с-ще Новомиколаївка
Іменем України
22 жовтня 2025 рокуСправа № 322/1308/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу
за позовом:ОСОБА_1
до: третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович
про:визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
02 вересня 2025 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений позов, в якому позивач просить суд:
- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 9508 від 25.05.2021 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 18788,13 грн, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, зокрема таке.
Позивач отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 69444854 від 19.07.2022 з примусового виконання виконавчого напису № 9508 від 25.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 18788 гривень 13 копійок та зазначений виконавчий напис.
Стягнення за вищезазначеним виконавчим написом запропоновано за період з 06.10.2017 по 05.04.2021 включно, у розмірі: 4716,50 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 12871,86 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1199,77 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 18788,13 грн.
Ознайомившись з вимогами діючого законодавства щодо порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом, позивач вважає, що виконавчий напис № 9508 від 25.05.2021 вчинено приватним нотаріусом з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами.
Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 02.09.2025, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також роз'яснено сторонам право заявити клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
03.10.2025 відповідач подав до суду клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, в якому додатково просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа не подала до суду письмових пояснень щодо предмета спору.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи не заявили.
Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
Згідно з виконавчим написом від 25.05.2021 № 9508, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф, з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 001-07178-251007 від 25.10.2007, укладеним з АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого за договором відступлення права вимоги за кредитними договорами №40-К від 06.10.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», стягнуто на користь відповідача заборгованість за період з 06.10.2017 по 05.04.2021 на суму в розмірі 18788,13 грн.
Вищезазначений виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Докази нотаріального посвідчення кредитного договору № 001-07178-251007 від 25.10.2007, укладеного ОСОБА_1 з АТ «Дельта Банк» в матеріалах справи відсутні.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. було відкрито виконавче провадження № 69444854 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.10.2021 по справі №361/4793/20 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 100292231), та зазначає таке.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 25.05.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Як було зазначено вище, укладений позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відтак інші доводи позивача не підлягають перевірці.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 01.09.2025, якою підтверджується сплата ним судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сума судових витрат по сплаті судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 1211,20 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. надано: договір про надання правової допомоги від 22.08.2025 № 22/08; додаткова угода № 1 від 22.08.2025 до договору про надання правничої допомоги № 22/08 від 22.08.2025; опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 22.08.2025; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 22/08 від 22.08.2025.
Зокрема, відповідно до опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 22.08.2025, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (2 години роботи) за складення позовної заяви та 3000,00 грн. (1 година роботи) за складення заяви про забезпечення позову.
Водночас, суд визнає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. необґрунтованими, оскільки заява про забезпечення позову повернута позивачу у зв'язку із невідповідністю вимогам, встановленим ЦПК України, а відтак не розглядалась судом.
Суд також відхиляє доводи відповідача в частині неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, оскільки відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів невідповідності заявлених витрат цьому принципу, а отже суд визнає розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. таким, що відповідає критеріям, передбаченим ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Враховуючи викладене, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 6000,00 грн.
Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9508 від 25 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 18788,13 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) витрат по сплаті судового збору та 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
4. Реквізити учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018, ідентифікаційний код: 35234236;
- третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, бульвар Вінтера, 26, офіс 1.11, м. Запоріжжя, 69041.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 22 жовтня 2025 року.
Суддя С.С. Гасанбеков