Справа № 601/3110/25
Провадження № 2-о/601/104/2025
22 жовтня 2025 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., при вирішенні питання про прийняття заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Почаївської міської об'єднаної територіальної громади про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-
Заявник ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, звернувся до Кременецького районного суду Тернопільської області із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над ним опіки та призначення його опікуном.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що він є кровним родичем ОСОБА_2 по лінії мами, який має психічні розлади та потребує постійного стороннього догляду. Причиною необхідності стороннього догляду є хронічне психічне та фізичне захворювання. ОСОБА_2 має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, орієнтації, спілкування. Так, ОСОБА_2 встановлено діагноз: хронічна розумова відсталість, у зв'язку з чим останньому встановлено інвалідність. ОСОБА_1 є його кровним родичем та здійснює за ним догляд.
Розглянувши подану заяву, приходжу до висновку, що остання підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
В силу вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
В силу вимог ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 2 СК України сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).
Так, обґрунтовуючи можливість звернення до суду з даною заявою, ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 є його кровним родичем по лінії мами.
З урахуванням зазначених вище положень чинного законодавства, кровний родич по лінії мами не належить до кола близьких родичів, а відтак, самі по собі такі обставини не наділяють заявника правом звертатись до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатним.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання. (постанова Верховного Суду 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21).
З долучених заявником до матеріалів справи документів вбачається виключно факт реєстрації у житлі заявника ОСОБА_2 з 24.09.2025.
Водночас, вказані документи не підтверджують той факт, що заявник та ОСОБА_2 ведуть спільне господарство, в них наявний спільний бюджет, спільні витрати тощо, що давало б підстави визначити їх як членів сім'ї. Інші докази на підтвердження цих обставин до заяви не додані.
Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм законодавства та наданих суду документів не підтверджує, що ОСОБА_1 є членом сім'ї чи близьким родичем ОСОБА_2 , незалежно від їх спільного проживання, а відтак і особою, уповноваженою на звернення до суду з даною заявою.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищенаведені вимоги Закону та встановлені обставини справи, беручи до уваги, що заява ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна подана особою, яка не належить до переліку осіб, визначених вимогами ч. 3 ст. 296 ЦПК України, а тому вважаю, що подана заява підлягає поверненню заявнику на підставі вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 296, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - орган опіки та піклування Почаївської міської об'єднаної територіальної громади про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,- повернути заявнику, на підставі вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: