Справа № 334/4059/25
Номер провадження № 1-кп/334/559/25
21 жовтня 2025 року
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників: адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082050000130 від 18.01.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, військовослужбовець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
- за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, українки, яка має середньо-спеціальну освіту, не заміжня, не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
- за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025082050000130 від 18.01.2025 року за звинуваченням ОСОБА_4 за ознаками ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_5 за ознаками ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.
21.10.2025 року до суду звернувся Начальник Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , в якому посилався на те, що на даний час виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , оскільки встановлені ризики, визначені ст.177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить її належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності, а саме:
1) Переховуватися від суду: враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до десяти років, існує ризик, що остання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду;
2) Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: ОСОБА_5 в подальшому може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки їй відомо місце їх мешкання та контактні номери телефонів. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідка залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
3) Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання вчиняючи злочин, в умовах воєнного стану, усвідомлювала небезпечність своїх дій, на аморальність та прямий умисел дій ОСОБА_5 вказує той факт, що злочин вчинений у період введеного на території України Указом Президента України воєнного стану, коли Українська держава перебуває у стані війни з російською федерацією та громадяни України гинуть та дістають шкоду здоров'ю, потерпаючи від дій агресора, що вказує на аморальність, та жадання отримати гроші більшими, ніж повага до суспільства.
З огляду на це, а також те, що їй загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання її винною або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження вчинення останньою злочинів проти власності.
Також, у ході розслідування даного кримінального провадження встановлено, що організація та фінансування злочину, який зумисно направлений на пошкодження автівок військових (ЗСУ, військових озброєних формувань, автомобілів з українською символікою тощо) здійснюється з використанням Інтернет ресурсів, зокрема месенджеру «Telegram», з метою порушення роботи та дестабілізації обороноздатності України, що вказує на аморальність підозрюваної.
Також, злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, які спільно його вчинили, які заздалегідь домовилися про спільне його вчинення.
Прохав продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_5 , строком на 60 днів.
21.10.2025 року до суду звернувся Начальник Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , в якому посилався на те, що на даний час виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , оскільки встановлені ризики, визначені ст.177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності, а саме:
1) Переховуватися від суду: враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від трьох до десяти років, існує ризик, що останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду;
2) Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: ОСОБА_4 в подальшому може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце їх мешкання та контактні номери телефонів. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідка залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
3) Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній вчиняючи злочин, в умовах воєнного стану, усвідомлював небезпечність своїх дій, на аморальність та прямий умисел дій ОСОБА_4 вказує той факт, що злочин вчинений у період введеного на території України Указом Президента України воєнного стану, коли Українська держава перебуває у стані війни з російською федерацією та громадяни України гинуть та дістають шкоду здоров'ю, потерпаючи від дій агресора, що вказує на аморальність, та жадання отримати гроші більшими, ніж повага до суспільства.
З огляду на це, а також те, що підозрюваному загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження вчинення останнім злочинів проти власності.
Також, у ході розслідування даного кримінального провадження встановлено, що організація та фінансування злочину, який зумисно направлений на пошкодження автівок військових (ЗСУ, військових озброєних формувань, автомобілів з українською символікою тощо) здійснюється з використанням Інтернет ресурсів, зокрема месенджеру «Telegram», з метою порушення роботи та дестабілізації обороноздатності України, що вказує на аморальність підозрюваного.
Також, злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, які спільно його вчинили, які заздалегідь домовилися про спільне його вчинення.
Прохав продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 , строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та прохав задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні прохав змінити обвинуваченій запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що матеріали обвинувального акту не містять інформації про те, що ОСОБА_5 особисто здійснювала підпали транспортних засобів. Вважає, що ризики відповідно ст.177 КПК України щодо ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні відсутні. Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання нею покладених на неї обов'язків.
Обвинувачена підтримала позицію свого захисника.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник - адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти продовження строку дії запобіжного заходу.
Вислухавши пояснення обвинувачених та їх захисників, доводи прокурора, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.
Відповідно ч.1,2,3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025082050000130 від 18.01.2025 року ОСОБА_4 обвинувачується за ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_5 обвинувачується за ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України.
Щодо обвинуваченої ОСОБА_5
25.01.2025 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строк дії якого неодноразово продовжувався.
28.08.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя продовжено обвинуваченій ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до 26.10.2025 року включно, з раніше визначеним розміром застави у розмірі 242240 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні трьох епізодів злочинів, які віднесені до тяжких злочинів, відносно майна військовослужбовців, які, у разі доведеності вини, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, раніше не судима; не працює, не одружена, дітей не має, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, а тому є достатні підстави вважати, що враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує, у разі визнання винною у вчиненні інкримінованих правопорушень, остання, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування/суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується можливими спробами вмовляння, переконання, примусу та погрози вплинути на дії свідків у кримінальному провадженні, оскільки відомі їх анкетні, контактні дані, тому, застосувавши до неї більш м'якого запобіжного заходу, надасть можливість безпосередньо здійснювати на них вплив з метою змінити свідчення або відмовитись від них. Існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується самим характером злочину та кількістю епізодів, за якими обвинувачується ОСОБА_5 та корисливі мотиви його вчинення.
Тому, продовжуючи обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою суд виходить з того, що матеріали кримінального провадження містять достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, і застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
При цьому суд враховує, що злочини вчинені у період введеного на території України Указом Президента України воєнного стану, коли Українська держава перебуває у стані війни з російською федерацією та громадяни України гинуть та дістають шкоду здоров'ю, потерпаючи від дій агресора.
А тому для забезпечення розгляду кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченої останній необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, що гарантуватиме виконання процесуальних обов'язків.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4
25.01.2025 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», строк дії якого неодноразово продовжувався.
28.08.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» до 26.10.2025 року включно, з раніше визначеним розміром застави у розмірі 242240 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні трьох епізодів злочинів, які віднесені до тяжких злочинів, відносно майна військовослужбовців, який, у разі доведеності вини, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, раніше не судимий; не працює, є військовослужбовцем, не одружений, дітей не має, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, а тому є достатні підстави вважати, що враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих правопорушень, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування/суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується можливими спробами вмовляння, переконання, примусу та погрози вплинути на дії свідків у кримінальному провадженні, оскільки відомі їх анкетні, контактні дані, тому, застосувавши до нього більш м'якого запобіжного заходу, надасть можливість безпосередньо здійснювати на них вплив з метою змінити свідчення або відмовитись від них. Існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується самим характером злочину та кількістю епізодів, за якими обвинувачується ОСОБА_4 та корисливі мотиви його вчинення.
Тому, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою суд виходить з того, що матеріали кримінального провадження містять достатньо даних, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, і застосування більш м'яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.
При цьому суд враховує, що злочини вчинені у період введеного на території України Указом Президента України воєнного стану, коли Українська держава перебуває у стані війни з російською федерацією та громадяни України гинуть та дістають шкоду здоров'ю, потерпаючи від дій агресора.
А тому для забезпечення розгляду кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого останньому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, що гарантуватиме виконання процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177-178, 181, 184, 331, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 19 грудня 2025 року включно, з раніше визначеним розміром застави 242240 грн.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 19 грудня 2025 року включно, з раніше визначеним розміром застави 242240 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 22.10.2025 року о 10-00 год.
Суддя: ОСОБА_1