Справа № 127/42417/24
Провадження 2/127/6446/24
16 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дернової В.В.,
за участі секретаря Бабкіної К.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про витребування земельних ділянок,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про витребування земельних ділянок.
11 серпня 2025 року заступником керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради було подано до суду заяву про зміну підстав позову, шляхом викладення позову в новій редакції. При цьому, було зазначено, що заява подається зі зміненими підставами позову при збереженні первісних фактичних обставин та предмету позову, а також із врахуванням раніше наданих доказів.
Суд, з'ясувавши думку учасників справи, вивчивши позовну заяву, заяву про зміну підстав позову, доходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами; крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання та до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів, який складається із двох елементів, які визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) - предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки; підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача; правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в межах конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 у справі № 990/29/24.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року в справі № 910/18389/20 зазначив, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
У свою чергу, за висновками Верховного Суду, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15, та у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20).
Звертаючись із заявою про зміну підстав позову, позивач зазначає, що заява подається зі зміненими підставами позову, при збереженні первісних фактичних обставин та предмету позову, а також із врахуванням раніше наданих доказів. При цьому, у своїй заяві позивач відображає попередньо викладені фактичні обставини щодо вибуття земельної ділянки з власності Вінницької міської територіальної громади, вказує на недобросовісність відповідачів та третіх осіб та наявність підстав для витребування земельних ділянок на підставі ст.387 ЦК України.
Таким чином, зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач, не змінюючи первісних фактичних обставин, доповнив їх обставинами, якими обґрунтовується недобросовісність відповідачів та третіх осіб, та нормами матеріального права, що, у свою чергу, не є зміною підстав позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про зміну підстав позову.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_15 - адвокат Шевчук О.В. подала до суду заяву, у якій просила залишити позовну заяву без руху, оскільки набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», положення якого мають зворотню дію у часі і підлягають застосуванню у цій справі, тому позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна - земельних ділянок, визначеної експертно-грошовою оцінкою земельних ділянок.
Сторона позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення цієї заяви (клопотання), оскільки відповідачі не є добросовісними набувачами спірного майна (земельних ділянок) у розумінні ст. 388 ЦК України, а процесуальний закон не має зворотної дії у часі.
Представники інших відповідачів та третіх осіб у судовому засіданні підтримали таку заяву (клопотання).
Суд, з'ясувавши думку учасників справи, доходить до такого висновку.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-IX).
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, положення Закону № 4292-ІХ мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким статтю 390 ЦК України доповнено ч. 5 такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві; суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду; перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади; держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника; порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»; для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до положень ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом; майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна; якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
При цьому, суд зауважує, що статус набувача як добросовісного чи недобросовісного на стадії підготовчого провадження судом не встановлюється, однак суд зобов'язаний вжити процесуальних заходів з метою забезпечення відповідності позовної заяви вимогам ст. 177 ЦПК України, незалежно від майбутньої правової кваліфікації спірних правовідносин у частині добросовісності чи недобросовісності набувача.
Доводи сторони позивача, що норми ч. 4 ст. 177 ЦПК України не мають зворотної дії в часі та відповідно не підлягаю застосуванню при вирішенні даного спору є безпідставними.
Дійсно, відповідно до ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи; закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Однак, згідно розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, який набрав чинності 09 квітня 2025року, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його публікування; положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Цими ж Прикінцевими та перехідними положеннями було внесено зміни і до ст. 177, 185, 265 ЦПК України.
З системного аналізу норм цього Закону і його Прикінцевих і перехідних положень можна дійти висновку, що якщо положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, тобто норми ст. 390 ЦК України, то у такому випадку необхідно застосовувати і норми ст. 177, 185, 265 ЦПК України, чинні на час розгляду таких справ в суді першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України.
При цьому, у разі незастосування цих норм ЦПК України буде неможливо застосувати та виконати при вирішенні даного спору вимоги ст. 390 ЦК України в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Згідно норм ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху і надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви - 30 грудня 2024 року за такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26286152, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA688201720355219002000000401, у призначенні платежу слід обов'язково зазначати № справи, в якій сплачено кошти як компенсацію вартості майна.
Керуючись ст. 3, 43, 49, 177, 185, 187, 260, 261, 263, 265 ЦПК України, ст. 387, 388, 390 ЦК України, суд
Відмовити у прийнятті заяви заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради про зміну підстав позову від 11 серпня 2025 року.
Зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви - 30 грудня 2024 року.
Позовну заяву заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про витребування земельних ділянок - залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання повного тексту цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви 30 грудня 2024 року.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 21.10.2025 року.
Суддя: