судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення по справі, у яких зазначив, що вимоги, вказані у скарзі не підлягають задоволенню, оскільки неможливо встановити по якому саме виконавчому провадженню був накладений арешт на майно заявника, докази сплати боргу по виконавчому листу відсутні. Виконавче провадження № 14844237 щодо виконання виконавчого листа, виданого Арбузинським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 11284 грн. 52 к. завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист повернуто стягувачу. Матеріали виконавчого провадження у відділі відсутні, тому не можливо вирішити питання щодо зняття арешту з майна.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника заявника, суд прийшов до наступного.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 липня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 11284 грн. 52 к., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 56 грн. 42 к., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн., а всього 71 грн. 42 к.
02 вересня 2009 року Арбузинським районним судом Миколаївської області видано два виконавчі листи про стягнення коштів з ОСОБА_2 за вказаним рішенням суду.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області Щуцького С.О. від 19 вересня 2009 року відкрито виконавче провадження № 14844237 про стягнення з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 11284 грн. 52 к. Також постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області Щуцького С.О. від 19 вересня 2009 року відкрито виконавче провадження № 14844137 про стягнення з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат у розмірі 71 грн. 42 к.
Виконавче провадження № 14844137 про стягнення з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судових витрат у розмірі 71 грн. 42 к. закінчено у зв'язку з повним та фактичним виконанням на підставі п.8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що свідчить постанова державного виконавця Щуцького С.О. від 30 грудня 2009 року.
За змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 380909410 від 30 травня 2024 року державним реєстратором Арбузинською державною нотаріальною конторою 18 грудня 2009 року за № 9360145 зареєстровано обтяження у виді арешту майна на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 14 грудня 2009 року серії АЕ № 451015 відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області.
Листами від 25 квітня 2024 року за № 5132/12, 24 березня 2025 року за № 3770/12 та 01 серпня 2025 року за № 102543/12 Перший відділ ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомив, що 25 березня 2010 року виконавче провадження № 14844237 про стягнення з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 11284 грн. 52 к. завершено на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення. Виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_2 відсутнє, зняти арешт неможливо. Неможливо встановити за яким саме виконавчим провадженням накладено арешт.
Згідно інформації про виконавче провадження ВП №14844237 з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 26 серпня 2025 року виконавче провадження від 17 вересня 2009 року завершено, 28 березня 2010 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю майна у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов'язків, визначених статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.
Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.
Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов'язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.
Встановлено, що 25 березня 2010 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).
Отже, на момент повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника, оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Однак, оскільки 25 березня 2010 року виконавчий лист повернуто стягувачу, відповідно повторно пред'явити його до виконання стягувач міг у строк до 25 березня 2013 року.
Станом на 26 серпня 2025 року (дата надання суду пояснень державним виконавцем) виконавчий лист відносно ОСОБА_2 про стягнення коштів на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на виконанні у відділі державної виконавчої служби не перебував.
В матеріалах цивільної справи відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 25 березня 2010 року (повернення виконавчого листа стягувачу) до дня розгляду цієї справи у суді органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа.
Оскільки станом на день розгляду цієї справи вказаний виконавчий лист повторно не пред'явлений до виконання, за матеріалами цивільної справи № 2-129/09 та за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не вирішувалось, стягувач ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» не ініціював продовження виконавчих дій та не вказував на наявність заборгованості боржника перед стягувачем, а вчинення будь-яких дій державним виконавцем за межами виконавчого провадження є неможливим у зв'язку з відсутністю матеріалів виконавчих проваджень та неможливістю встановити номер виконавчого провадження, за яким був накладений арешт, суд дійшов переконання, що збереження більше 15 років арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника ОСОБА_2 .
Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 липня 2023 року у справі №761/687/14 (провадження №61-5887св23), від 02 серпня 2023 року у справі № 2306/4489/22 (провадження № 61-7374св23), від 04 жовтня 2023 року у справі № 161/7015/15-ц (провадження № 61-4695св23).
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для збереження арешту, накладеного на майно заявника у 2009 році.
Крім цього, заявником заявлено вимоги про визнання неправомірною бездіяльності уповноважених осіб Першого відділу ДВС у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо незняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_2 та покладення на них обов'язку зняти арешт.
Разом з цим, заявником належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вимог не надано, а саме щодо звернення останнього із заявою до відділу ДВС з наданням усіх необхідних документів на підтвердження відсутності заборгованості.
В матеріалах справи наявні лише відповіді відділу ДВС, в яких роз'яснено порядок виконання необхідних дій для зняття арешту на належне йому майно поза межами виконавчого провадження.
А відтак, вимоги ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності відділу ДВС щодо відмови у знятті арешту з нерухомого майна задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом зняття арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 14 грудня 2009 року серії АЕ № 451015 відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення скарги.
Керуючись ст. ст. 209, 210 ЦПК України, суд
Скаргу, подану адвокатом Рубаном Сергієм Юрійовичем в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зняти арешт, накладений постановою від 14 грудня 2009 року серії АЕ № 451015 відділу державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області на все нерухоме майно ОСОБА_2 , зареєстрований 18 грудня 2009 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, номером запису про обтяження 9360145.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Т.М.Кологрива