Справа № 331/4764/25
Провадження № 2/331/2918/2025
іменем України
21.10.2025
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 листопада 2023 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 2214.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народився спільний син - ОСОБА_4 .
Спільне життя у сторін по справі не склалося та сильно стало погіршуватися після того як вони втратили дитину, першого сина - ОСОБА_5 , який помер через хворобу серця. Сильно переживаючи втрату дитини відповідач змінився, став зловживати алкогольними напоями, віддалився від сім'ї, окрім того виявилося що вони мають зовсім протилежні погляди на сімейне життя, різні характери, темпераменти та цінності.
Фактично сім'я припинила своє існування, мешкають окремо. Спроби збереження родини не дали жодних результатів. З січня 2025 року проживають окремо.
Їх спільний син ОСОБА_6 проживає з позивачем. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. З березня 2025 року відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.
Тому позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований 17 листопада 2023 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу, просить дозволити залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».
Просить присудити на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду.
Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 21.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності,на задоволенні позову наполягає.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки з повідомленням та шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://gt.zp.court.gov.ua/sud0808/.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 листопада 2023 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та про що складено відповідний актовий за № 2214, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Отже, подружні відносини між сторонами по справі припинені, разом не проживають, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Таким чином , суд вважає встановленим, що шлюб між сторонами по справі необхідно припинити шляхом його розірвання, після розірвання шлюбу не будуть порушені права подружжя.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача народився спільний син - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 15 грудня 2023 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та про що складено відповідний актовий за № 878.
Їх спільний син ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю, що підтверджується довідкою № 18/06082025 від 06 серпня 2025 року, яка видана Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Березняківська 20».
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 183 Сімейного кодексу передбачає можливість стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).
Суд, вивчивши надані позивачем докази, враховуючи, що відповідач є батьком дитини, зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття, доказів того, що має на утриманні інших дітей, непрацездатних чоловіка, батьків, дочки, сина, чи інших доказів, що мають істотне значення для справи не надано, заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та його задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів, а тому згідно із ст. 133, 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 11211,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі, а саме 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст..ст.110,112,180,182 та 183 СК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17 листопада 2023 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_7 ».
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 19.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у дохід держави в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 21 жовтня 2025 року.
Суддя Н.В.Фісун