Дата документу 21.10.2025
Справа № 334/8713/25
Провадження № 2-н/334/838/25
про відмову у видачі судового наказу
21 жовтня 2025 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ ЗАПОРІЖЖЯ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг,
встановив:
представник заявника ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути солідарно з боржників на користь заявника заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком на загальну суму 15 119,30 гривень.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини п'ятої статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру, що передбачено частиною сьомою статті 165 ЦПК України.
В заяві представник заявника зазначила, що боржники ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з листами Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 16.10.2025 № 06.4-06/02/27080 та 06.4-06/02/27081 боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання боржниці ОСОБА_2 у місті Запоріжжі не зареєстроване.
У частині дев'ятій статті 165 ЦПК України зазначено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з частиною третьою статті 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
В заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з боржників солідарно, отже вказані в заяві вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий.
За таких обставин суддя дійшов висновку про те, що у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Відповідно до положень частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 165, 260 ЦПК України, суддя
постановив:
відмовити у видачі судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя М.В. Фетісов