07.10.2025 Справа №607/18197/25 Провадження №2/607/5125/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участі секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук Оксана Ігорівна, про скасування арешту зі спадкового майна, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук Оксана Ігорівна, просить:
- зняти обтяження в виді накладення арешту на майно за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено постановою державного виконавця Тернопільського міського управління юстиції Болдін С.Ю. від 10.01.2001 реєстраційний номер обтяження: 5489616, зареєстрований Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 15.08.2007;
- зняти обтяження в виді накладення арешту на майно за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено постановою державного виконавця Тернопільського міського управління юстиції Болдін С.Ю. від 10.01.2001 реєстраційний номер обтяження: 5590750, зареєстрований Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 03.09.2007.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті він прийняв спадщину. Нотаріус повідомив про обтяження нерухомого майна, а саме, що на будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 накладено арешт. В подальшому було з'ясовано, що арешт накладено на майно померлого батька на підставі рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про повернення грошей (справа №2-4042/2000). Відповідач у справі ОСОБА_4 є мамою позивача, однак сім'ю вона залишила коли він був школярем та місце перебування її не відоме. Покійний батько був розлучений із матір'ю рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у 2008 році. Арешт був накладений постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції 10 січня 2001 року. Згідно відповіді в.о. начальника відділу ТВ ДВС Тернопільської області від 16 червня 2025 року №99539 немає законних підстав для вилучення обтяження №3230369, яке накладено на підставі постанови №440/16 від 10 січня 2001 року та обтяження №3230397, яке накладено на підставі постанови б/н від 10 січня 2001 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого та рухомого майна.
Від відповідача - Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надійшов відзив на позов, у якому представник просить в позові відмовити. Покликається на те, що оскільки скаржником у своїй заяві не наводилося фактів існування обставин передбачених частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем цілком правомірно відмовлено боржнику у знятті арешту без рішення суду, до виключної компетенції якого законодавець відніс зняття арешту з майна боржника в інших випадках.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.
Відповідача свого представника в судове засідання не направив, у відзиві просив розглядати справу в його відсутності.
Розглянувши справу судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29 жовтня 2024 року.
Після його смерті відкрилася спадщина житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав йому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.11.2013, витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2013 та земельну ділянку кадастровий номер 6110100000150060056, що належала померлому на підставі державного акта серії ЯК №284916 від 26.12.2011.
Померлий є батьком позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Рішенням Тернопільського міського суду Тернопільської області від 26.07.2000 суд вирішив стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 4000 гривень заборгованості по позиці та 40 гривень сплаченого державного мита.
Як видно із постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 січня 2001 року, виданої державним виконавцем Тернопільського міського управління юстиції Богуїн С.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-4042/00 виданого судом м. Тернополя про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 4000 грн заборгованості по позиці та 40 грн держмита, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , будинковолодіння по АДРЕСА_1 (згідно запису державного виконавця накладено арешт №91281-41 від 12.01.2001).
Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 січня 2001 року, виданої державним виконавцем Тернопільського міського управління юстиції Богуїн С.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-4042/00 виданого судом м. Тернополя про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 4000 грн заборгованості по позиці та 40 грн держмита, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , будинковолодіння по АДРЕСА_1 (згідно запису державного виконавця накладено арешт №91281-41 від 12.01.2001).
З інформації Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.06.2025: 15.08.2007 було зареєстровано обтяження № 5489616 (архівний запис з Феміди за № 91281-41 від 12.01.2001) , щодо арешту нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_2 . Дане обтяження 05.11.2013 було перенесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під номером 3230369. 03.09.2007 було зареєстровано обтяження № 5590750 (архівний запис з Феміди за № 92301-22 від 24.01.2001), щодо арешту нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_2 . Дане обтяження 05.11.2013 було перенесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під номером 3230397, підстави для зняття обтяження виконавцем - відсутні.
Як видно із свідоцтва про розірвання шлюбу від 26.03.2010 серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 розірвав шлюб із ОСОБА_4 26.03.2010.
Розглянувши справу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, зважаючи на таке.
Частиною першою статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно пункту одинадцять частини першої статті 346 ЦК України право власності припиняється в разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
Статтею 1296 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (статті 391 ЦК України).
Судом установлено, що позивач є спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і накладається державним виконавцем шляхом, зокрема: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження»).
Суд також зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У цій правовій ситуації відмова в задоволенні позову в частині зняття арешту, накладеного на майно позивача у виконавчому провадженні з формальних підстав, унеможливлює в подальшому здійснення належного захисту його майнових прав в частині зняття арешту з її майна.
Суд зазначає, що одним із основних принципів цивільного судочинства є верховенство права яке передбачає недопущення надмірного формалізму.
Встановлено, що арешт на будинок, який належав померлому ОСОБА_2 накладено у виконавчих провадженнях в 2001 році, на виконання рішення суду про стягнення 4040 гривень з дружини померлого.
При цьому, з інформації ДВС видно, що вказані виконавчі провадження знищені.
Відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 2001 року, тобто більше 20 років до дня розгляду справи у суді органами державної виконавчої служби проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа.
Не надано суду доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження.
Частиною першою - четвертою статті 59 Закону України про виконавче провадження» передбачено випадки, яких державний виконавець має право зняти арешт з майна.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Тому, при вирішенні позову, суд враховує, що на цей час виконавче провадження по якому було накладено арешт щодо скаржника відсутнє, виконавчі дії не проводилися 2001 року, строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання сплинув, і відсутні особи, які мають право на поновлення такого строку.
Тому, чинність арешту на майно спадкодавця на цей час не є необхідним та доцільним.
В той же час, накладення арешту на майно померлого постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 січня 2001 року, на підставі якої державним реєстратором 05.11.2013 було внесено відомості про обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, провадження по якому на виконанні у органах ДВС не перебуває, порушує права позивача, як спадкоємця ОСОБА_2 .
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 01 листопада 2021 року у справі 21/170-08.
У постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц, від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц, від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, від 07 серпня 2024 року у справі № 14-7238/2009, сформульовано правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
У зв'язку із наявністю вказаних обтяжень позивач має перешкоди в оформлені права власності на спадкове майно, тому його право підлягає захисту, а позовні вимоги про припинення обтяження речових прав на нерухоме майно підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 133, 223, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати і припинити обтяження в виді накладення арешту на майно за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено постановою державного виконавця Тернопільського міського управління юстиції Болдін С.Ю. від 10.01.2001 реєстраційний номер обтяження: 5489616, зареєстрований Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 15.08.2007;
Скасувати і припинити обтяження в виді накладення арешту на майно за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено постановою державного виконавця Тернопільського міського управління юстиції Болдін С.Ю. від 10.01.2001 реєстраційний номер обтяження: 5590750, зареєстрований Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 03.09.2007.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , тел.: НОМЕР_5 .
Відповідач: Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Острозького Василя Костянтина, буд. 14, м. Тернопіль, 46025, ЄДРПОУ 45000236, e-mail: tvdvs@ukr.net, тел.: (0352) 220028, 252521.
Третя особа: Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук Оксана Ігорівна, місцезнаходження: вул. Івана Мазепи, буд. 10, оф. 206, м. Тернопіль, 46009, ЄДРПОУ 45000236, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел.: НОМЕР_6 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк