Справа № 310/10122/14-ц
Провадження № 4-с/331/22/2025
іменем України
21.10.2025
Олександрівський районний суду м.Запоріжжя у складі судді Н.В.Фісун, за участю секретаря Коростельової К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу
ОСОБА_1 на дії В.о.начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кущак Василя Богдановича, старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук Анастасії Олександрівни,-
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії В.о.начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кущак Василя Богдановича, старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук Анастасії Олександрівни.
В обґрунтування скарги вказала, що 29.01.2015 р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було видано виконавчий лист у справі №310/10122/14-ц від 15.01.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 350,00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 03.12.2014 р.
11.12.2022 р. постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції відкрито виконавче провадження №70309067 для примусового виконання зазначеного виконавчого листа про стягнення аліментів. До цього моменту виконавчий лист до примусового стягнення не подавався.
17.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до В.о.начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської областіЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою, в якій довела до відома, що жодних коштів в рахунок оплати аліментів на утримання ОСОБА_3 згідно виконавчого листа від 29.01.2015 №310/10122/14-ц, від боржника ОСОБА_2 ніколи не отримувала, в тому числі до відкриття виконавчого провадження №70309067. У зв'язку із цим, просила провести розрахунок заборгованості по аліментах із врахуванням ст. 194 Сімейного кодексу України. Також повідомляла, що попередньо подана нею заява від 14.05.2024 р. щодо відсутності заборгованості по аліментах є помилковою, тому просила її до уваги не брати.
Листом від 23.06.2025 року №105864 скаржницю повідомлено, що раніше подана нею заява від 14.05.2024 щодо відсутності заборгованості по сплаті аліментів станом на липень 2022 р. врахована в розрахунок заборгованості по сплаті аліментів. У Відділу відсутні підстави вважати таку заяву не вірною та не брати до уваги. До листа було долучено Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 17.06.2025 р., проведений старшим державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Шевчук А.О. за період з липня 2022 по травень 2025. В розрахунку зазначено, що згідно із заявою стягувача станом на 01.07.2022 заборгованість відсутня.
Такі рішення/дії Відділу ДВС щодо врахування при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів її заяви від 14.05.2024 про відсутність заборгованості на липень 2022, та неврахування відомостей, зазначених в її заяві від 17.06.2025. суперечать вимогам законодавства та порушують її права, як стягувача.
У зв'язку із цим, 07.07.2025 вона надіслала скаргу на дії державного виконавця в порядку ч. 3-5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» на ім'я в.о. начальника Відділу ДВС Кущака В.Б., в якій просила вжити заходів для усунення вимог законодавства та зобов'язати державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Шевчук А. провести розрахунок зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70309067 без врахування заяви від 14.05.2024, та із врахуванням заяви від 17.06.2025.
За результатами розгляду її скарги їй було надано лист від 29.07.2025 №1222660, яким її повідомлено, що заява від 14.05.2024 щодо відсутності заборгованості по сплаті аліментів станом на липень 2022 р. врахована в розрахунок заборгованості по сплаті аліментів. У Відділу відсутні підстави вважати таку заяву не вірною та не брати до уваги. Також констатовано, що 17.06.2025 вх.№17540 на адресу Відділу надійшла заява ОСОБА_5 про те, що попередня заява від 14.05.2024 щодо відсутності заборгованості по аліментах є помилковою, тому прохала її до уваги не брати.
Такі дії/рішення державного виконавця органу ДВС та в.о. начальника Відділу ДВС щодо відмови у проведенні розрахунок заборгованості по аліментах із врахуванням ст. 194 Сімейного кодексу України без врахування її заяви від 14.05.2024 та із врахуванням заяви від 17.06.2025, є протиправними з наступних підстав.
14.05.2024 року вона справді подала заяву на ім'я начальника Тернопільського відділу ДВС, в якій вказала, що станом на липень 2022 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 відсутня. Цю заяву подала на пропозицію державного виконавця, оскільки розуміла, що за власним рішенням тривалий час не зверталась до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів на підставі виконавчого листа і на момент подання заяви не знала, що заборгованість по аліментах може бути нарахована за минулий час в межах 10 років.
Водночас, в заяві від 14.05.2024 жодних відомостей саме про отримання від боржника платежів на сплату аліментів ОСОБА_1 не вказувала, підтверджуючих документів про отримання аліментів не надавала.
У червні 2025 року вона зрозуміла, що допустила помилку, подавши таку заяву , оскільки така суперечить інтересам її дитини та у зв'язку із цим 17.06.2025 року звернулась з проханням до ДВС здійснити розрахунок заборгованості по аліментах без врахування її заяви від 14.05.2024, адже така була подана помилково. При цьому, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази (звіти про здійснені відрахування та виплати, квитанції, розписки, тощо), які б підтверджували отримання нею аліментів від боржника до липня 2022 року. Оскільки заявою від 17.06.2025 вона спростувала відомості, вказані нею ж в заяві від 14.05.2024 щодо відсутності заборгованості боржника станом на липень 2022, повідомила про їх помилковість, за відсутності будь-яких інших доказів сплати аліментів, у відділу ДВС не було жодних підстав не враховувати її заяву від 17.06.2025 та при розрахунку заборгованості по аліментах надалі керуватись відомостями, зазначеними у заяві від 14.05.2024.
Про прийняте рішення щодо результатів розгляду скарги вона дізналась із листа від 29.07.2025 року №122260. Вважає, що такі обставини вказують на поважність причини пропуску строку звернення до суду із даною скаргою, встановленого 449 ЦПК України, адже вона скористалась законним правовим механізмом оскарження дій державного виконавця в позасудовому порядку, і про прийняте рішення дізналась з листа від 29.07.2025 року №122260.
При цьому, дана скарга подається до суду в межах 10-денного строку з моменту отримання листа від 29.07.2025 року №122260. Прохає суд, поновити строк звернення до суду із даною скаргою. Визнати незаконними рішення/дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук А. при проведенні 17.06.2025 розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70309067, а саме врахуванні при такому розрахунку її заяви від 14.05.2024 та неврахуванні заяви від 17.06.2025.Визнати незаконними рішення в.о. начальника Тернопільського відділу державної Міністерства юстиції Василя Кущака за результатами розгляду її скарги від 10.07.2025 р., викладене в листі від 29.07.2025 року №122260. Зобов'язати державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести розрахунок зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70309067 без врахування її заяви від 14.05.2024, та із врахуванням заяви від 17.06.2025.
14.10.2025 року надійшов відзив від представника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції державного виконавця Крушанської О.Р. на скаргу, в якому вказала, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №70309067 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 350 (триста п'ятдесят) грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 03.12.2014 р.
11.11.2022р. державним виконавцем керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25,26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
11.11.2022р. державним виконавцем керуючись ст. 42 Закону винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
11.11.2022р. державним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржника та направлено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Державним виконавцем неодноразово (05.03.2024р., 26.04.2024р., 04.12.2024р., та 29.07.2025р.) направлялись виклики боржнику ОСОБА_2 з'явитись до виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.
11.06.2024р. державним виконавцем керуючись ст.18, 48, 56 Закону винесено постанову про арешт коштів боржника.
28.06.2024р. державним виконавцем сформовано повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників та винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про розшук майна боржника.
04.12.2024р. державним виконавцем керуючись ст. 56 Закону винесено постанову про арешт майна боржника.
04.12.2024р. державним виконавцем керуючись ст. 63, 75 Закону винесено постанову про накладення штрафу, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.12.2024 становить 42 802,50 грн, за період з 01.07.2022 по 01.12.2024рр. Відповідно до ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
14.05.2024р. на адресу Відділу надійшла заява від ОСОБА_5 , щодо відсутності заборгованості по сплаті аліментів станом на липень 2022року. Вищезгадана заява врахована в розрахунок заборгованості по сплаті аліментів.
У Відділі відсутні підстави вважати таку заяву не вірною та не брати до уваги. 17.06.2025 року вх.№17540 на адресу Відділу надійшла заява ОСОБА_5 про те, що попередня заява від 14.05.2024року щодо відсутності заборгованості по аліментах є помилковою, тому прошу її до уваги не брати.
Також, 10.07.2025р. ОСОБА_5 зверталася із заявою до начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про проведення розрахунку зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70309067 без врахування заяви від 14.05.2024р. та із врахування заяви від 17.06.2025р. на яку була надана відповідь 29.07.2025року.
Нормами частини 8 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Отже, дії ОСОБА_5 свідчать про те, що вона несумлінно користується правами наданими їй як стороні виконавчого провадження.
Підсумовуючи викладене вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_5 необхідно відмовити, а заяву вважає необґрунтованою та безпідставною.
У судовому засіданні представника ОСОБА_1 , адвокат Костова Н.З. підтримала скаргу, прохала її задовольнити.
Державний виконавець до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, належним чином повідомлявся про слухання справи.
ОСОБА_2 був повідомлений належним чином про слухання справи у судовому порядку.
Суд, вислухав пояснення представника скаржниці, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №70309067 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 350 (триста п'ятдесят) грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 03.12.2014 р.
11.11.2022р. державним виконавцем керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25,26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
11.11.2022р. державним виконавцем керуючись ст. 42 Закону винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
11.11.2022р. державним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржника та направлено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Державним виконавцем неодноразово (05.03.2024р., 26.04.2024р., 04.12.2024р., та 29.07.2025р.) направлялись виклики боржнику ОСОБА_2 з'явитись до виконавця за адресою: 46025, Тернопільська обл., Тернопільський р., м. Тернопіль, вул. Острозького Василя Костянтина, буд.14, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.
14.05.2024р. на адресу Відділу надійшла заява від ОСОБА_5 , щодо відсутності заборгованості по сплаті аліментів станом на липень 2022року.
11.06.2024р. державним виконавцем керуючись ст.18, 48, 56 Закону винесено постанову про арешт коштів боржника.
28.06.2024р. державним виконавцем сформовано повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників та винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про розшук майна боржника.
04.12.2024р. державним виконавцем керуючись ст. 56 Закону винесено постанову про арешт майна боржника.
04.12.2024р. державним виконавцем керуючись ст. 63, 75 Закону винесено постанову про накладення штрафу, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.12.2024 становить 42802,50 грн, за період з 01.07.2022 по 01.12.2024рр. Відповідно до ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
17.06.2025 року вх.№17540 на адресу Відділу надійшла заява ОСОБА_5 про те, що попередня заява від 14.05.2024року щодо відсутності заборгованості по аліментах є помилковою, тому прошу її до уваги не брати.
10.07.2025р. ОСОБА_5 зверталася із заявою до начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про проведення розрахунку зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №70309067 без врахування заяви від 14.05.2024р. та із врахування заяви від 17.06.2025р. на яку була надана відповідь 29.07.2025року.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Стягувачкою у даному виконавчому провадженні ОСОБА_1 14.05.2024р. на адресу Відділу надійшла заява, щодо відсутності заборгованості по сплаті аліментів станом на липень 2022 року. Факт написання цієї заяви скаржницею не заперечується.
Судом встановлено, що в період з 29.01.2015 р. по липень 2022 р. стягувачка не зверталась до державного виконавця із заявами про ухилення боржника від сплати аліментів або сплату аліментів в нижчому, ніж це передбачено законодавством розмірі, не подавала виконавчий лист до виконавчої служби , скарги до суду на бездіяльність державного виконавця у цьому виконавчому провадженні у вищевказаний період також не подавала.
З урахуванням вищенаведеного, державним виконавцем правомірно взята до уваги вищевказана заява стягувачки при розрахунку заборгованості по аліментам, складеного 17.06.2025 р.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом якщо визнає причини його пропуску поважними.
З матеріалів справи вбачається, що скаргу подано з порушенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 449 ЦПК України, але, враховуючи наявність клопотання заявника про поновлення строку звернення до суду та достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, з метою забезпечення прав заявника на доступ до суду згідно з практикою Європейського суду з прав людини, положень законодавства, суд вважає за можливе поновити пропущений строк звернення до суду. Таке поновлення сприятиме забезпеченню доступу до правосуддя.
Керуючись ст.ст. 260, 353, 354, 451, 452 ЦПК України, суд,- -
Поновити строк звернення до суду з данною скаргою.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії В.о.начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кущак Василя Богдановича, старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевчук Анастасії Олександрівни - відмовити.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, або отримання її копії.
Повний текст ухвали складено 22.10.2025.
Суддя: Н.В.Фісун